В українців почали забирати квартири через борги за комуналку

Боржником можуть зробити практично будь-якого українця.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/6212_original_1_8272d6ee.jpg” border=”0″ width=”750″ height=”564″ alt=”6212_original_1_8272d6ee.jpg (70.38 Kb)” /> В українців почали забирати квартири через борги за комунальні послуги. Нещодавно в столиці конфіскували житло у пенсіонера з боргом близько 875 тисяч гривень, повідомляє видання Мінфін.<br /><br />За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенко, українське законодавство у сфері комунальних послуг виписане таким чином, що боржником можуть зробити практично будь-кого<br /><br />”Ризики “влетіти” на комунальні борги дуже великі. У цій сфері у нас практично не працює система захисту споживачів, а законодавство виписано таким чином, що дозволяє постачальникам “малювати” борги фактично з повітря. Наприклад, киянам донарахували платежі за опалення у січні 2026 року у березні, а потім ще раз – у травні. У Харкові у 2023 році майже всім мешканцям багатоповерхівок також прийшли додаткові платіжки за опалювальний сезон, що вже закінчився, – по 1,5−2 тисячі гривень кожному. Нібито, спочатку платіжки були “заниженими”. І людям довелося платити”, – каже Попенко.<br /><br />Коли можуть забрати квартиру за борги:<br /><br />житло є предметом іпотеки, і боржник суттєво порушує зобов’язання;<br />інших активів замало для погашення боргу, при цьому є виконавчий документ на стягнення.<br />Як уникнути боргів за комуналку:<br /><br />найбільше ризикують власники квартир, де не встановлені лічильники;<br />лічильники треба повірити, інакше комунальники мають право взагалі не брати їх до уваги та здійснювати нарахування як на квартиру без лічильника;<br />потрібно вчасно передавати показники лічильника – зазвичай, до 5 числа наступного місяця – інакше нарахування здійснюватимуть не за реальним, а за середнім споживанням.<br /><br />”Якщо немає лічильників, вам, по-перше, нараховують не за реальним, а за середнім споживанням, а воно значно більше. По-друге, управитель житлового будинку може перекласти на вашу квартиру частину загальних втрат, а це можуть бути великі суми – тисячі, і навіть десятки та сотні тисяч гривень”, – зазначає Попенко.<br /><br />У свою чергу голова комунального підприємства “Тепловик” Олександр Душенко розповів, як “ділять” витрати ресурсу:<br /><br />Тим, хто має лічильники, нараховують за їх показаннями. А обсяги та суму, що залишилися, “ділять” між тими, у кого лічильників немає, – законодавство дозволяє це робити.<br /><br />За сумами в платіжках потрібно постійно стежити і одразу зв’язуватися за потреби з постачальником послуг. Наприклад, якщо встановити бойлер і при цьому не написати заяву до ЖЕКу, зафіксувавши відмову від послуги, рахунки за гарячу воду все одно приходитимуть.<br /><br />”Потрібно все контролювати. Тому що, у разі появи боргу, людина ризикує залишитися без субсидії, якщо вона її мала. Не вирішивши питання з реструктуризацією боргу і не повернувши можливість отримання компенсації за комуналкою від держави, ви ризикуєте просто “потонути” в комунальних боргах – і через декілька років вибратися із них буде вкрай складно, а то й зовсім нереально – для багатьох це справді реальна загроза позбавлення житла”, – попереджає Душенко.<br /><br />Який має бути борг, щоб забрали квартиру<br />Ризики втратити житло з’являються, коли поріг боргу перевищує 40 мінімальних зарплат – це близько 346 тисяч гривень. Проте постачальник послуг може подати на боржника позов до суду, якщо борг перевищує лише 10 тисяч гривень. У разі ухвали виконавча служба перевіряє, чи можна стягнути гроші з банківських рахунків, заробітної плати, пенсії чи іншого майна боржника. Продаж квартири – винятковий захід.<br /><br />”Як показує практика, оскаржити неправомірно нараховані платежі дуже складно – це потребує чимало часу, нервів та грошей. Якщо ви вирішите позиватися до комунальників, готуйте на адвоката не менше 3-5 тисяч доларів. Грамотних юристів у сфері комунального права в Україні небагато, та й беруться за такі справи вони неохоче. Водночас постачальники послуг мають величезні юридичні відділи”, – попереджає Попенко.