Три Пасхи в один день

Цьогоріч дата святкування Великодня співпала у всіх великих християнських конфесій. 20 квітня – Римо-католики, православні, протестанти та  греко-католики та протестанти. З 12 до 20 квітня – Песах. Але зазвичай, це досить рідкісне явище.
Де витоки цієї колізії? 
Дата Великодня має припадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, що настає після весняного рівнодення.
За євангельською хронологією Пасха християнська настає після Пасхи єврейської. Бо відповідно до Євангелія Ісус воскрес на третій день після єврейської Пасхи.
Якщо Великдень припадає на час єврейського свята, то його мають перенести на наступну неділю, аби уникнути збігів з Песахом.
В 1582 році папа Григорій XIII ввів нову Пасхалію, названу на його честь. За астрономічними підрахунками, здійсненими при папі, час відставав на 11 хвилин в рік, тобто за 100 років набігав один додатковий день. 
Зі зміною Пасхалії Римська церква перейшла на новий календар, який більше відповідав астрономічним обертам Землі навколо Сонця, тому буває й так, що католицька та протестантська Пасха настає раніше за єврейську.
Але це ніяк не впливає на традиції святкування Великодня. 
Один з таких ритуалів –  випікання паски. Зазвичай це робили в Страсний тиждень. Перед випіканням обов’язково молилися, запалювали свічку, освячену в церкві. 
Паску прикрашали залежно від регіону: хрестиками, пташками, колосками. У деяких місцях — змащували білковою глазур’ю. Перед тим як ставити в піч, господиня перехрещувала хліб і клала поруч освячену вербу. За повір’ям, поки паска печеться, не можна сідати — щоби хліб “не сів”.  Вірили: якщо паска вийде високою і рум’яною — рік буде щасливим. А якщо трісне чи “сяде” — чекали біди.
До сьогодні в деяких селах Гуцульщини зберігся унікальний великодній звичай — кукуцування. У Страсний тиждень або на Великдень вранці діти обходять родичів і сусідів у межах свого кутка, не заходячи в хати, а стаючи під вікнами. Вони гукають:
“Грійте діда! Грійте діда! Дайте хліба! Аби вам овечки, аби ягнички, аби телички!” — бажаючи достатку та добробуту.
За це отримують писанку та кукуц (булочку) або печену зозульку, примовляючи: “Простибі” — тобто “прости” за душі померлих. Цей обряд — не просто дитяча забава, а жест пам’яті та милосердя, спосіб вшанування предків і прохання про прощення гріхів для них. Хоча сьогодні замість кукуців часто дарують цукерки, шоколад, вафлі чи сік, суть залишається незмінною.
Путівник українськими звичаями від амбасадорів української ідентичності Zagoriy Foundation. 
У весняному випуску “Витоків”  — все, що потрібно, аби зробити українську культуру частиною  життя.
Тим більше, що доступ до всіх ресурсів безкоштовний.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Три Пасхи в один день appeared first on Прямий.