Ексвласник “Дельта банку” Микола Лагун має опинитися під санкціями Ради національної безпеки і оборони як громадянин, який перебуває за межами України, який виводив мільярди доларів з країни та вів бізнес з росіянами.
Про це сказано в матеріалі видання Коротко.Про.
“Лагун, який винен українській державі та кредиторам понад 53 млрд грн і нині переховується від правосуддя у Відні. Він повністю підпадає під критерії, озвучені Президентом Володимиром Зеленським минулого тижня щодо інших підсанкційних осіб. Ба більше, один із його безпосередніх партнерів – голова Російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмітрієв – серед переговорників щодо досягнення миру в Україні. Історія їхньої взаємодії – ще один привід внести Лагуна в санкційні списки якомога швидше”, – йдеться в матеріалі.
Автори нагадують, що Лагун не лише активно працював з Росією у минулому, але й продовжує мати бізнес в Криму, зареєстрований за російськими законами. Йдеться про низку компаній в Ялті, які володіють нерухомістю, підприємства агросектора, а також бізнеси, що мають у власності пляжну інфраструктуру. Крім того, він також виводив через офшори мільярди рефінансування за рахунок коштів платників податків. “В період активної роботи “Дельта банку” понад 1 мільярд доларів було спрямовано через сумнівні транзакції до понад 50 компаній на Кіпрі, Гонконгу, Панамі, Сейшельських островах, Великобританії та в Україні. Багато з цих компаній мали бенефіціарів, директорів чи бухгалтерів, явно пов’язаних із банком Лагуна”, – йдеться в статті.
Нині Лагун намагається списати з себе борги, які накопичилися перед Нацбанком, державними банками та комерційними структурами, що, за підрахунками, завдасть збитків Україні на понад $1,2 млрд. З 2023 року Лагун намагається реалізувати безпрецедентний позов про власне банкрутство як фізичної особи. В заяві про власний “плачевний” фінансовий стан ексвласник Дельта Банку визнав борги на 7 млрд грн, з яких 6 млрд грн (за іншими підрахунками – майже 12 млрд грн) запропонував списати, а залишок – виплачувати декілька сот років зі своєї “зарплати” у Відні на рівні 14 тис. грн на місяць.
Ще одним приводом для санкцій мала б стати співпраця із Кірілом Дмітрієвим – головою Російського фонду прямих інвестицій, який, як повідомлялось, один з переговорників від Росії щодо мирного врегулювання війни в Україні. Лагун і Дмітрієв, нагадує видання, стояли біля витоків Дельта банку.
“Ще в середині 2000-х Дмітрієва і Лагуна познайомив Віктор Пінчук, писав “старий” Forbes. Крім інвестицій у банк, у пари була своя колекторська компанія, яка обробляла найбільш злісних неплатників. У спільних проєктах того часу Лагун і Дмітрієв очевидно не були рівноправними партнерами: росіянин українського походження верховодив і виділяв гроші на розвиток, в тому числі, із російського державного фонду. Саме після початку співпраці Лагун різко наростив операції з російськими контрагентами. Задачею Лагуна було розвивати “курку, яка несе золоті яйця”, причому не лише в Україні, але й в Росії та Білорусі, де працювали “сестринські” фінустанови”, – сказано в статті.
“Можливо, за умов, що складаються, Лагун захоче стати посередником із вирішення економічних питань в Україні. Або взагалі повернутися на бізнес-арену з новими проєктами скуповування за безцінь активів в інтересах росіян. У разі успіху цього плану повернення понад $1,2 млрд коштів українців із офшорних рахунків розгалудженої імперії Лагуна по всьому світу стане лише примарною мрією”, – йдеться в матеріалі.
Автори не виключають, що колишній опальний банкір, ймовірно, хотів би навіть почати інвестувати у відновлення України, або взагалі стати економічним агентом росіян після досягнення мирних домовленостей, якими б не були їхні умови. І наголошують, що запобігти цьому могло б накладення санкцій на Лагуна.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Звʼязок з Росією і виведені мільярди: чому Микола Лагун має опинитися під санкціями appeared first on Прямий.
Схожі новини
Посли ЄС погодили 16-й пакет санкцій проти Росії
У Миколаєві затримали неповнолітніх, які скоїли смертельний теракт
Українці у Чехії не отримають тимчасово захисту після перемир’я або закінчення війни