Кінець енергетичної наддержави: Академія наук РФ спрогнозувала занепад нафтогазової економіки в Росії

Статус Росії як “енергетичної наддержави”, яким російські чиновники хизувалися десятиліттями, найближчими роками доведеться “здати в брухт”.
Як пише The Moscow Times, втративши доступ до західних технологій і ключові ринки збуту сировинних товарів, Росія вже не зможе повернутися до колишніх обсягів експорту вуглеводнів ані у фізичному, ані в грошовому вимірі, прогнозують експерти Інституту енергетичних досліджень Російської академії наук.
За їхньою оцінкою, у найближчі 25 років економіка втратить 40% паливного експорту, а доходи від нього скоротяться у 2,8 раза.
Якщо 2021 року з Росії було вивезено нафти, вугілля та газу обсягом 821 мільйон тонн умовного палива, то до 2030 року сукупний експорт впаде до 583 мільйонів тонн, до 2040-го – до 561 мільйона тонн, а до 2050-го – до 486 мільйонів тонн.
Валютний виторг від експорту вуглеводнів, на який десятиліттями імпортувалися технології та товари широкого вжитку, з 315 мільярдів доларів у довоєнному 2021 році стиснеться до 146 мільярдів до 2030-го, а у 2050 році становитиме лише 114 мільярдів.
Експорт нафти і нафтопродуктів, згідно з прогнозом РАН, до середини 21 сторіччя буде на чверть нижче за довоєнний (167 мільйонів ​​тонн на рік проти 217 мільйонів), а доходи від нього впадуть у 3,4 рази — з 238,2 мільярда до 70,8 мільярда. Експорт газу, що впав до рівнів 1985 року після втрати “Газпромом” європейського ринку, відновиться до 193 мільярдів кубометрів на рік, але залишиться на чверть нижчим за довоєнний (259 мільярдів кубів). Газові доходи економіки при цьому скоротяться на 43% – з $76,3 мільярда до $43,3 мільярда на рік.
Експорт вугілля, за прогнозом РАН, обвалиться у понад 10 разів за 25 років — із 208 до 20 мільйонів тонн на рік.
Отримання виручки від експорту палива, в основному нафти, нафтопродуктів і газу, було одним із головних факторів відновлення російської економіки, пишуть експерти  РАН у статті, опублікованій журналом “Проблеми прогнозування”: у 1990-ті сировинна промисловість різко впала разом із економікою, але у 2003 році тоннаж вивезення за кордон вуглеводнів повернувся на рівень пізнього СРСР. А злет цін на нафту і газ, що слідував за цим, викуповував економіку у валюті і породив “економічне диво” перших термінів Володимира Путіна.
Наприкінці 2010-х вивезення вуглеводнів за кордон забезпечувало до третини російського ВВП. Але у найближчі десятиліття паливно-енергетичний комплекс “втратить колишню роль “локомотива” економіки Росії”, а його внесок у ВВП зменшиться вп’ятеро, йдеться у статті.
“Спеціальною військовою операцією Росія радикально змінила свою зовнішню політику — ініціювала і, по суті, очолила рух повернення до багатополярного світу. Але й без того млявий розвиток економіки країни посилюють безпрецедентні санкції (у тому числі різко скоротили експортний виторг), ставлячи під сумнів можливість виконання цих функцій”, — попереджають експерти.
Наприкінці липня Рада ЄС у відповідь на російську збройну агресію продовжила обмежувальні заходи проти Росії ще на 6 місяців. Вони діятимуть до 31 січня 2025 року.

Нагадаємо, 24 червня, Рада ЄС ухвалила 14-й пакет санкцій проти РФ. Ці заходи спрямовані на сектори енергетики, фінансів, транспорту та торгівлі та ускладнюють обхід санкцій.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

The post Кінець енергетичної наддержави: Академія наук РФ спрогнозувала занепад нафтогазової економіки в Росії appeared first on Прямий.