Війна як стратегія: чому Кремль зриває переговори і боїться миру

Російський диктатор Володимир Путін не хоче сідати за стіл переговорів із президентом України Володимиром Зеленським. І справа не лише в ідеологічній ворожнечі. Сам факт такої зустрічі став би для Кремля стратегічним провалом — він підкреслив би те, що Росія всіма силами намагається приховати: Україна вистояла.
Як зазначає Politico, російська влада активно намагається представити Зеленського як “нелегітимного” главу держави. Глава МЗС РФ Сергій Лавров нещодавно знову повторив цю тезу, підкреслюючи, що Путін “не може” укласти жодних домовленостей із чинним президентом України.
Та це лише вершина айсберга. Справжня гра Кремля значно складніша й цинічніша: за допомогою маніпуляцій і затягування мирного процесу Путін водночас намагається не розлютити потенційного союзника — Дональда Трампа. Росія свідомо створює ілюзію переговорного процесу, висуваючи дедалі нові умови та “пояснення”, аби уникнути тиску з боку США.
Хоч Трамп і пригрозив “жорсткими наслідками”, якщо Москва не проявить реальної зацікавленості у припиненні війни, деталі цих погроз залишаються розмитими. Утім, експерти припускають, що йдеться про можливі вторинні санкції — зокрема проти країн, які продовжують торгівлю з РФ, особливо у сфері енергетики.
Це не зруйнувало б економіку Росії миттєво, але стало б серйозним ударом, зважаючи на фінансову нестабільність, загрозу рецесії та хронічний дефіцит бюджету, який уже перевищив планові показники.
Водночас для самого Путіна війна — вигідний інструмент. Вона дає змогу підтримувати атмосферу страху всередині країни, виправдовувати репресії та зміцнювати авторитарну вертикаль. Як наголошує соціолог Елла Панея з аналітичного центру New Eurasian Strategies Centre, різке завершення війни могло б розбалансувати систему: розпочалася б боротьба за скорочені ресурси, що призвело б до внутрішніх конфліктів у самій РФ.
До того ж, тривала війна б’є по Європі — економічно та політично. Кремль розраховує, що втому від конфлікту відчують західні уряди, з’являться розбіжності в позиціях, а трансатлантична єдність дасть тріщину. Цей сценарій особливо вигідний союзнику Путіна — лідеру Китаю Сі Цзіньпіну, який не приховує інтересу до Тайваню.
З іншого боку, Україна стикається з нестачею ресурсу, особливо — живої сили. Імовірний прорив на фронті, який не вдасться стримати, може змінити хід війни. Кремль на це й грає: сподівається отримати нові території, змусити Захід на поступки в питанні “гарантій безпеки” (які в реальності нічого не гарантуватимуть), і в перспективі — домогтися обмеження чисельності ЗСУ.
Путін бачить ідеальну Україну як ослаблену, роззброєну й залежну державу — без сили протистояти новій агресії. У цьому плані його позицію озвучила колишня радниця Трампа з питань Росії Фіона Гілл: “Він хоче кастровану Україну”. Та поки що у Кремлі плутають американських посадовців у деталях, апелюють до “історичних причин війни”, затягують перемовини — і водночас звинувачують Київ у відсутності прогресу.
Це частина великої геополітичної гри, у якій війна — не провал, а інструмент. І припиняти її Путін поки що точно не збирається.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп ініціює прямі переговори між Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським, попри те що російський диктатор відкрито зневажає українського лідера та відмовляється називати його прізвище. У Кремлі Зеленського вважають “нелегітимним”, а російські пропагандисти регулярно дискредитують його у публічному просторі.
Як повідомлялося, Кремль наполягає на праві вето щодо будь-яких гарантій безпеки для України, прагнучи зірвати спільні зусилля США, Європи та Києва зі створення умов для тривалого миру.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Війна як стратегія: чому Кремль зриває переговори і боїться миру appeared first on Прямий.