Домовитись зараз або ніколи: чому для Путіна важливі переговори

Джерело: Facebook-сторінка автора.
30-годинне перемир’я підтвердило дві речі, про які багато йшлося раніше. По-перше, негайне припинення війни можливе. І це питання — повністю в руках однієї особи. Достатньо було заяви Путіна в ефірі — і українська влада одразу відповіла.
Очевидно, що війна не припиняється в один момент. Сотні тисяч військових у бойових умовах не можуть просто зупинитися за секунду. Війна має інерцію: навіть якщо припинення вогню буде колись досягнуте, на повну зупинку бойових дій підуть дні чи навіть тижні. Але головне — світ побачив, що це реально. І що є лише одна людина, яка цього не хоче.
По-друге, підтвердилося, що Путіну важливий сам процес переговорів. Не результат, а сам факт їхнього існування. Щойно держсекретар США Марко Рубіо допустив можливість виходу Штатів із переговорів, Путін заговорив про перемир’я.
Його вимоги — не військові, а політичні. «Денацифікація», «демілітаризація», «нова архітектура безпеки» — не досягаються ракетами чи захопленням квадратних кілометрів. Їх можна нав’язати лише через тиск за столом переговорів. Тому Путін не хоче, щоб переговорний процес зник — що і підтвердилося цими вихідними.
Водночас внутрішні суперечності в адміністрації США дають російському диктатору надію розраховувати, що в якийсь момент американці сядуть за стіл і почнуть обговорювати саме ті теми, з яких Путін і розпочинав цю війну.
Розбіжності щодо України в команді Трампа дедалі помітніші. Поки Віткофф переповідає кремлівські наративи про «території, де живуть росіяни», Марко Рубіо наголошує: Україна — суверенна нація, яка має право самостійно визначати, які угоди про безпеку підписувати й з ким. Тобто Росію не повинно турбувати, хто виступатиме гарантами безпеки України і які зобов’язання вони візьмуть на себе. Зрозуміло, що це повністю виключає будь-які розмови про “демілітаризацію”.
Така ситуація створює невизначеність для всіх сторін: для українців і європейців, які хочуть справедливого завершення війни, і для Путіна, який розуміє — домовитись зараз або не домовитись уже ніколи.
Чесно кажучи, ймовірність, що Путін прямо зараз піде на припинення війни, виглядає дуже малою. Але якщо цього не станеться — США, швидше за все, вийдуть із переговорів. А далі буде повна невизначеність. Президент втратить особистий інтерес до процесу — як це вже було під час попереднього терміну Дональда Трампа, коли питання України вирішувались не ним особисто, а радниками й Держдепом.
Саме це — страх Путіна втратити останній шанс на розмову з американцями — і є, можливо, єдиною причиною, чому переговори ще мають хоч якусь перспективу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.

The post Домовитись зараз або ніколи: чому для Путіна важливі переговори appeared first on Прямий.