Платіжний ринок України у 2025 році: зростання кредитових переказів та контроль над P2P-операціями

За перший квартал 2025 року в Україні було здійснено майже 809,9 млн платіжних операцій із використанням кредитового трансферу та прямого дебету, що свідчить про активність фінансового сектору в умовах війни та економічної нестабільності. Про це повідомила пресслужба Національного банку України (НБУ), підкресливши, що послуги надавали 60 банків та дві небанківські фінансові установи. Аналіз даних дозволяє зрозуміти, як розвивається платіжна система та які виклики стоять перед регулятором.

Кредитові та дебетові перекази: структура та обсяги

Кредитові перекази, які становлять левову частку – 809,4 млн операцій, демонструють значну активність як у межах країни, так і за її кордонами. З них 806,2 млн операцій на суму понад 11,12 трлн грн проведено всередині України, що відображає внутрішню економічну активність. Транскордонні операції включають 2,7 млн переказів в Україну на 16,15 млрд доларів США та 0,5 млн переказів з України на 19,88 млрд доларів США. Натомість прямі дебетові перекази виявилися менш популярними – лише 0,5 млн операцій на 2,92 млрд грн, що може вказувати на низький рівень впровадження цієї технології серед українців.

Внутрішні перекази переважно ініціюють фізичні особи – 664 млн операцій (82,36%), однак за сумою домінує бізнес, який забезпечив 10,3 трлн грн (92,62%). Транскордонні операції також підкреслюють роль бізнесу: 94,9% суми (15,32 млрд доларів США) надійшло на рахунки суб’єктів господарювання за зовнішньоекономічними контрактами, тоді як фізичні особи отримали 76,92% операцій (понад 2 млн). Основними джерелами надходжень стали країни ЄС (45,25%), Швейцарія (22,35%) та США (10,84%), а найбільше переказів з України пішло до ЄС (58,29%), Швейцарії (10,87%) та Великої Британії (8,02%).

Вплив обмежень на P2P-перекази

НБУ зазначає, що введення ліміту в 150 тисяч гривень на місяць для переказів між фізичними особами (P2P) суттєво зменшило аномальний сплеск обсягів, який раніше сягав до 200 млрд грн на рік через карти “дропів” – інструменти, що використовувалися для відмивання грошей. Проте регулятор не наводить конкретних даних про ефективність цього заходу, що викликає запитання щодо його реального впливу. Експерти припускають, що обмеження могли змусити частину тіньового капіталу шукати альтернативні канали, зокрема через бізнес-рахунки чи криптовалюти.

Аналітика та перспективи

Зростання обсягу кредитових переказів свідчить про пожвавлення економічної діяльності, особливо серед бізнесу, який активно використовує як внутрішні, так і зовнішні трансакції. Водночас низька кількість дебетових переказів вказує на потребу в просвітницьких кампаніях щодо їхньої зручності – наприклад, для автоматичних платежів за комунальні послуги. Транскордонні операції демонструють залежність України від західних ринків, що може стати як перевагою (інвестиції, експорт), так і вразливістю (залежність від валютних коливань).

Обмеження на P2P-перекази, хоч і зменшили тіньові потоки, потребують детальнішого аналізу. Відсутність прозорих звітів від НБУ може підірвати довіру до політики регулятора, особливо якщо тіньовий сектор адаптується до нових умов. Для повноцінного розуміння ефекту варто очікувати подальших даних, які мають включати не лише обсяги, а й оцінку впливу на економіку.

Висновок

Перший квартал 2025 року показав, що платіжний ринок України залишається динамічним, але вразливим. Зростання кредитових переказів та контроль над P2P-операціями відображають спроби балансувати між економічним розвитком і боротьбою з фінансовими злочинами. НБУ має активізувати зусилля для прозорості та інформування, щоб підтримати довіру українців до банківської системи в умовах війни та глобальної нестабільності.