Портников vs Латиніна: знання проти невігластва, правда проти міфу, свобода проти рабства

Джерело: Facebook-сторінка автора
Можна нескінченно дивитися на химерні вигини імперської свідомості – особливо антивоєнні та нібито зі співчуттям і на підтримку України.
Діапазон великий – від незнищенного бажання обговорювати які завгодно імперії, окрім власної, неодмінних побажань пам’ятати про те, що це війна нібито Путіна, а не росіян, хоча при цьому вона чомусь раз у раз громадянська і “братовбивча”, від виснажливого занепокоєння про “розлюднення” тих, кого розлюднюють фізично співвітчизники тих, хто турбується (відриваючи руки, ноги, життя, відриваючи від дому, від звичного нормального способу життя, від професій, планів, від усього) – до знайомої інтонації старшого брата та апропріації в цих цілях голосу Заходу і знову знайомої звично-повчальної риторики: мовляв, будете себе погано поводити, дорогі брати менші, наполягатимете на власній окремій ідентичності та правах розмежуватися з нами раз і назавжди – то вам зброї не дадуть великі дядьки і кінець вам (типовий булізм, поведінка старшого улюбленця, не лише впевненого у власних апріорних правах і безкарності, а й у своїй приналежності до цього світу дорослих).

Феномен “хорошего русского” та казус Невзорова-Овсяннікової: чи потрібні Україні російські “ліберали”?

Весь цей діапазон укупі з інфантильним невіглаством дівчинки на табуретці блискуче представила на суд публіки Юлія Латиніна в ефірі Латиніна vs Портников у Марка Фейгіна.
Щоправда, замість табуретки у вже злегка вікової дівчинки було червоне шкіряне крісло і такий самий светр із ниткою перлів. Хотіла по-королівськи, а вийшла криваво-корява “училка”. Таке відчуття, що над ефіром працював режисер художнього кіно і навіть трохи перестарався при підборі колориту й образу.
Особливо на контрасті. Тому що парирувала їй – блискуче, легко, з посмішкою людина феєричної ерудиції та світогляду – без краваток і піджаків, у білій у цяточку (немов метафора розмаїтості) сорочці на тлі просто світлих шпалер без усяких кривавих підборів, для якої весь цей театр та антураж домінування був просто непотрібний: кожне його слово й аргумент були водночас віртуозними й глибоко вкоріненими в історичних фактах, були не тільки розгорнуті на весь культурний обрій, а ще й особисто прожиті, об’їжджені, оплачені і, (хоча його смак і почуття гумору не дозволяє йому таку патетику публічно), – оплакані. Пропущені через власний життєвий шлях і вибір мільйонів українців, але не розбавлені жодною дешевою сентиментальністю.

Коли злітає “імперський лоск”: що засвідчила гучна дискусія між Портниковим та Латиніною

Весь біль за кадром. А в кадрі – просто біле в цяточку проти червоного.
Знання проти невігластва. Правда проти міфу. Світогляд проти обмеженості, європейська ерудиція проти псевдоінтелектуального дилетантства. Почуття гумору замість чванства. Власний професійний шлях проти династичних привілеїв і блату. Свобода проти задушливого рабства.
Я безмежно поважаю і захоплююся моїм улюбленим журналістом Віталієм Портниковим і не шкодую про витрачений на перегляд час (зазвичай я читаю тексти і не дивлюся жодних ефірів). Я щаслива, що минулого року мала навіть честь двічі чи тричі розмовляти з ним в ефірі.
І сьогодні спостерігати цю блискучу партію, в якій імперська зарозумілість виглядала так неосвічено і жалюгідно, а звична самовпевненість зазнала такої нищівної поразки, було справжнім задоволенням і, сподіваюся, прообразом майбутньої перемоги іншого порядку.

Російські “ліберальні імперці” – підступні вороги України. І Латиніна – серед них

Імперії вмирають у головах. Але спочатку їх корчить, вони звиваються і продовжують посилати ракети та отруювати уми. Одне без іншого не буває.
Але й це не назавжди.
Як відомо, 27 травня в ефірі YouTube-каналу Фейгін LIVE відбулась резонансна дискусія між російською журналісткою та письменницею Юлією Латиніною та українським журналістом Віталієм Портниковим щодо імперської спадщини Росії та ролі у ній України. Російська журналістка доводила, що Російська імперія – спільний продукт росіян та українців, натомість її український колега рішуче заперечив цю тезу, переконливо довівши, що українці могли зробити кар’єру на російській державній службі, повністю відмовившись від своєї національної ідентичності.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Портников vs Латиніна: знання проти невігластва, правда проти міфу, свобода проти рабства appeared first on Прямий.