
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414, який передбачає припинення діяльності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Цей документ викликав широкий резонанс ще на етапі його внесення до парламенту. Для багатьох громадян та міжнародних партнерів ліквідація ключових антикорупційних органів виглядає як відкат назад — у часи, коли боротьба з корупцією існувала лише на папері.
Як виникли НАБУ та САП
НАБУ було створено у 2015 році після Революції Гідності як окрема, незалежна структура для розслідування масштабної корупції. Разом із САП вони стали частиною нової антикорупційної архітектури, створеної під тиском суспільства та західних донорів.
Їхня поява була однією з ключових умов отримання фінансової допомоги від ЄС і МВФ, а також запровадження безвізу для українців.
Чому вирішили ліквідувати?
Офіційно ініціатори змін говорять про необхідність реформування системи антикорупційних органів, оптимізацію процесів та усунення дублювання повноважень. Натомість критики вбачають у законі спробу взяти контроль над антикорупційними розслідуваннями та «нейтралізувати» незручні справи.
На зміну НАБУ та САП планується створити новий орган, підпорядкований Міністерству внутрішніх справ, що викликає серйозні побоювання щодо його незалежності.
Реакція суспільства та міжнародних партнерів
У громадському секторі вже заявили про початок демонтажу незалежної системи боротьби з корупцією. Організації, які десятиліттями працювали над просуванням реформи, висловили глибоку стурбованість.
Європейський Союз натякає на можливі наслідки, серед яких — перегляд обсягів фінансування та гальмування переговорів щодо членства України в ЄС.
Неофіційно занепокоєння висловили й у США. У західних столицях розцінюють такий крок як ризикований, особливо на тлі триваючої війни, коли Україна потребує довіри до своїх інституцій.
Що далі?
Закон уже підписано — тож у найближчі місяці Україна буде свідком реорганізації антикорупційної системи. На папері — це шанс зробити її ефективнішою. Але в умовах зростаючого політичного тиску та недовіри — це також реальна загроза повернення до ручного управління антикорупційними справами.
На громадськість чекає складний період. Від її реакції залежить, чи вдасться зберегти хоч якусь незалежність контролю над владою, чи країна зробить крок назад у своєму демократичному розвитку.
Позиція:
Підписання закону №12414 — одна з найгучніших внутрішніх політичних подій 2025 року. Чи зможе влада переконати партнерів у щирості своїх намірів — покаже час. Але ризики для репутації держави вже очевидні.
Схожі новини
Трагедія в Бангладеш: літак ВПС упав на школу, 27 загиблих
Українці мають сплачувати податки з подарунків понад 2000 грн: кому доведеться, а хто звільнений
Російські дрони атакували Одесу: згоріли авто, пошкоджено будинки