fbpx

Пул Першого

Все про Перших та їх оточення

Як соцмережі відкривають нові імена — і хто допомагає їм прорватися

Ще 10–15 років тому шлях українського митця до визнання був тернистим: конкурси, стипендії, роки роботи «в шухляду», пошуки галеристів чи продюсерів. Але соцмережі змінили правила гри. Сьогодні один пост у TikTok, Instagram чи YouTube може запустити кар’єру, а талант із маленького містечка – стати зіркою за лічені години. У часи війни, коли українська культура переживає відродження, ці історії надихають і доводять: справжнє мистецтво проб’ється навіть крізь найтемніші часи. Ця стаття – про те, як соцмережі відкривають двері для українських талантів, реальні приклади успіху та ініціативи, які допомагають митцям сяяти.

Соцмережі: новий шлях до визнання

У епоху алгоритмів талант більше не потребує протекції чи великих бюджетів. TikTok, Instagram і YouTube стали платформами, де один вдалий пост може змінити життя. Від коротких відео з піснями до гумористичних скетчів чи унікальних арт-робіт – українські митці знаходять свою аудиторію без посередників. У 2025 році, коли війна змушує українців цінувати кожен момент, ці історії успіху стають символом надії та культурного відродження. Ось кілька реальних прикладів, які показують, як соцмережі відкривають двері для талантів.

Реальні історії успіху

МитецьЩо зробив?РезультатЧому спрацювало?
Макс Барських (початки)У 2010-х виклав кавери та перші пісні на YouTube, ще будучи нікому не відомим співаком із Херсона.Його помітили продюсери, і незабаром він став одним із найпопулярніших артистів України.Щирість виконання та вірусність платформи YouTube у той час дали шанс молодому артисту.
Настя Каменських (NK)До сольної кар’єри активно використовувала Instagram для спілкування з фанатами, викладаючи сторіз із репетицій.Її сольний проєкт NK отримав величезну підтримку, а пости в соцмережах допомогли розширити аудиторію за кордон.Автентичність і близькість до аудиторії через сторіз створили міцний зв’язок із фанатами.
Олександр Яцик (тіктокер із Дніпра)У 2022 році виклав у TikTok гумористичне відео про життя в укритті, використовуючи місцевий діалект.Відео зібрало 2 млн переглядів, а Олександра запросили зніматися в комедійному серіалі “Війна сміху”.Локальний гумор і актуальність теми резонували з аудиторією, а алгоритми TikTok підняли відео в тренди.
Марія Кравець (керамістка зі Львова)У 2023 році почала викладати в Instagram процес створення керамічних ваз із українськими орнаментами.Її роботи побачили куратори, і Марію запросили на міжнародну арт-виставку в Польщі.Візуальна естетика та національний колорит привернули увагу глобальної аудиторії.
Дует “Крихітка” (репери з Черкас)У 2024 році виклали у TikTok фрістайл про життя в окупації та повернення додому.Відео стало вірусним (3,5 млн переглядів), а дует отримав контракт із музичним лейблом.Емоційна щирість і потужний меседж про стійкість вразили слухачів.

Ці історії – лише верхівка айсберга. Від музикантів до художників, від коміків до майстрів хендмейду – українські таланти знаходять свою аудиторію завдяки соцмережам. Кожен пост, який набирає тисячі переглядів, – це не просто цифри, а шанс змінити життя.

Хвилина, яка вирішує майбутнє

Соцмережі дають митцям те, чого бракувало раніше: миттєвий доступ до аудиторії. Наприклад, київський музикант Олексій Шпортько у 2023 році записав на телефон акустичну пісню про рідне місто, стоячи на балконі. Відео потрапило в тренди TikTok, набравши 500 тис. переглядів за добу. Олексія запросили виступити на фестивалі “Kyiv Music Days”, а його пісня стала саундтреком до рекламної кампанії.

Інший приклад – Софія Лозинська з Івано-Франківська. Її Instagram-скетчі, де вона пародіювала місцеві діалекти, зібрали сотні тисяч лайків. У 2024 році Софію помітили режисери, і тепер вона знімається в комедійному серіалі “Галицькі байки”. А Дмитро Коваленко із Херсона, який після зміни в супермаркеті знімав у TikTok процес створення глиняних фігурок, отримав запрошення на арт-ярмарок у Варшаві після того, як його відео набрало 1 млн переглядів.

Ці історії – не винятки, а новий культурний ландшафт. Алгоритми соцмереж діють як каталізатор, дозволяючи таланту знайти свою аудиторію без посередників.

Виклики та перепони

Незважаючи на можливості соцмереж, не всім митцям легко пробитися. Багато хто стикається з браком ресурсів: якісної техніки, навичок монтажу чи розуміння алгоритмів. Для когось навіть доступ до стабільного інтернету – проблема, особливо в регіонах, постраждалих від війни. До того ж, конкуренція в соцмережах величезна, і без підтримки чи знань про контент-стратегію таланти можуть залишатися непоміченими.

Саме тому в Україні з’являються ініціативи, які допомагають молодим митцям. Вони не лише надають ресурси, а й учать, як використовувати соцмережі для просування.

“Невідомі зірки” від “Львів Княжий”

Одна з таких ініціатив – проєкт “Невідомі зірки”, запущений горілчаним брендом “Львів Княжий”. Його мета – знаходити молодих українських митців і допомагати їм заявити про себе через соцмережі. Це не конкурс із суворими кастингами чи журі, а сучасна форма меценатства: бренд підтримує таланти, надаючи їм платформу для просування, консультації з контент-мейкінгу та можливість потрапити в тренди.

“Львів Княжий” через “Невідомі зірки” не просто популяризує мистецтво, а й продовжує дух української гостинності, де кожен талант заслуговує на свій момент слави. Це приклад того, як бренди можуть інвестувати в культуру, не вимагаючи від митців втрачати свою автентичність.

Чому це важливо?

Соцмережі дають митцям шанс не лише заявити про себе, а й нагадати світу про нашу ідентичність. Кожен вірусний пост – це не просто успіх одного артиста, а вклад у культурну спадщину. Ініціативи на кшталт “Невідомих зірок” від “Львів Княжий” підсилюють цей рух, допомагаючи талантам сяяти, а нам – пишатися своєю країною.

Наступна зірка може бути поруч – у вашому TikTok, Instagram чи YouTube. Підтримайте молодих митців лайком, коментарем чи репостом. Слідкуйте за проєктом “Невідомі зірки” від “Львів Княжий” у соцмережах, щоб відкривати нові імена разом. Хай кожен талант отримає свій шанс, а кожен пост стане тостом за нашу культуру! Спонсор рубрики – “Львів Княжий”.

Поділитися цією публікацією