На Житомирщині вийшли на кишенькових прокурорів Шарія

Прокурори в резонансній справі про загибель одного й поранення іншого підлітка в Радомишлі на Житомирщині можуть діяти в інтересах російської пропаганди. Зокрема, їхню позицію через медіа підтримує один з місцевих прихильників забороненої в Україні “Партії Шарія”.
Про це повідомили в “Апострофі”.
За матеріалами справи, на початку березня два добровольці “Радомишльської варти” прибули за викликом через нібито появу російських диверсантів в одному з районів містечка. Ними виявились підлітки, які в камуфляжному одязі грали у дворі. Добровольці відкрили вогонь, унаслідок чого один з підлітків загинув, а інший отримав поранення.
Фігурантів справи звинуватили в умисному вбивстві, але до проведених експертиз у захисту є великі запитання. Адвокати неодноразово висловлювали підозри в політичному бажанні силовиків області показово натиснути на добровольчі формування в регіоні, щоб зменшити їхній вплив та авторитет.
Позицію прокуратури підтримує одне з великих місцевих видань, у матеріалах якого повторюють тези щодо умисного вбивства через достатню кількість доказів, які підтверджують відстань пострілу тощо.
У матеріалі “Апострофа” наголошується, що такі публікації в перші місяці судового розгляду й найважчі місяці вторгнення давали неабияку поживу для російської пропаганди, яка охоче демонізувала українську армію, “надихаючись” подробицями радомишльської справи.
Для житомирського видання “20 хвилин” справу про стрілянину в Радомишлі висвітлив місцевий журналіст й один зі знаних проросійських активістів регіону Руслан Мороз (справжнє прізвище Руслан Кунавін).
“Його погляд на справу українських військових може бути, м’яко кажучи, не надто об’єктивним. Так, Мороз-Кунавін з 2005 року до недавнього часу був прессекретарем житомирської обласної громадської організації “Русское содружество”. Це одна з численних проросійських структур, створених ще в середині 2000-х задля просування інтересів “руського міра”. За даними з реєстрів, Кунавін досі є членом цієї організації, хоча зараз вона перебуває в процесі ліквідації. Також Руслан Мороз брав участь у компліментарних “експертних” інтерв’ю з представниками УПЦ МП, і навіть отримував від проросійських батюшок орден“, — ідеться в статті.
Автори статті стверджують, що Кунавіна можна назвати опозиціонером до попередньої влади і прихильником ідеології Шарія: значна частина дописів на його сторінці за 2019-2020 роки — це перепости відео проросійського блогера, критика Майдану і проєвропейського вектора розвитку, антипатріотичні меми і конспірологічні теорії. Також очікуваною автори називають особисту неприязнь Мороза до підозрюваних, які є активними членами націоналістичних організацій.
Проросійські зв’язки Мороза, як пише видання, простежуються і в історії з його побиттям 2017 року за нібито ведення професійної діяльності. Тоді в журналіста викрали техніку й пограбували.
Інформаційним розкручуванням історії саме як нападу на журналіста з професійних мотивів, судовим супроводом і тиском на силові структури займалась ГО “Успішна варта” колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Вона підтримувала захист затриманих СБУ підозрюваних у сприянні тероризму Дар’ї Мастікашевої і Василя Муравицького, ексголови “ЦВК ДНР” Романа Лягіна тощо.
Мороз на сторінках “20 хвилин” активно висвітлював “справу Муравицького”, який, за даними СБУ, отримував гроші від бойовиків “ДНР” за підготовку й публікацію антиукраїнських матеріалів, за що був звинувачений у державній зраді. У публікаціях Мороза йшлось про “переслідування журналіста”. До того ж “20 хвилин. Житомир” цілком лояльно ставиться до блогера-ведучого Руслана Коцаби, якого вважають медведчуківським.
У справі про побиття Мороза підтримувала швейцарська правозахисна група “Мережа солідарності” (Solidaritätsnetz). Та ж Solidaritätsnetz визнала політичним переслідування Анатолія Шарія, а буквально тиждень тому проводила акції у Швейцарії “проти русофобії та фашизму” в Україні, що охоче висвітлювали проросійські сайти.
Адвокат Мороза і представник “Мережі солідарності” в Україні Андрій Гожий також є коментатором внутрішньополітичної ситуації в Україні для пропагандистських російських ресурсів. Наприклад, називає її “в’яло текучою шизофренією”.
У виданні підсумували, що розповсюдження позиції прокуратури через такого медійника ставить питання про те, чи самі прокурори не працюють у цій справі на руку російській пропаганді.