Повоєнна відбудова та боротьба з корупцією в Україні

Майже півтора року увага всього світу прикута до України – держава захищається від ескалації війни, розв’язаної Росією у 2014 році. Хоробрість українців та корупція в Росії стали одними з факторів, що призупинили просування російської армії, яке так всіх шокувало.
Однак Україна стикається з власним серйозним викликом у вигляді корупції. Ця проблема стане ще більш актуальною, коли почнеться післявоєнна відбудова. Отож, наскільки далеко Україна просунулася у боротьбі з корупцією, і що потрібно вирішити в умовах наближення до членства в ЄС?
Помітний рівень корупції став одним із наслідків реорганізації політичної та соціально-економічної систем в Україні після відновлення незалежності внаслідок розпаду СРСР у 1991 році. Це питання, яке впливає на повсякденне життя мешканців країни, а саме на деякі з найбільш базових сфер суспільства. Так, результати дослідження “Барометр світової корупції” 2016 року показують, що економічний розвиток, корупція та стан громадського здоров’я були визначені населенням України як три найважливіші проблеми, на які має звернути увагу уряд.

Поряд з Україною, з корупцією борються й інші держави, які колись були окуповані СРСР. Однак допомога, надана Україні, призвела до підвищення уваги до питання боротьби з корупцією.
Росія використовувала корупцію для дестабілізації політичного життя в Україні задовго до воєнного вторгнення у 2014 році. Наприклад, випадки корупції за часів проросійського президента Віктора Януковича та його прибічників увійшли до списку “25 корупційних скандалів, які сколихнули світ”, складеного Transparency International у 2019 році.
Згідно з даними Центру протидії корупції, Янукович фактично володів кількома десятками тисяч гектарів землі, не задекларував у своїй останній декларації 4,5 мільйона доларів доходу, займався відмиванням грошей і зловживав владою на користь себе та своїх спільників. Та й безпосередньо Росія є однією з найбільш корумпованих країн світу. За даними Transparency International, “Росія стала втіленням клептократії, оскільки корумповані високопосадовці та політично пов’язані особи масово розкрадають і привласнюють державні кошти”.
В умовах затяжної війни українці докладають усіх зусиль для впровадження реформ. За даними Transparency International, Україна наразі посідає 116-те місце зі 180 країн за Індексом сприйняття корупції, тоді як 10 років тому Україна була на 144-му місці. Попри майже десятирічну російську агресію, вторгнення та окупацію, країна досягла значного прогресу у боротьбі з корупцією.
Для кращого визначення сфер, які потребують уваги в контексті боротьби з корупцією, Антикорупційний дослідницький центр Дублінського міського університету провів опитування серед українців. Це стало можливим завдяки “Програмі для українських дослідників” Ірландської дослідницької ради, яка підтримує кар’єру українських дослідників, які були змушені покинути свої домівки внаслідок російського повномасштабного вторгнення.
Результати анкетування показують досвід українців і те, як корупція впливає на їхнє повсякденне життя. Переважна більшість респондентів переконані, що корупція є великою проблемою в Україні. Дві третини опитаних заявили, що вони або хтось із їхніх рідних були жертвами корупції.
Цікаво, що респонденти вважали корупцію в органах державної влади чи політиці загальновідомим і поширеним фактом, але значна кількість прикладів з особистого досвіду їхніх родичів та друзів стосувалася інших сфер життя. Результати нашого опитування показують, що українці стикаються з корупцією при отриманні державних послуг та під час навчання. Наприклад, деякі респонденти стверджували, що “корупція розповсюджена у сфері надання адміністративних послуг, наприклад, пришвидшення отримання довідок або безпроблемне їх отримання”. Респонденти повідомили, що у них вимагали хабарі у сфері охорони здоров’я: “У медичних закладах часто необхідно заплатити гроші, щоб отримати необхідні послуги у швидший термін та необхідному об’ємі”. Корупція також є проблемою в системі освіти: респонденти зазначали, що “щоб потрапити в садочок, треба зв’язки та внесок», “в школі треба було занести “подяку”, щоб отримати заслужену золоту медаль”, “в університеті за оцінку вимагали презент” та “не можна було вступити до обраного ВУЗу без хабаря”. У деяких респондентів або їхніх близьких вимагали хабар за отримання посади. Хоча Україна зробила певні кроки для подолання корупції, очевидно, що остання все ще впливає на звичайних людей у їхньому повсякденному житті, а також в інші, більш опосередковані способи.
Таким чином, українці чітко усвідомлюють, що корупція є загрозою для свободи та процвітання, і показали, що вони готові боротися з клептократами як на своїй території, так і поза її межами. Вони будуть продовжувати це робити.
Версія цієї статті була вперше опублікована в The Irish Times.
Олеся Житкова – кандидат історичних наук, науковий співробітник Антикорупційного дослідницького центру Дублінського міського університету. Її наукові інтереси включають новітню історію України, роль жінок у революційну добу та воєнний час.
Роберт Гілландерс – доктор економічних наук, доцент кафедри підприємництва та інновацій Бізнес-школи та співдиректор Антикорупційного дослідницького центру Дублінського міського університету. Основна сфера його наукових інтересів – причини та наслідки корупції. Він також цікавиться підприємництвом та бізнес-середовищем.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Повоєнна відбудова та боротьба з корупцією в Україні appeared first on Прямий.