Трамп про санкції проти Росії: США вагаються, поки ЄС і Британія діють

20 травня 2025 року Європейський Союз і Велика Британія оголосили про нові санкції проти Росії, не чекаючи на аналогічні кроки від США. ЄС схвалив 17-й пакет санкцій, спрямований на “тіньовий флот” Росії – судна, які допомагають обходити нафтові обмеження, – довівши загальну кількість санкціонованих кораблів до 342. Британія запровадила “широкомасштабні санкції”, також зосередившись на нафтовій торгівлі та фінансових компаніях, які підтримують Москву у війні. Ці дії стали відповіддю на відсутність прогресу в переговорах про припинення вогню в Україні після дзвінка Дональда Трампа Володимиру Путіну 19 травня, який не приніс конкретних результатів.

Тим часом позиція США залишається невизначеною. Виходячи з Капітолійського пагорба після зустрічі з республіканцями щодо їхнього податкового законопроєкту, Трамп заявив: “Ми розглядаємо багато речей, але побачимо”. Ця фраза відображає нерішучість Вашингтона, попри тиск європейських лідерів, які наполягали на спільних діях, якщо Росія не погодиться на безумовне перемир’я.

Чому США зволікають?

Нерішучість Трампа може бути пов’язана з його дипломатичною стратегією. Раніше він погрожував Росії “масштабними санкціями”, якщо Путін не піде на переговори, зокрема 50%-ми тарифами на нафту (Fox News, 17 травня 2025). Проте після розмови з Путіним Трамп змінив тон, заявивши, що нові санкції “можуть зробити лише гірше”, і висловив надію на прогрес у переговорах. Це різко контрастує з позицією Європи: німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадефул наголосив, що Росія має припинити вогонь без умов, а Урсула фон дер Ляєн анонсувала ще один пакет санкцій для посилення тиску.

Така неузгодженість викликає занепокоєння в Європі. Європейські дипломати побоюються, що Трамп може піти на поступки Росії, наприклад, послабити санкції в обмін на часткове перемир’я, що суперечить позиції України. Володимир Зеленський, коментуючи нові санкції ЄС і Британії, наголосив на готовності Києва до негайного перемир’я, але Росія наполягає на “переговорах спочатку”, що Європа розцінює як небажання Путіна завершувати війну.

Регіональний контекст: що це означає для України?

Для України, де війна триває, нові санкції ЄС і Британії – це підтримка, але без участі США їхній ефект може бути обмеженим. У центральних регіонах, як-от Київщина, де досі пам’ятають окупацію 2022 року, громадяни гостро реагують на будь-які кроки, що можуть послабити тиск на Росію. На сході, зокрема в Донецькій області, де тривають бої, затримка США з санкціями сприймається як ризик: Росія може використати паузу для перегрупування. У західних регіонах, таких як Львівщина, де багато переселенців, люди сподіваються на єдність Заходу, адже економічна підтримка України залежить від скоординованих дій. На півдні, в Одеській області, “тіньовий флот” Росії безпосередньо загрожує морській торгівлі, тож санкції на судна мають особливе значення. У північних регіонах, як Чернігівщина, що межує з Росією, побоюються, що без тиску США Путін може активізувати наступ.

Що далі?

Нерішучість Трампа ставить під сумнів єдність західного блоку. Якщо США не приєднаються до санкцій, це може послабити позиції України на переговорах, особливо коли Росія контролює 20% її території. Водночас для регіонів України – від сходу до заходу – важливо, щоб міжнародний тиск на Росію не зменшувався, адже це питання не лише дипломатії, а й виживання. “Побачимо”, – каже Трамп, але для українців чекати немає часу: кожен день війни – це нові втрати.