Сьогодні, 24 лютого, минає чотири роки з моменту, коли російські війська почали масштабний наступ на Україну. Кремлівське керівництво розраховувало на швидкий успіх, проте зустріло опір, якого не очікували ні в Москві, ні у світі. Агресія, яка почалася ще 2014 року, переросла в гостру фазу з масованими ракетними ударами.
Росіяни розраховували на блискавичне захоплення України, адже були переконані, що українці чекають на росіян із хлібом-сіллю. Але насправді з перших годин вторгнення армія агресора зустріла шалений спротив не лише бійців ЗСУ та Національної гвардії, а й пересічних громадян, об’єднаних в загони територіальної оборони, добровольчі формування територіальних громад, волонтерські організації.
Спротив цивільного населення став справжнім викликом для окупантів. Жителі Харківщини та Чернігівщини зупиняли техніку голіруч, а в Херсоні, Енергодарі та Мелітополі люди тижнями виходили на акції протесту під українськими прапорами. У великих містах, як-от Київ чи Одеса, громадяни масово готували засоби для відсічі ворогу.
Перед військкоматами по всій країні вишикувалися величезні черги. До захисту держави долучилися як досвідчені військові, так і зовсім юні добровольці, що стало символом національної єдності у боротьбі за незалежність.
Багато політиків і дипломатів у всьому світі через незнання або навмисно відносять початок російсько-української війни до 24 лютого 2022 року. Однак збройний напад Росії на Україну з використанням регулярних сухопутних військ і нерегулярних збройних формувань почався на вісім років раніше, у другій половині лютого 2014 року.
Від мівіни до кулеметів: як поводили себе політики та військові у перші дні великої війни
2022. Провал бліцкригу за три дні
Російське керівництво розраховувало на швидку перемогу та взяття української столиці протягом трьох-п’яти діб після початку повномасштабного вторгнення. Агресор спрямував основні сили на Київ, намагаючись захопити стратегічні об’єкти, зокрема Гостомельський аеродром, за допомогою десанту та важкої техніки з території Чорнобильської зони.
Ворог був переконаний у відсутності спротиву з боку місцевого населення. Однак замість підтримки загарбники зустріли відсіч не лише від регулярних підрозділів, а й від звичайних громадян, які масово вступали до лав територіальної оборони та волонтерських організацій.
Бої на Київщині стали вирішальними для долі столиці. Хоча ворожі колони зуміли дійти до Бучі, подальше просування було зупинено завдяки діям ЗСУ. Неспроможність прорвати оборону змусила командування РФ наприкінці березня повністю вивести свої підрозділи з території області.
Три роки великої війни: хронологія першого дня повномасштабного вторгнення
2022. “Північна фортеця” вистояла
Опір мешканців північних регіонів України став критичним фактором, що завадив окупантам налагодити логістику для наступу на столицю. На Чернігівщині загарбники намагалися використати автошлях Нові Яриловичі-Чернігів як основну артерію для перекидання військ, проте стикнулися з масовими протестами та засідками.
Особливу роль у стримуванні ворога відіграли мешканці Количівки, яка залишалася єдиним зв’язком Чернігова з підконтрольними територіями. Після знищення останнього мосту через Десну місто опинилося на межі катастрофи, але не здалося. На Сумщині ситуація розвивалася за схожим сценарієм, де тероборона та селяни блокували пересування техніки агресора.
Завдяки діям Сил оборони та активності населення ворог зазнав значних втрат у техніці та пальному. Це змусило російське угруповання “Центр” вже на початку квітня повністю залишити територію Сумської та Чернігівської областей, відступивши за державний кордон.
Таємниці Чонгара: що сталося на Херсонщині у 2022 році
2022. Харківська та Херсонська операції
Наприкінці 2022 року українське військо здійснило два масштабні контрнаступи, які докорінно змінили ситуацію на фронті. У Харківській області операція почалася 6 вересня, заставши ворога зненацька та змусивши його кидати техніку на мільйони доларів. Успіх під Балаклією та Ізюмом дозволив звільнити близько 500 міст і сіл.
На південно-східному напрямку до 23 вересня підрозділи Сил оборони України вийшли на адміністративний кордон з Херсонщиною та Дніпропетровщиною й розпочали створювати плацдарм для просування. У листопаді вийшли на правий берег річки Дніпро, окупанти ж відійшли на лівобережжя.
Завдяки успішному проведенню цієї операції Україна звільнила від окупантів понад 200 населених пунктів правобережжя Херсонщини та Миколаївської області, а 11 листопада – місто Херсон. Тисячі українців, які лишалися в місті, вітали своє військо з українськими прапорами.
Усі дев’ять місяців окупації області на непідконтрольних територіях діяв громадянський рух спротиву “Жовта стрічка”. Дотепер він продовжує партизанські акції на Донеччині, Луганщині та в Криму.
1418 днів Великої війни: подвійний сенс 11 січня
2023-2024. Втеча Чорноморського флоту та оборона плацдармів
Протягом 2023-2024 років українські сили оборони реалізували серію маневрів, що змусили російське командування переглянути присутність свого флоту в Криму. Головним успіхом стали морські операції, які змусили Росію перебазувати боєздатні кораблі Чорноморського флоту з окупованого Севастополя до Новоросійська.
Окрім дій на воді, Збройні сили України перейшли до стратегічної оборони на суходолі. Найбільш запеклі зіткнення тривали на Куп’янському, Лиманському та Бахмутському напрямках. Також оборонні битви розгорнулися за Вугледар та Білогорівку. Основною метою було виснаження ворожих резервів та знищення техніки окупантів.
Окремим досягненням стало створення плацдарму біля Кринок після форсування Дніпра восени 2023 року. Водночас далекобійні дрони почали систематично вражати об’єкти паливної інфраструктури та нафтопереробні заводи у глибокому тилу Російської Федерації.
Розслідування The Guardian: як влада підставила Україну під удар у 2022 році
2024-2025. Курський наступ і спецоперація “Павутина”
У 2025 році Сили оборони України провели низку наступальних операцій, які кардинально вплинули на плани російського командування. Активні дії охопили Добропільський напрямок, а також Бєлгородську та Курську області. Це рішення було спрямоване на нейтралізацію загрози оточення українських територій на сході і створення “буферної зони”.
Завдяки своєчасним ударам українські підрозділи змогли запобігти розширенню окупаційної зони та стабілізувати ситуацію на фронті. Такі маневри стали відповіддю на спроби ворога створити додаткове напруження вздовж кордону. Окрім стратегічного значення, ці операції мали на меті розосередити ресурси ворога, які планувалося використати для захоплення нових населених пунктів Донеччини.
Окрім того, Служба безпеки України здійснила безпрецедентний за масштабами удар по авіаційній інфраструктурі ворога глибоко в його тилу. 1 червня 2025 року було реалізовано операцію “Павутина”, яка охопила військові аеродроми у трьох різних часових поясах одночасно.
Дрони одномоментно атакували чотири летовища: “Бєлая”, “Дягілєво”, “Олєнья” та “Іваново”. Це призвело до значних втрат серед найдорожчої техніки противника. За даними Василя Малюка (на той час Голова СБУ), наші безпілортники уразили 41 бомбардувальник-ракетоносець стратегічної авіації РФ, серед яких А-50, Ту-95, Ту-22 М3 і надзвуковий Ту-160.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Згадати все: як минули чотири роки Великої війни appeared first on Прямий.

Схожі новини
Україна наростила виробництво чавуну
Після війни Україну чекає гострий кадровий голод
Названо найкращий період для купівлі доларів