Люди з близького оточення віцепрем’єрки з європейської інтеграції, міністра юстиції Ольги Стефанішиної отримали в управління через АРМА принаймні чотири великих об’єкти нерухомості, зокрема, і Будинок профспілок на Майдані Незалежності у столиці.
Про це пише у своєму розслідуванні для “Української правди” журналіст Михайло Ткач.
Зокрема, її колишній чоловік, з яким вона й тепер з’являється на публічних заходах, Михайло Стефанішин у “минулому році знайшов “ключі від АРМА” – представляється тіньовим куратором офісу агентства у неформальних бесідах, а компанія, пов’язана з ним, вже отримала чотири коштовних активи в управління”, – пише видання.
Колишній начальник Михайла Стефанішина у Департаменті кіберполіції Національної поліції України Віталій Чубаєвський наразі працює в АРМА на посаді директора департаменту розшуку активів.
А колишній помічник Стефанішиної Тарас Голуб у 2024 році очолив консорціум “КАМпарітет”, який і отримав в управління від АРМА об’єкти нерухомості.
У квітні цього року було створено вже інший консорціум зі співзвучною назвою “Пріорітет”, директором якого у травні став Андрій Михайловський. І цей консорціум також вже почав подаватись на конкурси АРМА. Михайловський кілька днів тому був зафіксований знімальною групою “Української правди” разом з Михайлом Стефанішиним.
Журналісти припускають, що під прикриттям віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної працює незаконна схема для отримання контролю над арештованими підсанкційними активами й отримання з них вигоди.
Раніше Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина прокоментувала заяву депутатів від “Європейської Солідарності” щодо наявності в документі Мін’юсту слів про превентивний характер санкцій, які було накладено на народного депутата Петра Порошенка.
Під час години запитань до уряду у Верховній Раді співголова парламентської фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко запитала членів РНБО (урядовців та Голову Верховної Ради) про те, на яких підставах були запроваджені “превентивні” санкції проти Порошенка. За її словами, у документах від Міністерства юстиції для Верховного суду, які отримала сторона захисту Порошенка, було зазначено, що “санкції накладені безпідставно, як превентивний захід… , тобто немає ніякого злочину, немає ніяких порушень, але, можливо, Порошенко колись щось погане зробить, і тому його позбавили всіх прав, навіть заборонили сплачувати податки”.
“В цьому листі немає жодного слова з тих, які цитуються шановними колегами. Водночас інформація і цитати щодо превентивного характеру санкцій містяться у рішенні Великої палати Верховного Суду України, це пункт конкретного рішення”, – відповіла Стефанішина.
Вона зазначила, що Міністерство юстиції й міністр юстиції не є жодною стороною у справі й не представляють інтереси будь-якої зі сторін.
“У Міністерстві юстиції є визначені функції, які воно виконує добросовісно. Всі матеріали, які запитуються представниками сторін у процесах, в яких відповідачем є уряд України або Міністерство юстиції, надаються в установлені строки в повному обсязі без відмов. Якщо є запит на додаткову інформацію і роз’яснення, ми їх надамо. Але, на жаль, Міністерство юстиції не надає роз’яснень щодо рішень Верховного Суду України”, – підкреслила Стефанішина.
Раніше під час засідання Верховного суду було оприлюднено офіційний документ Міністерства юстиції, яке очолює Стефанішина, щодо санкцій проти Порошенка.
Співголова парламентської фракції “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко оприлюднила у фейсбуці фотокопію сторінки з цього листа, де написано буквально таке:
“Застосування до Позивача санкцій має превентивний характер, забороняючи Позивачу вчиняти певні дії, що не дозволить йому зашкодити національним інтересам. Превентивний характер санкцій, на відміну від заходів юридичної, зокрема, кримінальної відповідальності, не вимагає доведення вини особи у вчиненні дій, які РНБО та Президент України мають повноваження оцінити як реальні та/або потенційні загрози державним та національним інтересам. З огляду на дискреційні повноваження цих суб’єктів владних повноважень щодо застосування санкцій, достатнім є встановлення фактів, які б з певною мірою очевидності свідчили про такі загрози”.
За даними Руху ЧЕСНО, У 2020 році Верховна Рада призначила Стефанішину віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Також її включили до складу РНБО.
Після призначення Стефанішина розповіла, що була підозрюваною у справі “справі Лукаш”, коли у 2014 році очолювала підрозділ Мін’юсту та ініціювала “проведення досліджень на тему європейської інтеграції”. Стефанішина зазначала, що справа не рухалась протягом 6 років.
Журналісти “Bihus.info” після цього звинувачували Стефанішину у дезінформації, оскільки вона отримала підозру у жовтні 2019 року.
У тому ж році Стефанішина працювала в юридичній фірмі “Ілляшев та Партнери”, яка окрім України мала офіси у РФ (були закриті після 24 лютого 2022 року).
У 2024 році Верховна Рада призначила Стефанішину міністеркою юстиції замість звільненого Дениса Малюськи. При цьому Стефанішина зберегла посаду Віцепрем’єр-міністерки з питань євроінтеграції.
У 2023 році “справу Лукаш”, де фігурувала Стефанішина у статусі обвинуваченої, надійшла до Вищого антикорупційного суду. За даними ЗМІ їй оголосили підозру щодо розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Очільниця Мін’юсту Стефанішина, яка виправдовувала “превентивні санкції” проти Порошенка, втрапила в новий корупційний скандал – УП appeared first on Прямий.
Схожі новини
На фронті відбулось 204 боєзіткнення: які напрямки найгарячіші
Дрони атакували низку регіонів РФ: уражені стратегічні об’єкти
Росіяни атакували Київ балістикою та дронами: є загиблі та поранені