Переговори Росія-НАТО: чим закінчились два раунди дипломатичного поєдинку Кремля і Заходу

10 січня у Женеві відбувся перший раунд переговорів між Сполученими Штатами і Росією щодо контролю над ядерними озброєннями й посилення міжнародної напруженості. Другий раунд перемовин відбувся 12 січня, на першому з 2019 року засіданні Ради Росія – НАТО в Брюсселі. Основним питанням обох самітів була ситуація в Україні та загроза нового військового вторгнення з боку РФ. У Кремлі хотіли отримати від Білого дому і НАТО гарантії про те, що Альянс не буде розширюватися шляхом включення до свого складу країн колишнього СРСР. Насамперед мова йде про Україну і Грузію. Своєю чергою Вашингтон твердо стоїть на позиції вільного вибору кожної країни свого геополітичного курсу.
Чим завершились переговори між США та Росією й що про це думають експерти – з’ясовував PRM.UA.
Перший раунд: позиції Кремля і Вашингтона на перемовинах у Женеві
Перед зустріччю з росіянами державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що частиною російської стратегії є висування списку абсолютно нездійсненних вимог, а потім стверджувати, що інша сторона не хоче працювати спільно, і використовувати це як свого роду виправдання агресивних дій.
Глава Держдепу США зауважив, що росіяни “хочуть втягнути нас у дискусію про НАТО, а не зосередитися на поточному питанні, яке полягає у їхній агресії проти України”.

Буде дуже важко досягти реального прогресу, якщо Росія продовжить ескалацію свого військового нарощування та свою запальну риторику. Ми чітко дали зрозуміти Росії, з чим вона зіткнеться, якщо вона продовжить йти цим шляхом – з серйозними наслідками.

Ентоні Блінкен державний секретар США

Своєю чергою Кремль вкотре нагадав про свої вимоги щодо відмови НАТО від можливості членства України та Грузії в Альянсі.
“Сполучені Штати Америки заявляють, що ні у Росії, ні в будь-якої іншої держави не має бути жодних заперечень із таких питань. Ми наголошуємо, що для нас це є питанням надзвичайної важливості, дуже важливо, щоб Україна ніколи в майбутньому не могла увійти до складу НАТО”, — заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.

Не можна вірити обіцянкам Кремля не нападати на Україну — експосол США у РФ

“Ми хотіли б, щоб на мадридському саміті НАТО формулу, схвалену Бухарестським самітом у 2008 році, було відкликано. Ні Україна, ні Грузія не мають стати членами Північноатлантичного альянсу”, — додав він.
Він наголосив, що Кремль вимагає від Заходу гарантій щодо невступу до НАТО Грузії та України.
“Нам потрібні залізні, юридичні обов’язки, не обіцянки, а саме гарантії. Ті країни, про які я говорив, не мають стати членами НАТО, це питання національної безпеки Росії”, — додав російський дипломат.
Водночас він зауважив, що тема нерозширення НАТО й отримання правових гарантій повернення до кордонів 1997 року викликає нерозуміння США.
“Нічого дивного в тому, що тема нерозширення НАТО далі й отримання юридично зобов’язувальних гарантій щодо цього і формального відкликання рішень Бухарестського саміту 2008 року викликає дуже серйозні заперечення, м’яко кажучи”, — сказав Рябков.
Так, 10 січня американська делегація на чолі з заступницею державного секретаря США Венді Шерман та росіяни під головуванням Сергія Рябкова зібрались на переговори. Загалом зустріч тривала близько восьми годин, після закінчення очільники делегацій дали окремі брифінги.
Зокрема Сергій Рябков схарактеризував американсько-російські перемовини як “складні, довгі, дуже професійні, конкретні, без спроб щось прикрасити, обійти гострі кути”.

Росія не взяла зобов’язання про деескалацію конфлікту на кордоні з Україною – Держдеп США

“У нас склалося враження, що американська сторона дуже серйозно підійшла до російських пропозицій, їх детально пропрацювала”, — зазначив представник РФ.
Він наголосив, що Росія пояснила США, чому гарантії нерозширення НАТО є для неї “абсолютним імперативом” і чому Альянс повинен відмовитися від матеріального освоєння територій держав, які приєдналися до НАТО після 1997 року.
До того дня, 10 січня, ж Рябков запевнив, що Кремль не планує військове вторгнення в Україну, а російські військові навчання в жодному разі не свідчать про ескалацію конфлікту.
“За завтрашній день (11 січня коли США проведе брифінг для НАТО, і післязавтра (12 січня) — коли ми поговоримо в НАТО, складеться більше розуміння того, що в глухий кут це заводити не можна, і НАТО потрібно зробити крок назустріч, а не нам крок (назустріч) НАТО”, — наголосив заступник глави МЗС РФ.
Він також додав, що попри тривалі переговори сторони не дійшли згоди щодо низки ключових питань.
“Головні питання підвішені, і ми не бачимо, що з американського боку є розуміння імперативності їхнього рішення в руслі, яке нас влаштовує”, — заявив Сергій Рябков.

В НАТО відмовилися виконувати вимоги Росії щодо “гарантій безпеки”

Водночас заступниця держсекретаря США Венді Шерман, запевнила, що Вашингтон готовий обговорювати з Росією питання розміщення ракет і проведення військових навчань у Європі “на обопільній основі”.
Вона підкреслила, що Білий дім ніколи не дозволить Росії скасувати політику НАТО щодо “відкритих дверей”, а обговорення майбутнього членства України в Альянсі залишається питанням Києва та Альянсу.

Ми нікому не дозволимо припинити політику відкритих дверей у НАТО, яка завжди була центральною для Альянсу. США не мають наміру ухвалювати будь-які рішення щодо ситуації в Україні без попередніх консультацій з керівництвом країни.

Венді Шерман заступниця держсекретаря США Венді Шерман

Коментуючи заяви російської сторони, яка заявила, що не планує нападу на Україну, заступниця держсекретаря США запропонувала Москві відвести війська від українського кордону.
Вона також попередила, що у разі російського вторгнення санкції проти РФ будуть жорсткіші, ніж у 2014 році після анексії Криму та війни на Донбасі.

Вашингтон готовий запровадити санкції проти ключових фінансових інститутів Росії та посилити експортний контроль, а також надавати допомогу союзникам у разі вторгнення в Україну… Росії треба зробити вибір: або розпочати деескалацію ситуації на кордоні з Україною, або постати перед наслідками.

Венді Шерман заступниця держсекретаря США

Загалом Шерман назвала перемовини з Росією як “серйозними” та “діловими”. Вона також підкреслила, що майбутнє переговорів поки незрозуміле, як і наміри Москви їх добросовісно вести.
Другий раунд: Москва відмовляється йти на компроміси з Заходом
Наступним етапом після женевських переговорів стало засідання Ради Росія НАТО, яке відбулось 12 січня у Брюсселі. У пресслужбі Альянсу наголосили, що від РФ чекають конструктивної позиції на цих переговорах.
“Діалог з Росією має проводитися на підставі взаємності, відповідати на занепокоєння НАТО щодо російських дій, має бути заснований на базових принципах та фундаментальних документах про європейську безпеку та проводитись паралельно з консультаціями з європейськими партнерами НАТО”, – йдеться у заяві Альянсу.

Генсек НАТО заявив, що Росія не може вирішувати долю України у питанні вступу до Альянсу

Втім, суттєвих зрушень по ситуації в Україні досягти не вдалося. Сторони ще раз констатували наявність серйозних розбіжностей щодо вступу в НАТО країн колишнього СРСР.  Так, в Альянсі ще раз підтвердили політику відкритих дверей Північноатлантичної організації і право кожної країни обирати власні механізми безпеки. На цьому наголосив Генсек НАТО Єнс Столтенберг на брифінгу за результатами засідання Ради Росія-НАТО.
“У нас відбувся дуже серйозний обмін думками про ситуацію в Україні і навколо неї, і про наслідки для європейської безпеки. Між союзниками по НАТО і Росією існують значні розбіжності з цих питань. Наші розбіжності буде нелегко подолати. Але позитивним знаком є те, що всі союзники по НАТО і Росія сіли за один стіл і зайнялися обговоренням істотних тем.
Сьогодні Росія представила пропозиції, опубліковані в грудні, спрямовані на розв’язання її проблем в галузі безпеки. Вони включають вимоги припинити прийом нових членів в НАТО і вивести війська з території східних країн НАТО. Союзники зі свого боку підтвердили політику відкритих дверей НАТО і право кожної країни вибирати власні механізми забезпечення безпеки”, — сказав Столтенберг.
Він також наголосив, що Альянс готовий допомогти Україні на шляху до членства в НАТО, а Росія не має жодного права вето на вступ України до організації.

Кожна країна має право обирати свій шлях. Союзники повністю погоджуються, що тільки Україна і 30 союзників можуть вирішити, коли Україна буде готовою стати членом НАТО. І ніхто інший. Росія, звісно, не має права вето щодо питання, чи стане Україна членом НАТО.

Єнс Столтенберг генеральний секретар НАТО

Він додав, що союзники “готові допомогти Україні на шляху до членства в НАТО, допомагаючи впроваджувати реформи”. Столтенберг також наголосив з приводу того, що країни-учасники НАТО занепокоєні скупченням російських військ біля кордонів України.

США готові до деяких компромісів з РФ щодо безпеки — Washington Post

“Союзники висловили занепокоєння щодо військ РФ поблизу кордонів України…Є риторика, що Росія готова використовувати силу. Напруга дуже висока. Важливо, щоб Росія та союзники НАТО і далі сідали за стіл переговорів та обговорювали важливі питання”, – зазначив Столтенберг.
За його словами, що союзники НАТО чітко дали зрозуміти, що не відмовляться від своєї здатності захищати і обороняти один одного. Зокрема, вони не зменшуватимуть присутність військ у східній частині Північноатлантичної організації.
На брифінгу також була присутня заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка повідомила, що РФ не взяла на себе зобов’язання відвести війська від кордонів України. Водночас Кремль не став відмовлятися від можливості деескалації конфлікту.
За її словами, Росія є великою країною та постійним членом Радбезу ООН, що навіть без врахування ядерної зброї має найбільший військовий контингент у Європі. Тому це дивно, що країна має побоювання щодо своєї безпеки.
“Разом з США вони є володарями двох найбільших ядерних сил на Землі. Вони потужна країна. І факт, що вони відчувають загрозу від України, меншої – це важко зрозуміти” — сказала Шерман.

Росія не відводитиме війська від кордонів України — Кремль

Водночас у Кремлі наголосили, що Російська Федерація продовжить проведення військових навчань у регіонах поблизу українських кордонів.
Так, прессекретар президента країни-агресора Дмитро Пєсков запевнив, що ніякого зв’язку між маневрами російських військ і переговорами Москви із Заходом цього тижня немає. Пєсков наголосив, що Росія продовжуватиме проводити військові навчання на своїй території.
“Ні, жодного зв’язку немає. Ми говоримо все-таки про наші підрозділи та наші військові округи на території нашої країни, військове будівництво та військові навчання тривали, продовжуються і будуть продовжуватися, це звичайна практика будь-яких збройних сил”, — речник Путіна.
Однак у США переконані, що не можна довіряти Кремлю, коли той переконує, що не планує військового вторгнення в Україну. Так, ексзаступник Генсека НАТО й експосол США в РФ Александер Вершбоу  переконаний, що Росія може навмисно створити привід для введення військ в Україну, тож не можна довіряти заявам Москви.
“Ми не можемо серйозно сприймати всі ці запевнення (Сергія) Рябкова про те, що вони не мають наміру вторгнутися, бо коли до цього дійде, вони вигадають якийсь привід чи створять інцидент і звинуватять у всьому українців”, — пояснив Вершбоу.
Дипломат наголосив, що для Росії це стандартний підхід до ситуації.

США вимагають від Росії пояснень щодо військових навчань біля українського кордону

Він також заявив, що РФ заганяє себе у глухий кут, наполягаючи на завідомо невиконуваних вимогах щодо згортання військової активності НАТО на східному фланзі Північноатлантичного Альянсу та його не розширення.
Водночас експосол підкреслив, що Вашингтон запропонував російській стороні низку варіантів, що допоможуть вийти з глухого кута.
“Але я не такий оптиміст, аби вважати, що Путін цього прагне. Я не бачу зараз багато доказів того, що він шукає вихід. Коли росіяни висунули ці односторонні пропозиції, багато людей доходять висновку, що їхня мета полягає в тому, щоб отримати відмову й використати це як привід для початку воєнних дій”, — зазначив Вершбоу.
Крім того, у Вашингтоні заявили, що Москва приготувала план внутрішньої дестабілізації України. За словами заступниці держсекретаря США Вікторії Нуланд, Кремль поширює дезінформацію та брехню про Україну, США та НАТО, щоб виправдати власні дії.

Саме Росія накопичила 100 000 військових на кордонах України. Саме Росія приготувала внутрішній саботаж, дестабілізацію та варіанти дій під чужим прапором в Україні. Саме Росія поширює дезінформацію та брехню про Україну, США та НАТО, щоб виправдати власні дії.

Вікторія Нуланд заступниця держсекретаря США

Вона також нагадала, що саме РФ виступає агресором, окупувала частину території України у 2014 році, а Україна лише хоче лише мирного, демократичного, європейського майбутнього для себе.
Прямі оцінки: що говорять про результати переговорів українські політичні оглядачі

На думку публіциста і телеведучого Віталія Портникова, засідання Ради Росія-НАТО засвідчило, що не лише в РФ є претензії до Альянсу. У союзників також накопичилось достатньо незадоволення на адресу Кремля.
“Але претензії Росії до цивілізованого світу є віртуальними. Наприклад, Кремль хоче, щоби НАТО обмежило суверенітет колишніх радянських республік і не приймав рішення про те, щоб Україна, Грузія або інші пострадянські країни стали членами НАТО. Але поки що в Альянсі не йде мови про прийняття до себе цих країн. Навіть питання ПДЧ не розглядається.
Росія хоче, щоби з країн, які стали членами НАТО після 1997 року було прибрано озброєння, яке з’явилось там протягом останніх десятиліть. Але розміщення цього озброєння ніяк не протирічить домовленостям, які були укладені між РФ і НАТО”, — сказав політичний аналітик.
Водночас говорить Портников, претензії Альянсу до Росії є цілком реальними, оскільки факт російської агресії по відношенню до сусіднії країн є беззаперечним.

Генсек НАТО Столтенберг нагадав, що РФ порушила договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності й розміщала в Європі ці ракети. Країни-члени Альянсу цього не робили. Російські війська знаходяться у Грузії, Україні, Молдові, без згоди керівництв цих країн. Крім того, Кремль визнав незалежною частину території Грузії, яку в Тбілісі вважають частиною своєї держави. Український Крим Росія взагалі анексувала і вписала цей регіон у свою конституцію, хоча це суперечить цій самій конституції РФ, а також її міжнародним зобов’язанням.

Віталій Портников публіцист, телеведучий

“Російська делегація, яка виступає з нахабними звинуваченнями на адресу цивілізованого світу прийшлось вислухати те, що російська пропаганда намагається приховувати від своїх споживачів — що саме Росія є головним порушником європейської безпеки. І саме від РФ йде загроза світу й цивілізації.

РФ приготувала план внутрішньої дестабілізації України – США

Це дуже схоже на ту роль, яку в повоєнні часи грав Радянський Союз, який постійно звинувачував увесь цивілізований світ в тому, що він йому загрожує. Однак саме СРСР був головною загрозою людству, і не лише на словах і гучних заявах радянського керівництва”, – зазначив Портников.

На нахабний ультиматум Путіна про те, що Захід має погодитися з обмеженням суверенітету колишніх радянських республік, у НАТО говорять, що нічого подібного не буде. Навпаки, Альянс діятиме прямо протилежним чином. Чи більше будуть нахабніти у Кремлі, тим більше буде цивілізованого світу біля російських кордонів.

Віталій Портников публіцист, телеведучий

Політтехнолог і телеведучий Тарас Березовець вважає, що Путін програв обидва раунди переговорів з Заходом.
“Дуже невтішні результати переговорів для Кремля. Тепер залишилась формальність — перемовини між ОБСЄ і Росією. До речі, там буде й делегація від України. Дипломатичний програш Путіна залишає йому небагато простору для маневру. Ймовірно, він буде вимушений продати росіянам історію про те, як він тепер не збирається нападати на Україну, мовляв, ми вже перемогли у Казахстані й зосередимось саме на ньому”, – зазначає експерт.

Західні ЗМІ повідомляють, що у Путіна не залишилось жодних можливостей для того, щоб переконати 30 членів Альянсу піти хоча б на найменші поступки Кремлю. Кремль ніде не досяг успіху. Останнім аргументом Путіна залишається ядерна зброя, яку, вважають в НАТО, президент РФ не ризикне використати. Адже погрожувати можна скільки завгодно, однак після натискання червоної кнопки у Путіна вже не буде шляху назад.

Тарас Березовець політтехнолог, телеведучий

З ним погоджується політичний експерт Тарас Чорновіл, який також констатує програш Кремля у дипломатичному поєдинку із Заходом.
“У Брюсселі закінчилося засідання Ради Росія-НАТО. Закінчилося, очевидно, нічим. Але з перших брифінгів від США пані Шерман та Генсека НАТО пана Столтенберга вже видно, що вони притримуються абсолютно консолідованої позиції. А російський клин, який Москва пробувала вбити між Америкою та європейськими партнерами-членами НАТО, виявився, як і їхні знамениті народні скульптури — з лайна…”, — зазначає Чорновіл.
На його думку, Кремль не здатний опиратись тиску цивілізованого світу, якщо реакція на російську агресію буде жорсткою.

Дипломатично Путін програв скрізь. Він спроможний перемагати лише там, куди можна легко й без серйозного спротиву ввести свої війська та не отримати відразу по морді. Останні тижні Путін пробував розіграти з американцями пасьянс на двох. Уже не перший місяць він старається підкупити США теорією біполярного світу, коли існують дві наддержави із новим переподілом світу й сферами беззастережного впливу. Не знаю, скільки ще його мають прямим текстом сказати, що нової Ялти більше не буде.

Тарас Чорновіл політичний експерт

Водночас політолог Олексій Голобуцький вважає, що після відкидання Заходом вимог Кремля у Путіна можуть спробувати реалізувати свої погрози військового вторгнення в Україну.
“Фактично США свій крок зробили: знов констатували, що з Росією розмовляти немає про що, “вимоги” нереалістичні. Тепер питання в реакції Кремля. Чи це буде спущене на гальмах, чи буде прийнято рішення “задля збереження обличчя” реалізувати погрози. Зокрема, озвучені представником МЗС РФ Грушком: “Якщо не вийде відбити загрози політичними заходами, Росія застосовуватиме військові.

У США пропонують надати Україні статус країни “НАТО-плюс”

Це може бути просто продовженням поточної політики: пропагандисти, політики, чиновники РФ голосно викрикують погрози на адресу України й обіцяють тотальне винищення, тоді як Путін “витримує виважену позицію” і намагається виступати “добрим поліцейським” в діалозі з Заходом, пропонуючи домовленості”, — припускає Голобуцький.
Він також наголосив, що подібні заяви представників РФ на офіційному рівні мали б спонукати Україну як мінімум до певного рівня мобілізації армії та дотичних структур.
Політолог, депутат Київради від “Європейської Солідарності” Сергій Таран відмічає, що для України результати переговорів між Росією і НАТО є позитивними. Водночас обидві зустрічі відбулись без участі української делегації, що виразно показує відношення Альянсу до влади Зеленського.

Перші перемовини між НАТО та Росією після путінського ультиматуму очікувано провалилися. У зв’язку з цим є дві новини – хороша новина в тому, що жодних геополітичних змов за рахунок України не передбачається. Погана новина в тому, що майже всі перемовини про Україну відбуваються де факто без України. І добре, звісно, що ми маємо гарних партнерів, які можуть заявляти про українські інтереси. Чого не скажеш про українську владу, яка підготовку та початок перемовин успішно прокатала на лижах в Буковелі.

Сергій Таран політолог, депутат Київради від Європейської Солідарності

Як відомо, в американській газеті The New York Times опублікували нову карту розташування російських військ поблизу кордону з Україною. Натепер близько 100 тисяч ворожих військових оточують нашу країну з трьох боків.
Нагадаємо, Російська Федерація почала перекидати військові вертольоти до українських кордонів. Це може свідчити про те, що Москва продовжує підготовку до масштабного вторгнення.
Крім того, російські війська на Донбасі розпочали заходи з бойової і мобілізаційної готовності. Також вони відпрацьовують питання доукомплектування військових частин.
Зазначимо, колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен закликав надати Україні та Грузії місце серед членів Альянсу.
Натомість Російська Федерація вимагає офіційного відкликання обіцянки НАТО про вступ України та Грузії до складу Альянсу під час саміту в Бухаресті 2008 року.
Водночас президент США Джо Байден запевнив, що вступ до Північноатлантичного альянсу є виключно питанням України та країн-членів НАТО.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Переговори Росія-НАТО: чим закінчились два раунди дипломатичного поєдинку Кремля і Заходу appeared first on Прямий.