Росія щомісяця втрачає на фронті в Україні 20-25 тисяч солдатів убитими. Такі цифри озвучив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Ці дані підтверджують й інформацію Генерального штабу України, згідно з якою загальні бойові втрати противника вже становлять понад 1,24 млн осіб.
Хоча Росія і має набагато більший мобілізаційний резерв, ніж Україна, Кремль весь цей час намагався уникнути масштабної примусової мобілізації. Після майже чотирьох років бойових дій Кремль намагається поповнити армію будь-якими способами. Серед іншого, пропонує спрощене отримання громадянства іноземцям. Вербування не зупиняється ані на день.
РФ масовим вербуванням іноземних найманців вирішує для себе одночасно кілька питань. Перше — це поповнення особового складу, друге — це зниження рівня втрат регулярної армії. І третє — це виключно прагматичні економічні питання — платити іноземним найманцям можна набагато менше, ніж громадянам РФ.
За інформацією американських спецслужб, кубинський уряд активно підтримує розв’язану Росією війну проти України, і що до 5000 кубинців воюють на боці країни-агресора.
“Після Північної Кореї Куба є найбільшим постачальником іноземних військ для російської агресії, і, за оцінками, 1000-5000 кубинців воюють в Україні”, – йдеться в телеграмі від 2 жовтня, надісланій до десятків американських місій.
Речник Державного департаменту заявив, що кубинський режим не зміг захистити своїх громадян від використання як пішаків у російсько-українській війні.
У складі окупаційних військ кубинці становлять четверту за чисельністю іноземну національність, поступаючись тільки блоку з ряду країн СНД (Узбекистан, Білорусь та Таджикистан).
Загалом масовий набір кубинців на військову службу за контрактом розпочався з червня 2023 року. З даного періоду і до березня 2024 р. середньомісячний темп рекрутування становив 102 особи.
У травні 2023 року в обласній газеті “Рязанські відомості” з’явилася замітка про те, що громадяни Куби підписали контракт із російською армією і вирушили “в зону спеціальної військової операції” — як називають війну російська влада.
5 вересня 2023 р. МЗС Куби заявило про боротьбу зі спробами РФ рекрутувати кубинців у ЗС РФ. Увечері 7 вересня 2023 року за місцевим часом у новинах на кубинському телебаченні виступив офіційний представник МВС країни Сесар Родрігес. Він розповів, що влада заарештувала 17 осіб, ця група, за його словами, займалася вербуванням чоловіків на Кубі до російської армії.
Родрігес уточнив, що серед заарештованих є й організатор мережі з вербування. Імена та національності цих людей він не назвав.
Примітно, що кубинське законодавство фактично забороняє використання найманців. Зокрема, згідно зі статтею 135 Кримінального кодексу Куби, будь-яка особа, яка бере участь у військовій діяльності на чужій території з метою отримання особистої вигоди, може бути покарана на строк від 20 до 30 років, довічним ув’язненням або навіть смертною карою. Подібне законодавство існує і в Росії. Але кожна з цих країн застосовує внутрішні закони довільно й у власних інтересах.
Показовою була реакція посла Куби в Москві Антоніо Гармендія Пенья. “Ми нічого не маємо проти кубинців, які просто хочуть підписати контракт і легально брати участь разом із російською армією в цій операції. Але ми проти незаконності та проти цих операцій, які не мають відношення до правового поля”, – наголосив посол Куби в Москві.
Він не уточнив, чи Куба толерантно ставитиметься до своїх громадян, які воюють на боці України у війні. Натомість закликав підписувати контракти з армією країни-агресора.
Річ у тім, що інформація про те, що кубинські найманці воюють на боці Росії в Україні, не є чимось новим. Від початку свого існування кубинська комуністична диктатура відправляла своїх військових для участі у бойових діях на боці комуністичних режимів до таких країн, як Ангола, Ефіопія, Нікарагуа, Гренада, Болівія, Венесуела та багато інших.
Війна в Анголі була найбільшою спільною військовою операцією між Кубою і Росією.
5 листопада 1975 року у відповідь терміновий заклик ангольського уряду Куба запустила операцію “Карлота”. Ця військова операція тривала понад 15 років. Понад 400 000 кубинських вояків, вчителів, лікарів, інженерів служили в Анголі у різні роки. Понад 2000 кубинців загинули. Протягом 1970-х та 1980-х років Куба розширила свою військову присутність за кордоном: 50 000 військовослужбовців в Анголі, 24 000 в Ефіопії, 1500 у Нікарагуа.
Військовий союз між Росією і Кубою існує і досі.
У вересні 2025 року представник української військової розвідки Андрій Юсов заявив, що щонайменше 20 000 громадян Куби заповнили документи та були завербовані для участі у війні.
Якщо брати до уваги цю інформацію, то Куба — найбільше джерело іноземних найманців для Росії. Навіть оцінка американської сторони у 5000 найманців ставить Кубу в один ряд з Північною Кореєю за кількістю її громадян, що відправилися воювати за РФ.
Для рекрутингу використовуються приватні особи-посередники, які отримують матеріальну вигоду від залучення іноземців.
Журналістське розслідування “Радіо Свобода” виявило ключову фігуру: молоду росіянку Олену Шувалову, яка вільно розмовляла іспанською і побудувала репутацію надійного турагента. За даними її адвоката, Шувалова завербувала понад 3000 іноземців. У квітні 2024 року її було заарештовано в Росії після звинувачень у розкраданні грошей у 300-400 кубинських найманців, а пізніше сама пішла на війну.
Згідно з дослідженням Кароліни Барреро, директора та засновниці громадської організації Ciudadanía y Libertad, операція такого масштабу не могла проходити без державної підтримки. У доповіді згадується полковник Моніка Міліан Гомес, військовий аташе кубинського посольства в Москві — стверджується, що вона є одним з координаторів вербувальної мережі. У травні 2023 року про зустріч із Гомес писав заступник міністра оборони Білорусі з міжнародного військового співробітництва Валерій Ревенко. “Основну увагу було приділено підготовці кубинських військовослужбовців у Республіці Білорусь та розвитку військової співпраці між двома країнами у плановому порядку”, — повідомив Ревенко у Twitter іспанською мовою.
Згідно з даними Світового банку, у 2021 році Росія експортувала до Куби танкерами пального на понад 440 мільйонів доларів. Не припинився імпорт російських нафтопродуктів і після повномасштабного вторгнення. Нафта постачається танкерами, які належать російському підсанкційному “Совкомфлоту”.
Так виглядає лише один тип залежності Куби від Росії.
Крім того, залежність Куби від постачання російського продовольства. Плюс, необхідність модернізації застарілого обладнання, яке було встановлене ще в часи Радянського Союзу Йдеться про теплоелектростанції, які й досі експлуатується на Кубі.
Борг Куби країні – окупанту на початок 2010-х років сягав 34 мільярдів доларів. Але вже у 2014 році під час латиноамериканського турне російський диктатор списав 90% боргу Кубі.
Саме ці фактори формують геополітичну залежність Куби від РФ.
Особливості рекрутингу громадян Куби.
Як зазначають у ГУР МОУ, пік рекрутингу іноземців припав на лютий 2024 р. із показником 227 осіб. Ймовірно, це пов’язано з указом В. Путіна від 4 січня 2024 р. про право на отримання громадянства РФ для військовослужбовців ЗС РФ. Водночас у березні 2024 р. набір кубинців різко зменшився, причини чого з’ясовуються.
Середній вік кубинського найманця становить 35 років. Розподіл кількості осіб відповідно до рівня фізичної підготовленості (витривалості) в контексті ефективного виконання поставлених бойових завдань: вікова група 20-45 років – 75%; вікова група 46-70 років – 25%.
За даними представника ГУР МОУ Андрія Юсова, громадяни Куби гинуть у середньому через 140-150 днів після підписання контрактів зі ЗС РФ.
Наразі відомо про 96 громадян Куби, що загинули або зникли безвісти. Реальні цифри, за оцінками української розвідки, значно вищі. Як мінімум у 250 осіб станом червень 2025 року завершились контракти, проте вони не були звільнені з лав російської армії.
В українському полоні станом на лютий 2026 року перебуває п’ятеро громадян Куби:
Франк Даріо Яроссей Манфуга 06.01.1989, родом з м. Гуантанамо. Підписав контракт з ЗС РФ в березні 2023 року. У квітні 2024 був поранений і попав в полон.
Гонсалес Юсбел Туркас 31.07.1973, родом з Сантьяго-де-Куба. Контракт підписав у червні 2025 року, у серпні 2025 попав в полон
Де Ла Пас Лара Йоланді 10.07.1991, родом з Санкті-Спірітус. Підписав контракт з ЗС РФ в липні 2025 року, в жовтні 2025 попав в полон.
Рубіо Дель Ріо Йоан Мануель 07.06.1996, родом з м. Матансас. Підписав контракт з ЗС РФ в грудні 2024 року, в січні 2026 попав в полон.
Ернесто-Мішель Перес Альбелаєс 02.08.1999родом з Санкті-Спірітус. Підписав контракт з ЗС РФ в серпні 2025 року, у вересні 2025 попав в полон.
Мотивація до підписання контракту зі ЗС РФ.
Стимулом до підписання контракту може бути отримання російського громадянства і, відповідно, можливість легально залишитись у РФ.
Крім того, мотивацією кубинців вступати на службу у ЗС РФ є матеріальна вигода.
У 2023 – 2024 роках 70% населення Куби знаходилося за межею бідності, а середня місячна зарплата становила еквівалент $15-18.
Згідно з контрактом, російське Міністерство оборони обіцяло виплачувати кубинцям приблизно 2 тисячі доларів на місяць.
Матеріальна вигода для контрактників ЗС РФ складається з щомісячних виплат, разової виплати при підписанні контракту та виплат за поранення або смерть: щомісячні виплати для учасників війни починаючи з липня 2023 р. і до тепер становлять суму від 204 тис. руб. (близько $2400).
Особливості вербування на військову службу у РФ.
Про можливість заробити гроші у РФ кубинці дізнаються з соціальних мереж, зокрема Facebook, Youtube та TikTok. Частина цих пропозицій маскується під роботу у сфері будівництва на ТОТ України нібито на реконструкції пошкодженої унаслідок війни інфраструктури. Після прибуття до РФ із завербованим замість контрактів на роботу пропонували складені російською мовою без перекладу контракти на проходження військової служби.
Ряд інших оголошень безпосередньо вказують на можливість служби у ЗС РФ із відповідним грошовим та соціальним забезпеченням. Витік даних з Пункту відбору на військову службу за контрактом у м. Тула містить анкети, контракти та описи зарплат та соціального забезпечення, перекладені іспанською мовою, разом з даними 199 кубинських найманців, які фотографували свої паспорти та імміграційні форми й надсилали начальнику пункту відбору.
Для кубинців, що прибували у м. Москва оформлення на військову службу проходило у пункті відбору на військову службу за контрактом (1 розряду) м. Москва. Іноземців викликають до пункту відбору через посередників, щоб одночасно оформлювати групу з кількох десятків людей, а не в індивідуальному порядку.
Громадяни Куби за допомогою перекладачів заповнюють документи та проходять медичну комісію. Далі вони отримують припис на прибуття на тимчасове перебування в навчально-патріотичному центрі “Авангард” в Московській області. Центр “Авангард” використовується як місце накопичення особового складу перед підписанням контракту та відправкою до навчальних підрозділів. Тут їх поселяють, вони отримують військову форму та проходять заняття з фізичної та вогневої підготовки, тактичної медицини та ознайомлення з дронами коптерного типу. Заняття проводять російські інструктори з перекладачами. Зазвичай, кандидати перебувають в центрі 1-2 тижні.
Після цього новоприбулих знову транспортують до пункту відбору на військову службу за контрактом (1 розряду) м. Москва, де вони підписують контракт терміном на 1 рік та розподіляються до резервних підрозділів для проходження базової військової підготовки.
Інтеграція громадян Куби у ЗС РФ.
За інформацією ГУР МОУ, військове керівництво ЗС РФ уникає формування великих підрозділів з іноземців. Здебільшого це відділення або взводи у складі стрілецьких, мотострілецьких або штурмових рот. При цьому, не відмічено концентрації представників однієї країни навіть на рівні взводів.
Базова військова підготовка зазвичай триває 2-3 тижні, з іноземців формують навчальні взводи та роти та навчають поводженню зі зброєю, базовій тактиці та тактичній медицині. Інструктори зазвичай володіють лише російською мовою. Перекладачів призначають з-поміж самих іноземців, або користуються застосунками для перекладу у смартфонах.
Після закінчення базової підготовки іноземців розподіляють по підрозділах і відправляють у зону бойових дій. Часто там відбувається донавчання та злагодження у складі підрозділу, що включають стрільбу з кулеметів, гранатометів, кидання гранат, застосування бронетехніки. Таке злагодження триває від тижня до кількох місяців.
Командирами відділень та взводів зазвичай призначають росіян або представників СНД, які володіють російською мовою, а не кубинців, яких призначають переважно на посади солдатського складу. Кубинці через мовний бар’єр зазвичай не володіють обстановкою та часто не знають, де саме вони знаходяться і назви найближчих населених пунктів.
Питання кубинських найманців не є другорядним, оскільки створює ще один воєнний злочин і порушення суверенітету України. Сьогодні, як ніколи, Європа і США повинні запровадити санкції проти таких країн, як Куба, які надають людські ресурси й військовий досвід для вчинення злочинів проти людяності в Україні.
Економічні санкції проти Куби й персональні санкції проти кубинського військово-політичного керівництва мають бути аналогічні тим, що були запроваджені щодо країни-окупанта.
Крім того, офіційне визнання Куби державою, яка бере участь в агресії проти України, який передбачає скоординований дипломатичний тиск і призупинення політичних, торгових угод та угод про співпрацю з цією країною.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post “Кубинський слід” у війні РФ проти України: Москва закриває кадрову діру на фронті іноземними найманцями appeared first on Прямий.

Схожі новини
Сестра Міндіча довгий час користувалася квартирою посадовця, наближеного до Путіна – журналісти
РФ перетворюється на цифрову в’язницю: на російській території заблокували месенджер WhatsApp
Поліція відкрила кримінальне провадження через стеження за журналістами у справі “Мідас”