В Україні зростає кількість судових справ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Постачальники активніше використовують судові механізми для повернення боргів.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/7852_78906-1_large_b7195356.jpg” border=”0″ width=”750″ height=”667″ alt=”7852_78906-1_large_b7195356.jpg (99.99 Kb)” /> Про це повідомили юристи, опитані агентством «Інтерфакс-Україна».<br /><br />Чому зросла кількість позовів<br /><br />За словами голови комітету Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу, керівниці адвокатського бюро Тетяни Даниленко, однією з причин є відновлення перебігу позовної давності, яка знову застосовується у звичайному режимі.<br /><br />«Наразі в судах масово почали з’являтися справи про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Значною мірою це обумовлено тим, що в Україні відновлено перебіг позовної давності, який знову застосовується у звичайному режимі, а механізм „замороження“ боргів більше не діє», — сказала Даниленко.<br /><br />Юристка зазначила, що українське законодавство не передбачає поняття повного списання боргу за житлово-комунальні послуги. Однак за наявності підстав споживач може оскаржити частину нарахувань або домогтися зменшення суми заборгованості.<br /><br />Перерахунок за неякісні або не надані послуги<br /><br />Із 1 січня 2026 року постачальники комунальних послуг зобов’язані самостійно здійснювати перерахунок, якщо послуги:<br /><br />не надавалися;<br />надавалися не в повному обсязі;<br />були неналежної якості.<br /><br />Такий перерахунок має проводитися автоматично, без заяв від споживачів.<br /><br />Водночас звільнення від примусового стягнення боргів діє лише на територіях активних бойових дій і не поширюється на зони можливих бойових дій.<br /><br />Законодавство встановлює тривалість позовної давності три роки для примусового стягнення боргів у судовому порядку. Однак суд застосує цей строк лише за умови, що споживач подасть відповідну заяву під час розгляду справи.<br /><br />«На практиці надавачі послуг нараховують таку заборгованість не завжди правильно, а також намагаються стягнути її за якомога більший період часу. Тому слід знати, що суд може застосувати строк позовної давності до таких боргів лише у випадку, якщо споживач захищатиме свої права та надасть суду заяву про застосування строку позовної давності внаслідок її спливу», — розповіла Даниленко.<br /><br />Відсутність договору не звільняє від оплати<br /><br />Як пояснив юрист адвокатського бюро Івана Хомича Олександр Груздєв, постачальники можуть стягувати борги навіть за відсутності письмового договору.<br /><br />Велика Палата Верховного Суду визначила, що якщо власник фактично користувався послугами, це вважається фактичними договірними відносинами. У такому разі суд може стягнути не лише основний борг, а й:<br /><br />інфляційні втрати;<br />3% річних за весь період прострочення.<br /><br />Адвокат Євген Буліменко зазначив, що поширеною є практика стягнення боргу через судовий наказ. У такому випадку заява розглядається без судового засідання і без виклику сторін. Суди здебільшого задовольняють такі вимоги, якщо споживач не доведе відсутність боргу або помилки в розрахунках.<br /><br />Особливості для тих, хто виїхав або не проживає в житлі<br /><br />Громадяни, які перебувають за кордоном або проживають в іншому регіоні понад 30 днів, можуть зменшити нарахування за окремі послуги, подавши заяву постачальнику.<br /><br />Водночас незалежно від фактичного проживання необхідно оплачувати теплопостачання, утримання багатоквартирного будинку, обслуговування внутрішньобудинкових мереж і прибудинкової території.<br /><br />Законодавство забороняє стягувати заборгованість, що утворилася після 24 лютого 2022 року, із споживачів, які залишили місце проживання. Для громад у зонах бойових дій або окупації також діє заборона на застосування фінансових санкцій.<br /><br />Крім того, постачальникам заборонено припиняти або обмежувати надання комунальних послуг через несплату під час воєнного стану.<br /><br />Водночас сам воєнний стан не звільняє від обов’язку оплачувати комунальні послуги.<br /><br /> Остаточний підхід до врегулювання накопиченої заборгованості після його завершення ще не сформовано і залежатиме від подальшої судової практики.

Схожі новини
Чи зменшать українцям тривалість робочого тижня
Скільки коштує ремонт у 2026 році
Ворог готує нові удари по енергетиці