Автозаправні станції — це складна кіберфізична система з POS-терміналами, резервуарами з сенсорами, CRM-платформами та віддаленим адмініструванням. Але вся ця інфраструктура може дати збій через один людський клік — і ці загрози цілком реальні. Саме тому разом з експертами компанії IT Specialist, системним інтегратором, що працює на ринку з 2014 року, розбираємося, чому персонал АЗС — це головна вразливість і водночас основа кіберзахисту.Чому саме персонал — бажана ціль для зловмисників?АЗС в Україні — це частина паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Від їхньої роботи залежить логістика, енергетична стабільність, а в умовах війни — і обороноздатність. Відтак вимоги до інформаційної та кібербезпеки тут особливо високі.Проте дані свідчать: найбільша загроза — не технологічна. Згідно з аналітикою Verizon DBIR 2023, у 74% інцидентів кібербезпеки ключову роль відіграв людський фактор: помилки, фішинг або дії зловмисних інсайдерів. Інші звіти називають ще вищі цифри — до 95% інцидентів починаються з людської необережності.Хакери не завжди намагаються зламати програму — іноді вони «ламають» людину. І в цьому їм допомагають класичні методи соціальної інженерії: листи з фальшивими рахунками, термінові дзвінки (нібито від керівництва), вкладення з «новими цінами на пальне».Співробітник, який працює в режимі багатозадачності, може просто не встигнути перевірити достовірність інформації — і цього достатньо, аби відкрити доступ до внутрішньої мережі.Три типи ризиків, які створює людський факторПередусім варто розуміти, як саме співробітники можуть стати джерелом загроз. Основні сценарії: Фішинг і соціальна інженерія. Один клік на фальшивий лист — і вірус вже потрапив до системи. Так сталося, наприклад, у випадку, який досліджувала компанія Visa: через зараження одного комп’ютера зловмисники отримали доступ до POS-терміналів на АЗС. Інсайдери. Працівники можуть навмисне викрадати дані, шкодити інфраструктурі або діяти в інтересах конкурентів. У деяких випадках — під тиском, шантажем або з корисливих мотивів. Ненавмисні помилки. Простий пароль, вимкнений антивірус, флешка з дому — усе це може звести нанівець мільйонні інвестиції в захист. Ще один виклик — низька обізнаність. Працівник, який випадково відкрив підозрілий файл, може не повідомити про це, боячись покарання. Як наслідок — вірус розповсюджується мережею без перешкод.Рішення є: як посилити кіберстійкість через роботу з персоналомФахівці радять дотримуватися такого алгоритму дій: Впровадити зрозумілі політики безпеки. Паролі, регламенти доступу, оновлення ПЗ, резервне копіювання — усе це повинно бути прописано і пояснено кожному працівнику. Проводити регулярне навчання. Починаючи з першого робочого дня й надалі: щоквартальні симуляції фішингу, інструктажі, мінітести, навчальні тривоги. Встановити контроль і мотивацію. Аудити, технічні обмеження, мінімальні права доступу в поєднанні з бонусами за уважність, а не покараннями за чесність. Культура кібергігієни має бути частиною корпоративної етики. Діяти проактивно. Сегментація мережі, двофакторна автентифікація, блокування акаунтів після звільнення, резервні плани реагування — усе це слід впроваджувати до того, як трапиться перший інцидент. Дізнатися про це детальніше можна в експертній статті на сайті компанії IT Specialist.ПідсумокЛюдський фактор — це не проблема, а ресурс, який потребує уваги, адже безпека АЗС залежить не лише від технологій.Компанія IT Specialist супроводжує бізнеси у впровадженні політик інформаційної безпеки, проводить навчання та допомагає налагодити корпоративну кібергігієну. Звертайтеся до спеціалістів, щоб дізнатися про доступні рішення більше.
Схожі новини
Як живе ринок оренди житла в Україні сьогодні
Експерт спрогнозував курс долара на найближчі роки
Битва технологій: як Україна шукає рішення для протидії російським “Шахедам”