Від “постановки” до “законних воєнних об’єктів”: чому Росія змінила риторику, з якою обстрілює Україну

Аналітик видання “Вокс Україна” Світлана Сліпченко написала статтю в якій розповіла про зміну риторики росії від початку повномасштабного вторгнення до сьогодення. Вона розповіла хронологію виправдань агресора протягом всієї війни.
Про це йдеться у відповідній статті на сайті “Вокс Україна”.
“Звірства росіян у Бучі на Київщині, знищення маріупольських полового будинку та драматичного театру, вбивство 52 українців на залізничній станції у Краматорську. На всі ці злочини росія відповідала “це постановка”. Спочатку росія заперечувала свою причетність до воєнних злочинів в Україні, а тепер шукає у кожному цивільному об’єкті “законну воєнну ціль”. – йдеться у дописі.
“Це все постановка”, або як все починалося
У Бучі росія жорстоко вбила щонайменше 1137 людей. Утім, довгий час всі рупори кремля в унісон повторювали: всі звірства у містечку біля Києва — справа рук українських військових. І це попри численні фото та відеодокази та свідчення очевидців, які доводили вину росіян.
Вона зазначила, що у випадку з бомбардуванням маріупольського полового будинку росія запевняла: лікарню підірвали зсередини “азовці”. Цю версію підтримували як на офіційному рівні, зокрема голова російського мзс сергій лавров, так і в найбільш маргінальних росЗМІ та телеграм-каналах. Аргументами слугувало й те, що нібито на місці подій занадто швидко з’явилися журналісти та військові.
“Запам’ятайте цей прийом — його росія використовуватиме і пізніше.” – відзначила аналітикиня.
За її словами окупанти робили аналогічно у випадку із драмтеатром у Маріуполі: російська влада запевняла, що не бомбардувала будівлю із величезним написом “ДІТИ” поруч. І взагалі, за логікою росії, у всіх бідах Маріуполя завжди були винні ефемерні “екстремісти” та/або бійці полку “Азов”.
“8 квітня окупанти завдали ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську. Тоді російські ЗМІ опублікували заплановану новину про вибух до того, як він фактично стався, а деякі російські телеграм-канали одразу висунули версію про удар по скупченню ЗСУ. Щойно стало очевидно, що удар було завдано по цивільних, риторика росії змінилася: за новою версією, ​​Україна хотіла “зірвати евакуацію” (яку сама проводила) та “прикритися мирними жителями”. – сказала Сліпченко.
Зауважується, що росія заперечувала застосування ракети “Точка У”, хоча використання цих комплексів військами рф раніше вже підтверджували незалежні розслідувачі. Однак з часом росії довелося поступово змінити тактику і почати визнавати обстріли. Хоча як визнавати: тепер у кожному ударі по цивільній інфраструктурі росія вбачає “законну воєнну ціль”.
“Законна військова ціль”, або як росія (не) виправдовується тепер
“27 червня росія завдала ракетного удару по ТЦ “Амстор” у Кременчуці. У цьому теракті російські пропагандисти почали з методу “Буча 2.0” та “Краматорськ 2.0” (із натяком на постановку). А тепер пригадайте бомбардування маріупольського пологового будинку: росія заявила, що журналісти та військові з’явилися занадто швидко. Річ у тім, що аналогічні заяви лунали й у випадку з “Амстором”. Мовляв, якщо поруч були лише військові, а цивільних взагалі не видно на відео з місця теракту, то ТЦ використовували як військову базу.” – зауважила Сліпченко.
Нагадаємо, через півтори доби після удару по “Амстору” Володимир Зеленський опублікував відео, на якому чітко видно влучання ракети у ТЦ (а не ангари поруч чи нафтопереробний завод за 14 км від “Амстору”, як запевняла рф). Тоді пропагандистам і довелося визнати, що подібні теракти — це “оказание перманентного давления на психику населения вражеского государства”. І врешті-решт, “мы будем бить туда, куда будем считать нужным”, — підсумував ворог.
“9 липня росія завдає ракетного удару по житловому будинку у Часовому Яру на Донеччині. В результаті загинули 47 людей. Цього разу росія взагалі не заперечувала свій теракт. Однак причини удару по житловому будинку звісно ж перекрутила. Зокрема псведофактчекінговий телеграм-канал “Война с фейками” начебто “спростував фейк” про те, що удар завдали по житловому будинку і загинули його мешканці. Там нібито базувалися ЗСУ та іноземні найманці.” – резюмувала аналітикиня.
Також 14 липня росія здійснила теракт у центрі Вінниці. Міноборони рф спочатку вустами пропагандистки маргарити симоньян, а потім і офіційно озвучило такі версії: ніби в Будинку офіцерів був “тимчасовий пункт нациків” і “зустріч командування Повітряних сил України”. Як і у випадку із Часовим Яром, росія не приховувала удару по мирному місту, а одразу знайшла “законну воєнну ціль”.
“Вже наступного дня, 15 липня, росія знищує ракетами два університети в Миколаєві. Вже знайомі вам псведофактчекери з каналу “Война с фейками” одразу заявлять: це не мирні об’єкти, а місце розміщення бійців Нацгвардії України. А відтак — чергова “законна воєнна ціль”. – додала Сліпченко.
Навіщо рф змінила риторику?
“Поспостерігайте за коментарями росіян у соцмережах під кадрами з місць терактів рф, під постами про “КАЛИБРовки” (так російські телеграм-канали називають запуски ракет по містах України) та повідомленнями про постраждалих та загиблих. Цілковите схвалення вбивств українців, при чому байдуже — військових чи дітей. Відтак визнання атак по цивільних об’єктах посилює образ “сильної держави”, “визволителя” та “старшого брата”, який наводить порядки в Україні, “денацифікує” та “демілітаризує” Україну.” – сказано в статті.
Зазначається, що зараз росія через визнання атак по мирних об’єктах поступово формує та просуває наратив про те, що Україні, аби уникнути ще більших жертв у цій війні, необхідно погодитися на мирні перемовини та здатися.
Тож через зміну риторики росія, вочевидь, намагається досягти кількох цілей. По-перше, посіяти паніку серед українців, зокрема тих, хто залишився на тимчасово окупованих територіях, зневірюючи їх та хитаючи довіру до ЗСУ і влади. По-друге, закріпити у росіян образ “непереможної держави-визволителя”, яка знищує тільки воєнні цілі. І по-третє, переконати західну аудиторію, що із тероризмом рф неможливо нічого вдіяти, тому до миру треба примушувати Україну, при чому за будь-яку ціну (наприклад, ціною територій).
“Практичний висновок для українців: не ігнорувати сигнали повітряних тривог і пам’ятати, що для ворога немає різниці, куди бити. Будь-який житловий будинок в очах росіян перетворюється на “законну воєнну ціль”. А для влади та громадянського суспільства — просувати серед міжнародної спільноти та урядів інших країн, що росія — держава-терорист, яка навіть сама визнає це у своїх публічних заявах. Однак із тероризмом росії потрібно не миритися, а боротися економічними, дипломатичними та, врешті-решт, військовими важелями.” – додала аналітик Світлана Сліпченко.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Від “постановки” до “законних воєнних об’єктів”: чому Росія змінила риторику, з якою обстрілює Україну appeared first on Прямий.