Джерело: Facebook-сторінка автора
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ!
Демократія у її перекладі українською “Слугами народу” перетворена у “народовладдя”. Цей безумовно популістський переклад прекрасного поняття демократії перетворили на ідеологему немов прямого контакту влади з народною масою. Хвалилися та уповали на діджиталізацію влади: ми, мов, будемо спілкуватися зі всіма нужденними через гаджети, збиратимемо всі проблеми населення та прийматиме потрібні народу рішення. Самі.
З самого початку гасло “народовладдя” містило у собі зародок авторитаризму, якщо не диктатури. Демократичний розподіл влад і, особливо, роль громадянського суспільства як обов’язкового посередника, містка, між владою і народом, були з самого початку викинуті з політичного процесу. Хоча громадянський активізм з перших годин російської агресії — це воїни-добровольці та волонтери, які спасали й досі спасають Україну власним життям. Не кажучи вже про постійну громадську фінансову підтримку армійських прогалин з насиченням нагальних потреб.
Діалог влади з громадянським суспільством практично провалений. Влада чує лише себе, а її очільник став дипломатичним одинаком, чий міжнародний авторитетний голос, як голос всієї країни, заслаб. Замість створення певної платформи національного спасіння, яка б мала слугувати основою спільного діалогу влади, опозиції та громадянських експертів, що мало б донести найефективніші політичні рекомендації до керівних осіб влади, всім, стосовно політики війни, економіки й суспільства, став де-факто одноосібно рулити ОП.
З концентрації влади “народовладдя” випливають всі її регресивні кроки для встановлення не-демократії. Лише згадати початок — медіа-марафон та закриття відомих опозиційних ЗМІ, заборону відряджень для авторитетних для Заходу політиків-народних депутатів, які здатні доносити до західних партнерів та переконувати їх у рішучості України захиститися і перемогти їхнєю мовою. Лише вказати на невміння достатньо швидко реформувати післярадянську армійську бюрократичну машину у сучасне, динамічне та внутрішньо демократичне армійське управління. Механізм створення численних паперів та журналів обліку, які замінили інститут довіри між бійцями, які кладуть життя за єдину справу, та вищими командирами й ще вищим начальством. І ще — це мерехтіння неминучих виборів, поціленість на які переважала останні два роки цілеспрямованість влади на розв’язання головних питань війни, а також, очевидно, мерехтіння небезпеки для неї від потужних постатей мовчазного Залужного та, стає очевидно, і публічного Порошенка.
Чи варто ще згадувати про нездатність влади зменшити кричущі несправедливості мобілізації, блокування прийняття закону про перспективи демобілізації, необхідного для саморозуміння перспектив, для певності воїнів-захисників.
Тепер, у час, найскладніший для захисту незалежності країни, під прикриттям шумової завіси від неясності позицій на можливих, так званих мирних, переговорах, заявлених Трампом, взялися за повне знищення політичної опозиції. Політичне нищення в особі найбільш визнаного лідера національно орієнтованої фракції. Під прикриттям атмосфери великої небезпеки, яке відчуває виснажене і психологічно, і втратами рідних суспільство.
Все це відбувається у той надкритичний час для долі країни та самого українства, коли треба опертися на максимальну єдність громадян та всіх конституційно розподілених гілок влади.
Підійшли до краю. Тепер або стоп, або… що?
Нагадаємо, 13 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо санкцій проти п’ятого президента та народного депутата Петра Порошенка. Напередодні лідер опозиції зреагував на рішення РНБО про введення санкцій та заявив, що Зеленський завдав колосального удару по внутрішній єдності, якої “Європейська Солідарність” неухильно дотримується з лютого 2022 року і яка “є нашою головною зброєю в боротьбі з агресором”.
Тим часом президент Європейської народної партії Манферд Вебер закликав українську владу припинити переслідування лідера опозиції Петра Порошенка. Вебер нагадав про нагальну потребу зберегти єдність в Україні на цьому вирішальному етапі війни та міжнародних зусиллях для її припинення.
Окрім того, журналісти, громадські діячі, волонтери шоковані санкціями проти п’ятого Президента Петра Порошенка. Вони називають відповідне рішення РНБО “недалекоглядним” та “недолугим” і вказують на переслідування політичних опонентів напередодні виборів в Україні.
Так, зокрема відомий український журналіст Вахтанг Кіпіані розкритикував санкційний тиск на п’ятого Президента України Петра Порошенка, зазначивши, що обмеження проти нього значно суворіші, ніж проти проросійських політиків. На думку журналіста, така асиметрія в санкціях є не лише несправедливою, а й небезпечною для держави. Він вважає, що президент Зеленський не керується раціональними аргументами, а діє через особисту ненависть до Порошенка.
До слова, соціологія КМІС свідчить, що переслідування п’ятого Президента України, лідера “Європейської Солідарності” Петра Порошенка є намаганням влади відволікти увагу від ситуації в Україні та на фронті, а також нейтралізація опозиції перед початком переговорів з Путіним.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Підійшли до краю: як Банкова провалила діалог із суспільством і чому знищує опозицію appeared first on Прямий.
Схожі новини
Зеленський виступив на Мюнхенській безпековій конференції: основні заяви
Нардепи пропонують підвищити мінімальну пенсію за віком
Як ВПО подати заяву на субсидію на оренду житла