Нова угода між Україною та США: контроль над ресурсами чи економічна пастка?

Стало відомо про деталі нової угоди, яку Сполучені Штати пропонують підписати Україні. Документ, що стосується спільного видобутку та управління природними ресурсами нашої країни, викликав неоднозначну реакцію серед експертів і громадськості. Угода, яка, за словами джерел, має на меті “економічну підтримку” України, на практиці може виявитися інструментом для посилення американського впливу на українські ресурси, залишаючи Київ із мінімальними вигодами та без гарантій безпеки.

Що передбачає угода?

Згідно з оприлюдненими деталями, угода охоплює всі види копалин на території України — від нафти й газу до нових і вже розвіданих родовищ. Видобуток здійснюватимуть як державні, так і приватні компанії, причому не лише українські, а й іноземні. Це стосується всієї території країни, без винятків.

Ключові фінансові аспекти угоди виглядають так:

• Усі доходи від видобутку конвертуватимуться в іноземну валюту та надходитимуть до спеціального фонду.
• Кошти цього фонду виводитимуться за кордон, а в разі, якщо Україна не виконає своїх зобов’язань (наприклад, через затримки з поставками), вона буде змушена доплачувати.
• США отримуватимуть “роялті” з фонду першими, до того, як Україна зможе претендувати на свою частку, плюс додаткові 4% від доходів.

Управління фондом здійснюватиме рада з п’яти осіб, троє з яких — представники США з правом вето. Це дає американській стороні повний контроль над розподілом коштів і стратегічними рішеннями. Вклад США в угоду обмежується вже наданою Україні допомогою з 2022 року, що, по суті, не передбачає нових фінансових вливань із їхнього боку.

Бессрочність і права вето

Угода укладається на безстроковий термін, а будь-які зміни чи припинення можливі лише за згодою американської сторони. Це означає, що Україна фактично втрачає суверенітет над власними ресурсами на невизначений період. США також отримують так звані “права першої ночі” на всі нові інфраструктурні проєкти, пов’язані з видобутком, а також право вето на продаж ресурсів іншим країнам. Наприклад, якщо Україна захоче укласти контракт із Китаєм чи Індією, США зможуть заблокувати таку угоду.

Відсутність гарантій безпеки

Одним із найбільш критичних моментів є повна відсутність у документі згадок про гарантії безпеки для України. У контексті війни з Росією та постійних загроз із боку Кремля це виглядає як серйозний недолік. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що безпека країни — ключовий пріоритет, і єдиною реальною гарантією він вважає вступ до НАТО. Проте нова угода, схоже, ігнорує цей аспект, зосереджуючись виключно на економічних вигодах для США.

Економічна вигода чи втрата суверенітету?

На перший погляд, угода може здаватися вигідною для України, адже вона передбачає залучення іноземних інвестицій і доступ до американських технологій. Проте деталі викликають занепокоєння. По-перше, виведення всіх доходів за кордон і контроль США над фондом залишають Україні мінімальний доступ до власних ресурсів. По-друге, безстроковість угоди та право вето американської сторони фактично позбавляють Київ можливості самостійно визначати свою економічну політику в цій сфері.

Експерти вже назвали документ “економічною пасткою”. “Це не партнерство, а колоніальна угода, — коментує економіст Олена Білан. — Україна віддає контроль над стратегічними ресурсами, не отримуючи натомість жодних гарантій безпеки чи реальних фінансових вливань. США просто монетизують уже надану допомогу, отримуючи при цьому доступ до наших копалин на невизначений термін.”

Реакція суспільства та політичні наслідки

Інформація про угоду вже викликала хвилю критики в українському суспільстві. Багато хто вважає, що в умовах війни та економічної кризи Україна не може дозволити собі віддавати контроль над ресурсами, які могли б стати основою для відновлення країни. “Ми боремося за свою незалежність, а нам пропонують нову форму залежності,” — зазначають активісти в соціальних мережах.

Політичні опоненти чинної влади також не залишилися осторонь. Лідер однієї з опозиційних партій заявив: “Ця угода — це зрада національних інтересів. Ми не можемо віддавати наші ресурси без гарантій безпеки, особливо коли Росія продовжує війну.” Водночас урядові джерела стверджують, що угода ще не підписана, а її деталі можуть бути переглянуті під час переговорів.

Що далі?

Нова угода між Україною та США, якщо вона буде підписана в нинішньому вигляді, може мати далекосяжні наслідки. З одного боку, вона відкриває двері для американських інвестицій і технологій, що теоретично могло б пожвавити економіку. З іншого — вона ставить під загрозу економічний суверенітет України, залишаючи її без реальних гарантій безпеки в умовах війни.

Поки що офіційних коментарів від української сторони небагато, але тиск громадськості та експертів, ймовірно, змусить владу переглянути умови. Чи вдасться Києву відстояти свої інтереси, чи угода стане ще одним прикладом нерівноправного партнерства, покаже час. Одне очевидно: в боротьбі за виживання Україна не може дозволити собі втрачати контроль над тим, що може стати основою її майбутнього.