Кінолистопад: Уламки Берлінської стіни, привиди Чорнобиля, монстри всесвіту

Своїм вишуканим репертуаром нинішній місяць порадує насамперед любителів фестивального кіно

У листопаді найгучніші стрічки, з якими українські синефіли змогли познайомитися на Одеському кінофестивалі, покажуть більш широкій аудиторії.

З 4 ЛИСТОПАДА

Снігу більше не буде / Śniegu już nigdy nie będzie

Малгожата Шумовська є не лише однією з найбільш помітних, але однією з найбільш сміливих сучасних режисерок польського кінематографа, чиї стрічки, які висміюють суспільні звичаї і політичні реалії, нерідко провокують серед її співвітчизників справжній скандал, як це сталося з попередньою її роботою «Обличчя», про яку ми писали у матеріалі про кінофестиваль «Молодість». Однак її новий фільм, співрежисером якого став постійний оператор Шумовської Міхал Енглерт, попри елементи сатири, вирізняє інтонація казки, сумної і ліричної. Центральний персонаж фільму – молодий українець, масажист, який обслуговує мешканців багатого польського передмістя. Уродженець Прип’яті, який пережив особисту втрату, він часом видається кимось на зразок примари, яка, допомагаючи своїм заможним, але глибоко нещасним клієнтам реалізувати потаємні бажання, насправді належить іншому світу.

«Снігу більше не буде», який брав участь у конкурсі Венеціанського кінофестивалю (а також у конкурсі Ризького МКФ, який нещодавно завершився), є кандидатом від Польщі на здобуття «Оскара» в категорії «Найкращий неангломовний фільм». В Україні він вперше був представлений в рамках Одеського кінофестивалю.

Поганий сусід / Nebenan

Режисерський дебют популярного німецького актора Даніеля Брюля став яскравим відображенням соціально-політичних проблем, що закорінені у тоталітарному минулому Європи, і які, можливо, ще більшою мірою, ніж над Німеччиною, тяжіють над українським суспільством.

Чому я живий

Фільм метра Одеської кіностудії Віллена Новака, автора таких стрічок, як «Дика любов» і «Принцеса на бобах», отримав у кінематографічних колах популярність ще на стадії препродакшн завдяки сценарію іменитого драматурга Євгена Митька (найвідоміші стрічки за його сценаріями – «Бумбараш» Миколи Рашеєва і Абрама Народицького, і «Дударики» Станіслава Клименка), який є його основою. Митько, який помер ще у 2007-му, незадовго до смерті закінчив насичену автобіографічними мотивами кіноповість, яка розповідає про довоєнний Маріуполь, місто його юності, світ всевладдя НКВС, релігійних гонінь, безпритульного побуту і любові, що пронизує людське існування незалежно від характеру правлячого режиму, про нацистську окупацію з подальшим винищенням єврейського населення, яка розкрила у мешканцях все найкраще і все найгірше, показала готовність одних ризикувати життям заради порятунку ближніх і готовність інших шукати порятунку, прирікаючи на смерть своїх сусідів. На жаль, рівень реалізації цього благодатного матеріалу залишає бажати кращого, справляє враження незграбної художньої самодіяльності, проте сама тема твору часто спокутує огріхи постановки і акторської гри.

Прем’єра стрічки відбулася в рамках програми “Українські гала-прем’єри” Одеського МКФ, де фільм іменитого одесита не лише викликав значний інтерес, а й був сприйнятий публікою вельми тепло.

З 11 ЛИСТОПАДА

Пам’ять / Memoria

Нова стрічка тайського режисера Апічатпонга Вірасетакула, чия творчість цінується фестивальною аудиторією і разом з тим є важкою для сприйняття широким глядачем (втім, чимало кінокритиків також відступаються від неї, розводячи руками), описує хиткий простір, в який потрапляє головна героїня, уродженка Шотландії (Тільда Суїнтон), яка приїхала в гості до колумбійської рідні. Цей простір, швидше метафізичний, ніж реальний, існує десь між культурами Західної Європи і джунглями латиноамериканської герільї, між сьогоденням і тінями забутих предків, між дійсністю і снами.

Стрічка, що отримала Приз журі Каннського МКФ, вперше була представлена українським кіноманам на Одеському кінофестивалі, де її оповідна хиткість і якась сонна поетичність одних здивувала, інші ж були охоплені трепетом.

З 18 ЛИСТОПАДА

Криптозоопарк / Cryptozoo

Анімаційна стрічка Деша Шо, українська прем’єра якої відбулася в рамках Одеського МКФ, постає дивовижним поєднанням “Острова доктора Моро” (точніше, його варіанту, “Парку Юрського періоду”), “Людей Ікс” і “Волосся”. Автори настільки дотепно використовують, вплітаючи в них образи літературних бестіаріїв, кліше історій про божевільних учених, які мріють облагодіяти людство, про армію, яка прагне використовувати все і вся як зброю, про активістів, чия зацикленість на своїй правій справі здатна так само швидко, як учені і армія, привести світ до краю загибелі, що штампованість сюжетних поворотів не дратує, а радує. Крім того, фільм чудово розкриває характер нашого ставлення до природи, наше прагнення досліджувати, освоїти і контролювати-контролювати, щоб використовувати або щоб оберігати; показує, що дика природа далека від зворушливих фантазій її шанувальників, що вона жорстока і небезпечна, але це не робить її менш прекрасною і цінною – просто варто триматися від неї подалі, залишивши в спокої її представників.

Можливо, найбільш цікавим у цій непересічній стрічці, яка отримала нагороди МКФ у Берліні і на “Санденсі”, є те, що “Криптозоопарк” доводить до логічної межі ревізіоністську схильність сучасних авторів розглядати монстрів як метафору гнаних меншин. Віддаючи належне гуманізму цього посилу, у відомому сенсі досить близького до християнських заповідей, можна посперечатися з висновком, який напрошується з подібного підходу, що монстри заслуговують на визнання їхнього права на існування, яким би небезпечним останнє не виявилося для більшості (більшості, яка у таких творах, по суті, і проголошена єдиним справжнім монстром).

З 25 ЛИСТОПАДА

Дім Gucci / House of Gucci

Здається, “Остання дуель” Рідлі Скотта ще не встигла зійти з екранів, а в прокат вже виходить новий фільм знаменитого британського режисера, також знятий за мотивами книги, яка описує реальну історію (цього разу – не настільки віддалену в часі).

Стрічка, заснована на книзі італійської журналістки, багаторічного оглядача модної індустрії Сари Гей Форден «Дім Gucci: сенсаційна історія вбивства, божевілля, гламуру і жадібності», розповідає про родину, члени якої намагаються поєднувати управління знаменитим брендом з по-італійськи екстравагантним світським життям і судовими розглядами одне з одним. У ці насичені, але, мабуть, цілком пересічні для багатих фамілій будні новий член родини, дружина глави дому Патриція (Леді Гага), яка не вважає за необхідне контролювати свої пристрасті, привносить щось нове.

ФЕСТИВАЛЬ МІСЯЦЯ

З 15-го по 20-е листопада відбудеться П’ятий кінофестиваль «Бруківка» у Кам’янці-Подільському, один з найбільш примітних регіональних кінофестивалів. Особливістю цього кінофоруму, крім високого рівня відбору (програмним координатором є відомий кінокритик Денис Буданов, який нещодавно став першим лауреатом премії «Кіноколо» за досягнення в області кінокритики), є орієнтація на «незалежні», створені без участі державного фінансування і великих студій, роботи, а також любов і смак до жанрового кінематографа, що частково пояснюється інтересами його засновника і президента Андрія Зайця, одного з небагатьох талановитих вітчизняних режисерів, які працюють в жанрі горрор. Спрямованість фестивалю відчутна вже в його назві: “Епізод V: Бруківка завдає удару у відповідь”.