рф скорочує золоті резерви

Золоті резерви Росії скоротилися у 2026 році приблизно на 15 тонн – до 2311 тонн станом на початок березня порівняно з 2 326 тоннами у січні. Це найнижчий показник з березня 2022 року, що фіксує невпинне виснаження одного з ключових фінансових буферів країни.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/0276_5930593d-5898-4c48-ac97-d30f0b3ae0da_w1080_h608_f314e620.jpg” border=”0″ width=”750″ height=”563″ alt=”0276_5930593d-5898-4c-ac97-d30f0b3ae0da_w1080_h608_f314e620.jpg (37.11 Kb)” /> Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.<br /><br />Зазначається, що Центральний банк РФ уперше вдався до продажу золота внутрішнім учасникам ринку у листопаді 2025 року. Раніше цього кроку регулятор принципово уникав, обмежуючись накопиченням металу. Відтоді продажі тривають, їхній масштаб зростає.<br /><br />У СЗР вважають, що цей механізм вказує на глибину санкційних обмежень. ЦБ РФ обмінює золото на юані, а комерційні банки, які перебувають під менш жорсткими рестрикціями, реалізують метал на зовнішніх ринках, залишаючи виручку для підтримки власної ліквідності.<br /><br />У розвідці повідомляють, що загальний обсяг міжнародних резервів РФ скоротився у лютому з 833,6 млрд до 809,3 млрд доларів. Проте реальна картина значно гірша: близько 300 млрд доларів із цієї суми становлять заморожені активи, недоступні для використання. Золото при цьому сягає майже 47% резервів, тобто фактично є чи не єдиним ліквідним інструментом, що залишається в розпорядженні Кремля.<br /><br />Тиск на резерви зумовлений одночасно кількома чинниками: необхідністю покриття бюджетного дефіциту, відрізаністю від резервних валют через санкції та прагненням зберегти юаневу ліквідність для валютних інтервенцій. Водночас глобальна тенденція протилежна – більшість центральних банків світу продовжують нарощувати золоті резерви як інструмент диверсифікації та захисту від доларової залежності.<br /><br />”Ця динаміка розкриває структурну вразливість російської фінансової системи. Золото перетворилося на короткостроковий замінник ліквідності, а не на стратегічний резерв. Паралельно зростає залежність від юаня та китайської фінансової інфраструктури – залежність, яку Пекін навряд чи вважає для себе обтяжливою”, – зазначає розвідка.