Закон №5600: повернення “азаровщини” для ФОПів та знищення дрібного фермерства?

30 листопада Верховна Рада України ухвалила “ресурсний” закон №5600 про внесення змін до Податкового кодексу України, який через масштаби змін навіть називають законом про податкову реформу. Наразі остаточний текст закону №5600 ще не оприлюднено, тож після офіційного опублікування деякі норми можуть бути відкориговані. Далі його має підписати президент Володимир Зеленський. 
Попри те, що цей документ просувався “слугами народу”, як “антиолігархічний” та такий, що змінює податкові правила для великого бізнесу в Україні, багато його положень відіб’ються саме на фізичних особах-підприємцях та мілких та середніх фермерах. Як саме – розбирався PRM.UA.
Нові земельні податки: виведення землі з “тіні” чи знищення фермерства в Україні
Чи не найбільше змін у законі №5600 було внесено в оподаткування землі. Так, документом внесено нове визначення у податкове законодавство – мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) для власників або користувачів земель сільськогосподарського призначення.
МПЗ – це мінімальна сума фіскальних платежів, які аграрій повинен додатково сплатити до бюджету за виробництво, реалізацію агропродукції та за володіння чи користування сільгоспземлями.
Розраховується МПЗ за формулою: нормативна грошова оцінка землі (НГО) помножена на коефіцієнт 0,05, помножена на кількість місяців володіння землею, поділено на 12. Там, де оцінка не проведена – розрахунок відбувається за середніми показниками по області.
Що входить у мінімальне податкове зобов’язання:
– податок на землю
– податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці
– податок на доходи фізичних осіб
– військовий збір із зарплати найманих працівників.
Слід звернути увагу, що до МПЗ не включили Єдиний соціальний внесок, який сплачується роботодавцем за найманого робітника, що може стимулювати тіньовий ринок праці у сільському господарстві.

Закон 5600 зачепить кожного українця, бо збільшить і податки, і ціни – Геращенко

Є й винятки зі сплати мінімального податкового зобов’язання, зокрема:
– від сплати МПЗ звільняються власники земельних ділянок, які станом на 01.01.2022 перебували у межах населених пунктів, або у дачних та садових кооперативах;
– передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності;
– фізичні особи звільняються від МПЗ, якщо орган контролю не вручив податкове повідомлення-рішення (ППР) у відповідні строки.
Якщо сплачена сума з 1 га землі менша за МПЗ, то землевласник має доплатити різницю у бюджет. Якщо ж сплачені податки перевищують МПЗ, то вони можуть набувати нульового та навіть від’ємного значення – тобто де-факто сплачувати державі нічого більше не потрібно.
Вперше платити за новими правилами доведеться у 2023 році – за 2002-й. Розмір мінімального податкового зобов’язання розраховується від НГО і варіюється по роках у розмірі:
• 2022 рік — 4% (приблизно 1200-1300 гривень)
• 2023-й — 5%(приблизно 1400-1500 гривень за гектар.)
Тобто аграрій не зможе заплатити на рік податків менше, ніж 4%, а згодом і 5% нормативної грошової оцінки землі. Втім, загальна сума податків, які сплачують фермери, які працюють “у білу”, загалом перевищує МПЗ, тому користь цієї норми для наповнення бюджету виглядає сумнівною.
Зауважимо, що власникам землі, які без офіційного оформлення надають землю у користування “чорним” фермерам, також доведеться заплатити МПЗ – і вимагати кошти на це вони почнуть вже у своїх орендарів. Тож це може спонукати фермерів, які працюють “у тіні” таки офіційно оформити відносини з пайовиками.

Ті, хто проголосував за закон 5600, відчують на собі тиск фіскальних органів – Южаніна

Проте ті господарства, які неприємно відчують сплату МПЗ у загальному рівні свого оподаткування, можуть зменшувати на суму своїх додаткових витрат розмір орендної плати. Адже часто-густо власники паїв не можуть впливати на своїх орендарів, особливо, якщо ті володіють середніми або великими агропідприємцями, й погоджуються на будь-які запропоновані ними умови.
Зазначимо, МПЗ для власників бідних земель може бути меншим, а ось тим, хто господарює на родючих землях доведеться платити по 1800-2000 гривень, а, можливо, й більше за гектар.
За словами члена наглядової ради Української ради бізнесу, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколова, чинна НГО не відповідає реальному стану ґрунтів, адже методика розрахунку нормативно-грошової оцінки землі востаннє розроблялась на початку незалежності України. Протягом цього часу властивість ґрунтів сильно змінилась, а сам підхід до розрахунку НГО мав суттєві недоліки. Так, за основу брали показники тогочасних колгоспів — що вони отримували з того чи іншого поля, тобто якщо один колгосп вирощував картоплю, а інший пшеницю, то, звичайно, картопля з гектару давала виручки більше, ніж пшениця, виходило що й земля більш цінна, а відповідно й НГО вища.
“На сьогодні вже є нова методика НГО, яка має бути затверджена найближчим часом. Її розробка тривала останні 2 роки. Але її суть полягає не в тому, що виправляються згадані проблеми, а в тому, що автоматизується сам процес розрахунку НГО за старими правилами. Цього допустити в жодному разі не можна, оскільки подібний крок може відтермінувати вирішення питання розрахунку чесного НГО ще на кілька десятків років”, – вказує Михайло Соколов.
Фермери-ФОПи (платники єдиного податку IV групи) отримують знижки – ставка МПЗ визначатиметься на рівні 2,5% НГО землі. Втім, у законі №5600 не прописано звільнення від сплати податків пенсіонерам і людям з інвалідністю.
Податки доведеться сплачувати також, якщо ділянка розташована в межах міста (фактично це город): якщо розмір цього городу 0,5 га (50 соток), доведеться сплачувати МПЗ (5% від НГО) – навіть якщо людина вирощує на ній продукцію виключно для власного споживання та не продає її на ринку.
Якщо дохід з ваших 0,5 га не перевищує 12 мінімальних зарплат або 78 тисяч гривень на рік, то надається пільга у вигляді зменшення податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у 18%, якщо ж дохід перевищує 78 тисяч гривень, то фермер має сплатити податок 18% + 1,5% військового збору.
Як зазначають експерти, під дію цієї норми закону підпадуть понад 300 тисяч сімей, які займаються дрібним фермерством, й фактично працюють тільки на власне виживання, водночас постачаючи на український ринок відчутну частину сільгосппродукції. З врахуванням коштів, які їм потрібно вкласти у вирощування продукції – це і добрива, і сільгосптехніка, і паливо-мастильні матеріали тощо – 78 тисяч гривень прибутку не є “чистими”.
Тому введення цього податку може призвести до їхнього банкрутства та знищення в Україні цього прошарку фермерів. Вони будуть змушені за безцінь продавати свою землю й перекваліфіковуватись на інші виді діяльності.
Також втілення норм закону №5600 вдарить не тільки по виробниках сільськогосподарської продукції, а й по її споживачам – очікується збільшення цін насамперед йдеться про м’ясо, яйця та зернові та вироби з них.
Слід зазначити, що висновку науково-експертного управління Верховної Ради щодо закону №5600 назвали новий спосіб оподаткування землі “дискусійним”, адже “при встановленні МПЗ оподатковується не фактично отриманий, а умовно ймовірний дохід”.
Також в експертизі закону парламентськими експертами вказується, що запровадження МПЗ може призвести до “зростання безробіття у сільській місцевості, відтоку робочої сили у міста та за кордон, зниження конкуренції та монополізації сільськогосподарського виробництва, зміни структури агровиробництва, товарної структури експорту-імпорту, зростання цінової пропозиції на внутрішньому ринку агропродовольства”. І найбільше це відіб’ється на малих фермерських господарствах, вважають у науково-експертному управлінні Ради.
Об’єднання організацій роботодавців України, Український союз промисловців та підприємців, Антикризова рада громадських організацій, до якої входять близько 100 структурованих об’єднань бізнесу, попереджали, що запровадження МПЗ поглибить монополізацію у сільському господарстві.
“Зазначені норми будуть мати обтяжливий характер, в першу чергу, для фізичних осіб, малих фермерських господарств та для представників малого бізнесу, що займаються власним сільськогосподарським виробництвом. Вони орієнтовані не стільки на збільшення дохідної частини бюджету та додаткові надходження податків, скільки на перерозподіл ринку та його монополізацію”, – йдеться у заяві.
Вказують на дискримінаційний характер норм закону №5600 щодо дрібного фермерства й учасники ринку.
“Я хочу висловити думку усіх одноосібників, які не працюють із бухгалтерією та ПДВ: закон №5600 з його мінімальним податковим зобов’язанням на гектар – це не про оподаткування, це класова боротьба великого бізнесу з дрібними фермерами та одноосібниками. У представників великих агрокомпаній є відшкодування ПДВ за придбані засоби виробництва у сумі понад 4 тисяч гривень на гектар, є пільга по сплаті податку на ПДВ, є пільга по сплаті земельного податку, у людей, які їм здавали свою земельну ділянку в оренду. А що має одноосібник, який купує всі товари з ПДВ, а продавати змушений без ПДВ?”- зазначає директор ТОВ “Компанія Агро-Темп” Сергій Легостаєв.
Розкритикували новий механізм оподаткування аграрного бізнесу й у Верховній Раді України. За словами народної депутатки від “Європейської Солідарності” Софії Федини, цей закон позбавляє людей елементарних засобів для існування.
“Коли людина вирощує щось на землі у своєму селі і намагається це продати на базарі, коли ще й поліція за нею бігає, переслідуючи і намагаючись щось забрати, це означає, що у людини немає іншого засобу для існування і вона виживає всупереч державі. Держава тепер буде максимально обкладати людей, які працюють на своїй землі, податками”, – заявила вона.

У закон 5600 не включили податки для бізнесу олігарха Коломойського – Гончаренко

Софія Федина також підкреслила, що введення у дію “ресурсного” закону №5600 суперечить самому Податковому кодексу, де передбачається, внесення таких змін у фіскальну політику держави не менше ніж за півроку до початку наступного бюджетного року.
“Головна мета даних нововведень – орієнтована не стільки на збільшення дохідної частини бюджету та додаткові надходження податків, скільки на перерозподіл ринку та його монополізацію, адже утримання сільськогосподарської землі стане фінансово обтяжливе для власника і він вимушений буде її продати”, – зазначає народний депутат від ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк.
Введення у дію норм закону №5600 може призвести до зникнення українського селянина як агровиробника, а влада насправді бореться не з причинами існування “тіньових аграріїв”, а наслідками існування цієї проблеми, вважає юрист Володимир Пристай.
“Вплив держави відчують не реальні гравці тіньового ринку агробізнесу, а дрібні суб’єкти господарювання та селяни, які вирощують продукцію для власних потреб. Запропоновані податкові нововведення можуть позитивно вплинути на розвиток агросектору, допоможуть середнім та великим виробникам, які, швидше за все, сплачують фіскальні зобов’язання, позбутися “конкурентів в тіні”, потенційно стимулюватимуть володільців землі до ефективного використання своїх сільгоспресурсів з метою отриманням доходу. Але водночас нововведення можуть призвести до передчасного продажу земель та “смерті” селянина як агровиробника”, – зазначив експерт.
Оподаткування птахівників: Верховна Рада створила правову колізію
Законом №5600 передбачалось виключення на п`ять років з платників єдиного податку IV групи підприємців, які займаються розведенням свійської птиці (окрім курей).
Проте у кінцевому варіанті закону №5600 депутати створили правову колізію – проголосовано взаємовиключні правки в частині режиму сплати податків птахівниками.
Так, згідно з поправкою №117 (автор – голова комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев), розведення домашньої птиці та виробництво м’яса свійської птиці виключили з-під дії IV групи платників єдиного податку. Тож за логікою цієї правки птахівники мають перейти на загальну систему оподаткування зі сплатою щороку 18% зі свого прибутку.

“Слуги народу” прийняли закон про збільшення податків, що обдирає звичайних українців – Федина

Підтримана під час другого читання законопроєкту поправка депутатів “Довіри” №119 передбачає збільшення ставки єдиного податку по четвертій групі з 0,95% до 50% від встановленої бази оподаткування – йдеться про НГО з 1 га сільськогосподарських угідь. Тобто сума по сплаті єдиного податку зростає фактично у 50 разів.
Цій правці передувала ще одна поправка – №118 від “Довіри”: про скасування пункту про виключення норми про виключення птахівників з IV групи спрощенців (що передбачено фактично 117 поправкою Гетманцева). Однак саме її члени податкового комітету “забули” поставити на підтвердження у сесійній залі, чим і спровокували розмови про цю колізію.
Наразі ані депутати, ані Міністерство аграрної політики, ані Офіс президента не мають єдиного бачення, як трактувати ухвалені норми.
 “Азаровщина” та посилення тиску податківців на ФОПИ
Окрім того, так званий “ресурсний” закон №5600 дає змогу фіскальним органам не тільки значно посилити тиск на бізнес, зокрема, на ФОПів, а й ускладнює останнім умови ведення бізнесу, що може знизити його прибутковість.
Так, мова йде про норму, яка надає контролюючим органам право вимагати інформацію від платника податків у разі отримання даних, що потенційно можуть свідчити про порушення законодавства.
Відтак, підприємці стають залежними від свавілля податківців, які за власним бажанням або через скарги, наприклад, конкурентів зможуть ініціювати позапланові перевірки підприємств. Раніше підставою для цього був встановлений факт порушень.
Як зазначила народна депутатка від “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна, вже зараз попри пандемію зросла кількість позапланових перевірок бізнесу, а після ухвалення закону №5600 їх стане в рази більше.
При цьому обмежено право платника податків не надавати інформацію та документи, якщо така інформація (документи) вже була надана контролюючому органу у минулому.
“Фіскальні новели цього проекту закону, особливо в частині адміністрування, готувалися головою комітету спільно з виконуючим обов’язки голови Державної податкової служби Олейніковим. Це він наполягав на всіх цих утисках, на додаткових повноваженнях, які ви надали державній податковій службі”, – наголосила Ніна Южаніна.

В ціні зросте навіть питна вода: Южаніна заявила, що прийнятий податковий закон стимулюватиме інфляцію в Україні

“Ми говорили, що перетворюємо податкову службу в сервісну, а ви вбачаєте, що над кожним платником має стояти ще податківець, БЕБівець з нагайкою і з додатковими можливостями для утискання бізнесу”, – додала вона.
Також податківці отримали право звертатись до суду і вимагати заборони виїзду за кордон для керівників підприємств-боржників за несплату протягом 240 днів податкового боргу, який перевищує 1 мільйон гривень.
Як зазначили у головному юридичному управлінні Верховної Ради в експертизі законопроєкту, ця норма закону не відповідає Основному закону України: “Накладення санкцій на фізичну особу за податковий борг юридичної особи …не відповідає частині другій статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер“.
Як відомо з відкритих джерел, заборгованість понад 1 мільйон гривень мають приблизно 6 тисяч компанії, а отже їх керівникам потрібно вже готуватись по потенційних обмежень.
“Директори великих підприємств, суб’єктів господарювання з іноземними інвестиціями, які під час пандемії насправді не мають обігових засобів, які мають заборгованість, будуть обмежені в праві виїзду. Це в основному директори наших державних підприємств, на жаль, переважна більшість із тих, які працюють, мають велику заборгованість перед бюджетом”, – сказала вона, – додає Ніна Южаніна.
Ця норма також може призвести до появи посади “зиц-пердседателей”, які тільки формально виконуватимуть обов’язки голів підприємств, якими насправді керуватимуть інші особи.
Також зберігається норма про те, що податківці можуть стягнути податковий борг за рахунок готівки чи коштів на рахунках у банку без звернення до суду. Яке свідчить практика, цей механізм неодмінно буде використано несумлінними податківцями для шантажу бізнесменів.
Втім, і підприємці, і контролюючі органи, згідно з законом №5600, отримали право проводити аудіо- та відеозапис податкових перевірок для того, щоб використовувати зібрані матеріали у суді
Крім того, передбачається також введення Реєстру керівників платників податків-боржників для оперативного отримання відповідної інформації платниками податків.
Ще однією неприємною новиною для ФОПів стане обв’язок зазначати у чеку – реєстратора розрахункових операцій (РРО) чи у програмі РРО (у так званих “касових апаратах”) – цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тобто серію та номер акцизної марки. Тож з 1 січня 2022 року за відсутність такого реквізиту податківці зможуть штрафувати підприємців.

“Європейська Солідарність” вимагатиме скасування закону про збільшення податків — Геращенко

Також, як передбачає “ресурсний” закон, із зіпсованих чи втрачених підакцизних товарів (зокрема, тютюнових виробів та алкоголю) підприємцям доведеться платити роздрібний акциз. Водночас роздрібний акциз з тютюну чи рідин для роздрібних сигарет буде платити вже не продавець, а лише виробник чи імпортер – із максимальної роздрібної ціни.
Також для ФОПів, які не зареєстровані платниками ПДВ, але торгують “ризикованим товаром” – технічно складними побутовими товарами, ювелірними виробами, ліками та медичними виробами, буде введено порядок форми та обліку товарних запасів. Підприємствам, які сплачують ПДВ, необхідно буде мати документи на товар у місці продажу, а також на його переміщення між кількома торговими точками. У разі їх відсутності доведеться сплатити штраф – його зменшено вдвічі з 200% – до 100% вартості товару.
Важливе нововведення закону №5600 – податківцям дозволено розкривати органам місцевого самоврядування інформацію також і про фізичних осіб-боржників (зараз розкривається інформація лише щодо юридичних). І це не вважатиметься поширенням персональних даних та розголошенням конфіденційної інформації.
Негативно оцінила ухвалений законопроєкт і Федерація роботодавців України. “Норми цього законопроєкту матимуть негативний вплив саме на сумлінних платників податків, створять умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес та погіршить інвестиційний клімат в Україні. З прийняттям законопроєкту ми прогнозуємо посилення тиску на легальний бізнес, створення передумов для тінізації підприємницької діяльності, втрати робочих місць та відтоку інвестицій”, – зазначили у ФРУ.
Як вважає народний депутат від “Європейської Солідарності” Ростислав Павленко, закон 5600 запроваджує податкові норми за лекалами глави уряду часів Януковича Миколи Азарова і направлений на знищення малого бізнесу в Україні.

“Слуги народу” прийняли закон про збільшення податків, що обдирає звичайних українців – Федина

“Є такий сільськогосподарський інструмент – граблі, і коли дивишся на такі законопроєкти як 5600, згадуєш, що є такий національний спорт – біг по цих граблях. І згадуються недоброї пам’яті часи Азарова з його винаходами – безакцептне списання, безспірне стягнення і подібні речі, які, на жаль, повертаються до життя такими проектами законів. Посиленням прав податкової не вирішується питання збору коштів”, – зазначив політик.
Тож можна констатувати, що під гаслом “боротьби з олігархами” чинна влада протягнула через Верховну Раду закон №5600, який попри задекларовані цілі, лише б’є по середньому та малому бізнесу в Україні на користь монополій, а також значно підвищує можливості фіскальних органів тиснути на бізнес.
Наслідками ухвалення цього закону, дійсно може стати збільшення прибуткової частини державного бюджету 2022 року, але це відбудеться не за рахунок розвитку української економіки та полегшення умов ведення підприємницької діяльності, а через збільшення податкового тиску на ФОПів та малих фермерів.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
 
The post Закон №5600: повернення “азаровщини” для ФОПів та знищення дрібного фермерства? appeared first on Прямий.