Associated Press: відсутність укріплень в Авдіївці і Часовому Ярі допомогла росії наступати

Американське агентство Associated Press пише про критичну ситуацію з фортифікаційними спорудами на фронті. Посилаючись на свідчення українських військових і командирів, журналісти зазначають: українська влада довго ігнорувала потребу будувати оборонні лінії, а тепер це доводиться робити під час відступу під вогнем противника.
Нищівні російські авіаційні плануючі бомби, які можуть скинути до 1,5 тонн вибухівки поза зоною дії більшості засобів протиповітряної оборони України, знищують позиції ЗСУ. Однак відступ не обіцяє безпеки — тилові лінії оборони, призначені для прикриття, ледь існують, зазначає автор публікації.
Брак боєприпасів змушує українських солдатів відступати. «Потрібно збільшити темпи будівництва укріплень… щоб при відступі ми відходили на підготовлену позицію», – сказав Батяр, командир підрозділу, який назвав лише свій військовий позивний. «Цих укріплень недостатньо».
Після падіння Авдіївки Україна поспішає будувати бетонні окопи, вогневі позиції та інші барикади на лінії фронту. Але невпинні російські обстріли, брак обладнання та виснажлива бюрократія заважають будівництву на величезному 1000-кілометровому фронті, за словами десятка українських солдатів, урядовців і директорів будівельних компаній, опитаних The Guardian та Associated Press.
Цього року на будівництво розгалуженої фортифікаційної мережі Україна виділила майже 38 мільярдів гривень. Солдати на передовій стверджують, що це мало відбутися минулого року, коли Україна мала перевагу в боях, а не зараз.
Окрім окопів та інших барикад, пошарова система включає міни та протитанкові перешкоди, відомі як «зуби дракона», які зазвичай будуються перед боями. Підготовленість росії окупилася під час невдалого контрнаступу Києва минулого літа: імпульс України в Запорізькій області сповільнився великими укріпленнями російської армії.
Але Україна не поспішала наслідувати цей приклад. Лише цієї весни, у березні президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна будує 2000 кілометрів укріплень на трьох лініях оборони.
«Відсутність відповідальності була. … Люди не розуміли, що фортифікація може врятувати тобі життя, якщо зробити це заздалегідь», – розповів Олександр, заступник командира з піхоти 47-ї бригади в районі Авдіївки, який назвав лише своє ім’я.
«Багато хто думав, що нам… не потрібно буде готувати такі лінії. Вони не очікували нового російського наступу».
На відміну від росії, Україна не має можливості змусити тисячі в’язнів виконувати роботу . Це означає, що українські солдати на передовій повинні і воювати, і копати власні окопи. «Дуже важко робити і те, і інше», – сказав Олександр.
Будівництво другої лінії, від 2 до 5 кілометрів за лінією фронту та в радіусі дії російської артилерії, є обов’язком малозабезпечених інженерних сил України. Третя лінія, на більшій відстані від бою, будується компаніями за військовими контрактами.
Причини недостатньої готовності України сягають років після здобуття незалежності, коли вона почала скорочувати свою армію, оскільки не могла дозволити собі утримувати великі сили, успадковані від Радянського Союзу.
«Ми увійшли у війну ні з чим», — сказав військовослужбовець інженерних військ України, який на умовах анонімності побажав відкрито говорити про відсутність підготовки. За його словами, коли він прибув будувати укріплення на сході України в жовтні, у його підрозділі було лише старе обладнання 1960-х років і лопати. «Відповідно, такі траншеї ми і зробили».
Відсутність в України адекватних оборонних ліній допомогла росії досягти значних військових здобутків, а постійний ворожий вогонь заважає будівництву.
П’ять командирів в Авдіївці та Часовому Ярі, які зазнали невпинного російського штурму, заявили, що без добре підготовлених позицій вони не змогли закріпитися на незнайомій місцевості та оборонятися без величезних втрат.
У Часовому Ярі, стратегічному місті на Донеччині, відсутність укріплень допомогла змінити ситуацію на користь росії.
У середині березня 67-ма бригада ЗСУ була відправлена на ротацію, щоб утримувати позиції приблизно за 3 кілометри від міста. «Мені важко було б назвати їх «позиціями», — сказав український військовослужбовець, який побажав залишитися анонімним, щоб відверто обговорити недоліки.
Він очікував бліндажів, лабіринту окопів і вогневих позицій, але він знайшов низку ям, ледь достатньо великих, щоб у них сховатися під час артилерійського обстрілу. Під вогнем «солдати вилазили з ям і починали копати один до одного, щоб між ними був хоч якийсь зв’язок», – сказав він. Ґрунт був такий піщаний, що щоразу, коли влучали снаряди, окопи, які вони копали, розсипалися.
Не маючи де сховатися і не маючи засобів протистояти російським загородженням, вони відступили на 2 кілометри назад. За його словами, понад 100 українських військових загинули або вважаються зниклими безвісти. «Ми втратили командирів відділень, командирів взводів, командирів рот і сержантів», – сказав він. «Тобто ми втратили весь кістяк бригади».
Виведення підрозділу на початку квітня призвело до його розформування Генштабом України. Бригаду звинуватили у втратах, але командири сказали, що у них ніколи не було ресурсів для досягнення успіху.
Щоб пришвидшити будівництво третьої лінії, будівельні компанії отримали контракти без звичайного тендерного процесу. «Не було часу», — сказав харківський губернатор Олег Синєгубов.
Цей крок пришвидшив ситуацію, але викликав занепокоєння щодо потенційної корупції. «Повірте, у нас стільки систем стримувань і противаг і державних органів, які контролюють будівництво, неможливо щось вкрасти», — сказав Синєгубов.
Знайти компанії, готові ризикнути, було ще одним завданням. Щоб отримати зарплату, вони стикалися з бюрократією, але при цьому відчували величезний тиск, щоб працювати швидко.
Підрядник із Сумської області сказав, що йому довелося зв’язатися з півдюжиною урядовців, щоб отримати фінансування. «Небагато людей охоче це роблять», — сказав директор будівельної компанії в Мар’їнському районі Донецької області.
«Це все велике питання для нашого керівництва: чому вони не закупили обладнання, яке потрібне військовим інженерам для виконання їхньої роботи? Чому вони чекали, поки нам його просто віддадуть?» – сказав директор, який, як і інші офіційні особи компанії, говорив на умовах анонімності, щоб обговорити делікатні військові контракти.
Власник іншої компанії, що постачає бетон для укріплень на передовій лінії, сказав, що деякі регіональні чиновники, під тиском з вимогою їх швидко побудувати, роздувають результати. «Я бачив цифри, і, знаючи те, що я знаю про поставки, я знаю, що вони не можуть бути правдою», – сказав він.
А ще є напади росії. Безпілотники відстежують будівельні роботи аж до третьої лінії та регулярно атакують робітників. У Харкові за останній місяць загинуло щонайменше четверо будівельників, повідомив губернатор. Крім того, знищено 10 одиниць техніки. «Ворог усе бачить», — сказав він.
Раніше п’ятий президент України, лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко закликав владу негайно будувати фортифікаційні споруди, зауваживши, що на це зараз мають бути спрямовані максимальні ресурси – організаційні, фінансові й людські.
Як стало відомо, Петро Порошенко купив велику партію екскаваторів і передає їх в інженерні бригади ЗСУ для прискорення будівництва захисних споруд.  
Техніка вже працює на Сумщині, на кордоні з росією, а також на Донеччині, поблизу лінії фронту.
10 січня 2024 року з трибуни Верховної Ради Петро Порошенко закликав створити парламентську ТСК стосовно будівництва фортифікаційних споруд.
У грудні 2023 року Петро Порошенко в інтервʼю Віталію Портникову на телеканалі “Еспресо” розповів про те, що треба терміново зробити для зміцнення українських позицій на фронті, й закликав терміново зводити укріплення, тим паче що будівельні потужності в України є і це не потребує західної підтримки.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Associated Press: відсутність укріплень в Авдіївці і Часовому Ярі допомогла росії наступати appeared first on Прямий.