Польща блокує ключовий торговий шлях між Китаєм та ЄС: кордон із Білоруссю залишається закритим на тлі завершення російсько-білоруських навчань

Попри завершення російсько-білоруських військових навчань “Запад-2025”, Польща не відкриває кордон із Білоруссю, паралізуючи залізничний коридор, який забезпечує торгівлю між Китаєм та Європейським Союзом на €25 млрд щорічно. Цей маршрут, що перевозить 90% залізничних вантажів між Китаєм та ЄС, є критичним для таких гігантів електронної комерції, як Temu та Shein. Закриття кордону, яке Варшава пояснює міркуваннями безпеки, загрожує глобальним ланцюгам постачань і може мати далекосяжні економічні наслідки.

Польський уряд закрив кордон 12 вересня, напередодні початку маневрів, посилаючись на “гібридні загрози” з боку Мінська, зокрема міграційний тиск і можливі провокації з боку Росії. Навіть після завершення навчань 16 вересня три ключові залізничні переходи – Кузниця Біалостоцька-Гродно, Сєм’янувка-Свіслоч і Тересполь-Брест – залишаються закритими для вантажів. Сотні вагонів із китайськими товарами, від електроніки до одягу, накопичуються на білоруській стороні, створюючи логістичний колапс. Уряд заявляє, що рух відновлять лише після “забезпечення безпеки кордону”, але терміни залишаються невизначеними, що викликає побоювання про безстрокову блокаду.

Економічні наслідки відчутні вже зараз. Залізничний коридор через Білорусь забезпечує 3,7% торгівлі між ЄС і Китаєм – майже вдвічі більше, ніж торік, коли частка становила 2,1%. Зростання обсягів вантажів на 10,6% і їхньої вартості на 84,9% у 2024 році підкреслює важливість цього маршруту для китайської ініціативи “Один пояс, один шлях”. Затримки поїздів коштують логістичним компаніям мільйони євро щодня, а компанії на кшталт Temu та Shein ризикують зіткнутися зі зростанням цін на 20–30% або вимушеним переходом на дорожчі авіа- чи морські перевезення.

Китай відреагував дипломатично, закликаючи Польщу забезпечити безперебійну роботу залізничного сполучення. У відповідь Варшава наполягає на припиненні “гібридних операцій” Мінська, включаючи штучно створений міграційний тиск, який Польща вважає інструментом гібридної війни. Витрати на посилення безпеки кордону, зокрема €500 млн на будівництво огорожі вздовж 400-км лінії, лише підкріплюють позицію Варшави.

Економісти попереджають, що тривала блокада може перенаправити торгівлю на південні маршрути – через Казахстан і Туреччину – або на морські шляхи, що збільшить час доставки на 20–30 днів. Для Польщі це загрожує втратами в €100–200 млн на місяць і послабленням статусу транзитного хабу. У ширшому контексті криза може прискорити перебудову глобальних ланцюгів постачань, особливо на тлі тарифного тиску США на китайські товари.

Ситуація на польсько-білоруському кордоні підкреслює крихкість торговельних шляхів у регіоні, де геополітичні напруги переважають економічні інтереси. Поки поїзди стоять, а дипломатичні переговори тривають, глобальна торгівля зазнає нових потрясінь, а Східна Європа залишається ареною протистояння безпеки та економіки.