Статус кандидата у ЄС: як конкретно це вплине на Україну

23 червня відбулась зустріч голів держав та урядів країн Європейського Союзу, на якій вони одноголосно підтримали надання Україні статусу кандидата у члени ЄС.
Наразі кандидатами на вступ у ЄС є п’ять країн. Туреччина – з 1999 року, Північна Македонія – з 2005 року, Чорногорія – з 2010 року; Сербія – з 2012 року; Албанія – з 2014 року. Формально, кандидатом на вступ до ЄС залишається й Ісландія, якій було надано відповідний статус ще 2010 року, але 2013 році вона заморозила процес переговорів, а у 2015 заявила про відкликання заявки на членство. Останньою країною, яка приєдналась до ЄС є Хорватія – у 2013 році. Країною-кандидатом вона стала у 2004 році.
Що дасть Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу?
Перше. Це потужний політичний сигнал Російській Федерації, що Україна офіційно ввійшла в орбіту Європейського Союзу й фактично приєдналась до країн Заходу. Відтак, це вибиває з рук Кремля аргументи про “історичні права” на Україну, як колишню частину СРСР.
Наприклад, три балтійські країни – Латвія, Литва та Естонія, які теж входили до складу Радянського Союзу, не сприймаються ані російською владою, ані російським суспільством як їхня “законна здобич”. І це відбулось не в останню чергу тому, що ці країни чітко й остаточно визначились зі своєю геополітичною орієнтацією й отримали у цьому офіційну підтримку з боку ЄС та НАТО, до складу яких згодом й приєднались.

За заслуги, а не через війну: чому Єврокомісія рекомендувала Україні статус кандидата в ЄС

Крім того, надання реальної перспективи вступу до Євросоюзу для Києва кардинально вплине на ситуацію не тільки у Східній Європі, а й на всьому пострадянському просторі, включно з самою Росією.
Крім того, Україна може отримати свій голос у формуванні політики ЄС.
“Україна стане повноправним членом програм та ініціатив ЄС, відкритих як для країн ЄС, так і країн зі статусом кандидата на членство. Україна, як країна-кандидат, матиме ширші можливості для того, щоб її голос був почутий під час формування політик ЄС”, – зазначає український прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Друге. Статус кандидата на вступ до Євросоюзу дасть Україні доступ до фінансових інструментів ЄС, які досить значно відрізняються за своїми розмірами й доступністю від тих, які Брюссель пропонував асоційованим членам.
З 2007 року Європейський Союз запровадив єдиний передвступний інструмент фінансової допомоги – ІРА (Instrument for Pre-Accession Assistance), який спрямований на підтримку реформ шляхом надання фінансової та технічної допомоги.
Загальна сума видатків чинної версії цього інструменту – ІРА III – складає близько 14,2 мільярда євро. Пріоритетними напрямками фінансування за цією програмою є зміцнення верховенства права, ефективне державне управління, “зелена” енергетика, економічне зростання з наголосом на малому та середньому підприємництві та сільських місцевостях і територіальна та транскордонна співпраця.
Зауважимо, що цим інструментом можуть користуватись як кандидати на вступ до ЄС, так і потенційні кандидати.
Крім того, Україна може отримати доступ до індивідуальних програм та проєктів фінансової підтримки Європейського Союзу.

Порошенко та Зеленський сприяли консолідації міжнародної підтримки щодо надання Україні статусу кандидата на членство — Зінгеріс

Найбільш відома така ініціатива “Берлінський процес” – програма з об’єднання ринків шести країн Західних Балкан та подальшої їхньої уніфікації з ринком ЄС – є лише однією з понад 40 ініціатив, форумів, асоціацій, платформ і спільнот, присвячених євроінтеграції Албанії, Боснії і Герцеговини, Республіки Косово, Північної Македонії, Сербії та Чорногорії.
Схожі ініціативи можуть бути використані й для стимулювання розвитку економіки України.
Після закінчення війни, статус кандидата в члени ЄС може стати поштовхом для залучення іноземних інвестицій в економіку України на її відбудову.
“Україні буде доступна фінансова допомога для країн, які готуються до вступу в ЄС (Інструмент передвступної допомоги, IPA). Така допомога може надаватися через гранти, інвестиції або як технічна допомога. Крім того, акумулюючи кошти для відновлення України сьогодні через спеціальний Трастовий фонд солідарності, ЄС ставитиметься до таких інвестицій не як до післявоєнної відбудови третьої країни, а інвестування в добробут потенційного майбутнього члена ЄС”, – наголошує прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Втім, швидше за все, на значні інвестиції від нового статусу можна розраховувати тільки після закінчення бойових дій в Україні.
“Важливо розуміти, що зараз Україна на двосторонньому з ЄС треку отримує набагато більше коштів, ніж вона отримувала б від окремого Інструменту підготовки до членства (ІПЧ) через ситуацію у регіоні. Звичайно, кошти, що виділяють у рамках ІПЧ, вищі, ніж кошти, що виділяють у рамках політики сусідства, але, знову-таки, нині Україна на двосторонньому треку отримує ще більше”, – зазначає голова Ради зовнішньої політики “Українська призма” Геннадій Максак.
“Обсяги інвестування залежатимуть від прогресу України в реформуванні законодавства та виконанні політичних умов, необхідних для подальшого входження до складу ЄС, динаміка та якість яких буде прискіпливо аналізуватися останнім”, – пишуть членкиня Ради Комітету Асоціації правників України з міжнародного права, партнер LCF Law Group Юлія Атаманова та член Асоціації правників України, юрист LCF Law Group Дмитро Каба у колонці на biz.ligazakon.net.
Третє. Статус кандидата на вступ до Євросоюзу може дати потужний поштовх до проведення реформ в Україні.
“Підготовка до членства передбачатиме завершення всеохопної трансформації всіх сфер. У цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу”, – вважає прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Так, у своєму рішенні про рекомендацію надати Україні статус кандидата Європейська комісія наголосила на виконанні Києвом низки конкретних кроків.
Зокрема, це:
• завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні. Завершення відбору та призначення нового директора НАБУ та прокурора САП
• забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
• ухвалення комплексного стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;
• приведення “антиолігархічного” закону у відповідність до європейських правових норм;
• приведення законодавства про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;
• завершення реформ законодавчої бази для національних меншин відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії й розробка механізмів їхнього впровадження.
“Запровадження таких реформ стимулюватиметься з боку Європейського Союзу можливістю позбавлення статусу кандидата на вступ. Схожий механізм спонукання до реформ вже досить ефективно був застосований до України під час процедури отримання безвізового режиму з Європейським Союзом”, – зазначають експерти.
Четверте. Позитивне рішення щодо статусу України надасть потужного стимулу громадянському суспільству вимагати від влади здійснення необхідних реформ й контролювати їхній хід, а українському народу – ще запекліше чинити опір російським загарбникам.

Статус кандидата в члени ЄС дасть старт амбітному плану реформування України – Ростислав Павленко

“Нерішучість Європейського Союзу може допомогти втілити ключове завдання агресивної Росії. Наприклад, посіяти зневіру до Заходу, або взагалі загальмувати демократизацію регіону і закріпити його у зоні нестабільності. Тому коли я говорю про переваги статусу кандидата на вступ до ЄС, то я говорю саме про переваги для двох сторін – і України, і Європейського Союзу”, – зазначає виконавча директорка громадської організації “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко.
Крім того, новий статус України насправді вигідний і європейським країнам, адже Європейська політика сусідства у вигляді “Східного партнерства” по суті не виправдала себе. Усі країни з цієї програми – Україна, Молдова, Білорусь, Грузія, Вірменія та Азербайджан – і не без активної участі Росії – находяться у зоні турбулентності.
“Переваги полягатимуть у тому, що вони намагалися зробити через політику сусідства, але не змогли. Яка стабільність сьогодні в Україні, Молдові, Білорусі? Жодної. Тобто політика сусідства повністю провалилася. Зараз в Україні 90-відсоткова підтримка євроінтеграції. Це дає можливість сформувати проєвропейську націю. Для розуміння цього потрібно бути навіть не державним політиком, а союзним діячем, який розумітиме, що це потрібно. Це видно із заяв президенток Європейської комісії та Європарламенту, президента Європейської ради”, – вказав голова Ради зовнішньої політики “Українська призма” Геннадій Максак.
Слід враховувати те, що Україні могли надати статус “потенційного кандидата” у члени Європейського Союзу. За термінологією офіційного Брюсселя – це “країни/утворення, які мають чітку перспективу приєднання до ЄС у майбутньому, але ще не отримали статус кандидата”, тож невідомо коли це станеться і жодні часові межі щодо їхнього вступу в ЄС важко прогнозувати.
Наразі у такому стані перебувають найбільш проблемні держави Балкан – Боснія і Герцеговина та частково визнане Косово.
В Україні були проти такого рішення. “Нам потрібен статус кандидата на членство в ЄС. Не кандидата в кандидати, не потенційного кандидата чи інший сурогат, нічого іншого. Ми звичайні, прості люди, які задовольняться стандартним статусом кандидата на членство в ЄС”, — наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Адже,по суті,  це була б та ж відмова, хай і тимчасова і не така різка.
Як вважає директорка данського дослідницького центру Think Tank EUROPA Лікке Фрііс, якщо Україні вирішать надати лише статус потенційного кандидата, це спричинило б таке ж розчарування як наслідки Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо ПДЧ для України. “Я думаю, що буде або кандидатський статус, або кандидатський статус з певними передумовами, в комбінації з ідеями залучення України до політичної спільноти”, – заявила експертка у коментарі BBC Україна.

Порошенко: маємо об’єднати зусилля, щоб скористатись вікном можливостей і прискортити членство України в ЄС

Нагадаємо, 17 червня Європейська комісія рекомендує надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.
Сьогодні, 23 червня Європейськй парламент ухвалив резолюцію про підтримку надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС.
Як відомо, Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, а Грузія і Молдова зробили такий крок 3 березня 2022 року. Єврокомісія оприлюднила свою офіційну думку щодо заявки всіх трьох країн 17 червня 2022 року.
Слід зауважити, що отримання статусу кандидата – один із обов’язкових етапів для країни, яка прагне стати повноправним членом Європейського Союзу.
Більше про те, що дасть Україні статус кандидата в ЄС та чого Європа вимагає від України, можна дізнатись у матеріалі “Прямого“.
Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна, яка нині боронить європейські цінності, має вступити в Євросоюз, адже її хочуть там бачити.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
 
 
The post Статус кандидата у ЄС: як конкретно це вплине на Україну appeared first on Прямий.