24 серпня 2024 року Україна святкує 33-ю річницю ухвалення Акта проголошення Незалежності, але боротьба за свободу триває. Агресор знову вторгся на українську територію, намагаючись підкорити народ, що не вдалося йому за минулі століття. Російсько-українська війна не лише загрожує Україні, але й дестабілізує всю Європу, порушуючи систему колективної безпеки та спричиняючи глобальні економічні, екологічні та політичні наслідки.
Кремлівський режим, зазіхаючи на український суверенітет, створив хаос на європейському континенті. Відстоюючи власну незалежність, Україна захищає і інші цивілізовані народи світу від можливих посягань з боку російського агресора. Тому міжнародна спільнота має повне право надавати максимальну підтримку Україні в її боротьбі.
“Прямий” розповідає про п’ять найуспішніших військових операцій Сил оборони України з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
Битва за Київ
Київщина повністю звільнена від російської окупації 2 квітня 2022 року, що стало важливою перемогою у відстоюванні державності України. Битва за цей регіон мала стратегічне значення, оскільки він був воротами до столиці, яку планували захопити за 3-5 днів.
У лютому 2022 року російські війська розпочали повномасштабне вторгнення, зосередивши свої зусилля на ракетних атаках по стратегічних об’єктах Київщини. Їхній план включав захоплення військових аеродромів поблизу Києва, зокрема аеродрому “Антонов” у Гостомелі, для висадки десанту і підкріплення військовою технікою з боку білоруського кордону.
24 лютого, близько 10-ї години ранку, російські бойові вертольоти, що несли десант, здійснили атаку на військову частину 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України, яка охороняла аеродром у Гостомелі. За інформацією пресофіцера 4-ї бригади, того ранку білоруський кордон перетнуло 140 російських вертольотів, з яких близько сотні брали участь у нападі на Гостомель.
На момент атаки в частині перебувало близько 200 бійців, включно з ротою строковиків. Основні бойові сили бригади були зосереджені біля Станиці Луганської.
Коли закінчилися боєприпаси та засоби протиповітряної оборони, українські бійці з мінімальними втратами відступили. На допомогу їм прийшли військові 72-ї окремої механізованої бригади та 95-ї і 80-ї окремих десантно-штурмових бригад. Після відходу українська артилерія та авіація завдали ударів по злітній смузі аеродрому Антонов, пошкодивши її.
Це було стратегічно важливе рішення, адже на той час із Пскова в напрямку Києва вилетіло 18 військово-транспортних літаків Іл-76 із десантом на борту. Планувалася висадка механізованої бригади з технікою та артилерією – до 4 тисяч осіб. Усі літаки були змушені змінити курс і приземлитися в білоруському Гомелі.
Запеклі бої розгорнулися в сусідніх із Києвом містах Бучі та Ірпені, де українські військові підірвали мости через річку Ірпінь та в Стоянці, щоб відрізати шляхи до столиці. Ці дії були спрямовані на те, щоб ускладнити просування російських військ, які вже окупували значну частину півночі Київської області.
За перші дні повномасштабного вторгнення російські війська зайняли Іванків, Бородянку та Димер, просуваючись з боку Чорнобильської зони відчуження. Окупанти окопалися в Рудому лісі, захопивши в заручники персонал, який обслуговував Чорнобильську АЕС. Пізніше частину окупантів евакуювали до Білорусі з ознаками променевої хвороби.
Українські війська успішно відстояли столицю, відбивши атаки російських елітних дивізій. На початку березня, коли російським військам не вдалося форсувати річку Ірпінь у Гостомелі та Ірпені, вони спробували прорватися до Києва через села Горенка та Мощун. У жорстоких боях українські захисники зупинили ворога, знищивши батальйонно- та ротно-тактичні групи зі складу трьох елітних дивізій Повітрянодесантних військ РФ.
Важливу роль в обороні Києва відіграли бійці 72-ї окремої механізованої бригади та нацгвардійці 4-ї бригади оперативного призначення. Допомога місцевої самооборони та добровольчих формувань також була значною. Одним з ключових моментів оборони стало підрив дамби в районі села Козаровичі, що призвело до підняття води в річці Ірпінь на 1,5-2 метри, ускладнюючи просування російських військ.
Сили спеціальних операцій “Азов” разом із 72-ю бригадою ЗСУ 9 березня завдали потужного удару по російській колоні біля села Скибин, що поблизу Броварів. У результаті засідки було знищено батальйонно-тактичну групу 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії армії РФ, що призвело до значних втрат серед російських військ, включно з командиром полковником Андрієм Захаровим. Цей успіх зупинив наступ на Київ.
Після поразки російські війська роззосередилися в навколишніх селах, що дало можливість українським силам зміцнити оборонні позиції. Населення Київщини опинилося під загрозою постійних обстрілів, змушене ховатися в підвалах та бомбосховищах. Особливо важко було матерям з маленькими дітьми та людям старшого віку.
До 5 березня часткова евакуація відбувалася приміськими потягами, доки росіяни не пошкодили залізничне полотно біля Ірпеня. Після цього люди намагалися врятуватися через зруйнований міст біля села Романівка, що призвело до утворення кладовища покинутих автомобілів біля мосту.
З 9 березня в Україні запрацювали гуманітарні коридори для евакуації цивільного населення. Попередні спроби організувати евакуацію, що почалися з 6 березня, часто зривалися через обстріли. Багато жителів окупованих міст і сіл, які намагалися виїхати самотужки, були розстріляні окупантами, попри білі прапори та написи “Люди” і “Діти” на машинах.
Наприкінці березня перевага почала схилятися на бік Сил оборони України. Залишки російських військ в районі Приірпіння опинилися в оперативному оточенні. 28 березня було повністю звільнено від окупантів Ірпінь.
31 березня зачищено Бучу та Бровари, а 1 квітня останні російські підрозділи залишили Гостомель. До 2 квітня вся Київщина була деокупована, що стало важливим етапом у відновленні безпеки регіону.
На звільнених територіях України зафіксовано численні воєнні злочини, включаючи мародерство, катування, насилля та вбивства. За даними генерального прокурора Андрія Костіна, тільки в Бучанському районі за 33 дні окупації російські військові скоїли понад 9 тисяч воєнних злочинів та вбили понад 1400 цивільних, серед яких 37 дітей.
Внаслідок бойових дій було пошкоджено понад 26 тисяч житлових будинків, з яких 5 тисяч зруйновано повністю. Найбільших руйнувань зазнали Бородянка, де російська авіація знищила 8 багатоквартирних будинків і пошкодила ще 32, та Мощун, де було знищено 70% забудови.
У боях за Київщину брали участь 4 бригада оперативного призначення імені Сергія Михальчука Національної гвардії, 72 ОМБр імені Чорних запорожців, 95 ОДШБр, 80 ОДШБр, 44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола, ССО “Азов”, 112 та 114 бригади Сил ТрО ЗСУ, ротно-тактична група “Ірпінь”, Грузинський національний легіон, Інтернаціональний легіон, батальйон імені Кастуся Каліновського, підрозділи спецпризначення НГУ “Омега” та КОРД, добровольчі підрозділи батальйонів “Свобода” і “Карпатська Січ”, формування територіальної оборони.
Звільнення Зміїного
Український державний прапор було встановлено на острові Зміїний 7 липня 2022 року, що стало фіналом успішної військової операції з визволення острова від російської окупації. Острів, розташований у Чорному морі, був захоплений російськими силами у перший день вторгнення 24 лютого 2022 року.
Фото: Telegram Сергія Братчука
“Русский военный корабль, иди нах*й!”, – ця відома відповідь українського прикордонника на ультиматум російського крейсера “Москва” стала символом незламності та стійкості перед значно більшим і потужнішим противником. Острів був захоплений після бою, і частина його захисників потрапила в полон.
Українські військові успішно звільнили острів Зміїний після 126 днів окупації, завдяки знищенню крейсеру “Москва” та новим озброєнням.
Операція з деокупації острова, що тривала близько двох місяців, розпочалася в середині березня 2022 року. Українські війська завдавали ударів по острову з кінця квітня до кінця червня, знищуючи ворожі судна, склади з боєприпасами та протиповітряну оборону. Ключову роль у визволенні відіграло ураження російського крейсера “Москва” українським ракетним комплексом “Нептун” 13 квітня.
Планування операції з деокупації почалося ще в середині березня. Військові дії були спрямовані на знищення критичних ворожих об’єктів на острові, що дозволило поступово звільнити територію від окупантів.
фото: Maxar
30 червня російські війська, перебуваючи під постійними ударами Сил оборони України, були змушені залишити острів Зміїний. Цей відступ російська пропаганда назвала “жестом доброй воли”, але українські військові наголошують на іншій причині – ефективній деокупації, здійсненій українськими спецпідрозділами.
У деокупації острова брали участь спецпідрозділи Головного управління розвідки (ГУР) та Сил спеціальних операцій Збройних сил України (ЗСУ), групи “Альфа” Служби безпеки України (СБУ), а також Державна прикордонна служба. Операцію підтримували артилеристи Військово-морських та Повітряних сил ЗСУ.
4 липня 2022 року на острів Зміїний вперше після окупації було доставлено державний прапор України, що стало важливим символом відновлення українського контролю. Завершальний етап операції відбувся 7 липня, коли спецпідрозділи ГУР та Сил спеціальних операцій ЗСУ під командуванням генерал-майора Андрія Ковальчука успішно зачистили територію від ворожих сил.
Під час операції було підтверджено знищення близько 30 одиниць ворожої техніки та виявлено покинуту росіянами амуніцію. Це звільнення стало ключовим моментом для відновлення судноплавства гирлом Бистре та розблокування шляхів до українських дунайських портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
До річниці визволення острова ГУР спільно з Укрпоштою випустили в обіг тематичну марку, що символізує важливість цієї події для країни.
Харківський контрнаступ
Слобожанський контрнаступ Сил оборони України, який розпочався 6 вересня 2022 року, призвів до майже повного звільнення Харківщини від російських окупантів. Ця операція стала можливою завдяки ретельній інформаційній кампанії, яка дезорієнтувала ворога, та постачанню сучасного західного озброєння, зокрема американських реактивних систем M142 HIMARS.
Основний удар був спрямований на міста Балаклія, Куп’янськ та Ізюм, які були ключовими логістичними центрами для російських військ. Контрнаступ на Харківщині став для росіян несподіванкою і показав дезорієнтованість і небоєздатність “другої армії світу”.
Під час операції росіяни в паніці тікали, залишаючи техніку та боєприпаси на сотні мільйонів доларів США. Успіх українських військ став можливим завдяки ефективній координації з союзниками та використанню сучасних технологій, що дозволило завдавати точних ударів по російських складах із боєприпасами.
Українські війська за перший тиждень операції звільнили 3800 кв. км території та понад 300 населених пунктів, включаючи Балаклію, Куп’янськ та Ізюм. Військові експерти назвали звільнення Ізюма найбільшим досягненням після перемоги в битві за Київ.
Під час операції українські сили розгромили підрозділи самарського і башкирського СОБР Росгвардії, 237-й гвардійський десантно-штурмовий полк та інші окупаційні підрозділи. Після звільнення Балаклії та Ізюма були виявлені місця катування та масові поховання українців. У лісі під Ізюмом знайдено братську могилу з 447 тілами, серед яких і тіло дитячого письменника Володимира Вакуленка, викраденого окупантами.
Звільнення Херсона
Херсонщина, яка довгий час перебувала під російською окупацією, продемонструвала незламний дух і патріотизм, остаточно підтвердивши свою приналежність до України. Місцеві жителі спростували міф про “исконно русские земли”, активно протистоячи окупантам.
Під час дев’ятимісячної окупації, мешканці Херсонщини організовували багатотисячні мітинги під українськими прапорами та гаслами “Окупанти, забирайтесь геть”. Вони також зупиняли ворожу техніку голими руками. Партизанський рух “Жовта стрічка” діяв на непідконтрольних територіях, підтримуючи дух опору.
У другій половині жовтня 2022 року, завдяки потужному контрнаступу Сил оборони України, вдалося звільнити правобережжя Херсонщини та частину Миколаївської області. 11 листопада 2022 року українські бійці звільнили Херсон, де їх зустрічали тисячі українців з прапорами.
18 листопада “Укрзалізниця” відновила залізничне сполучення з Херсоном, що стало важливим кроком до відновлення нормального життя в регіоні.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті.
Курська операція
Попри те, що Курська операція ще триває, українські та міжнародні дипломати та військові аналітики вже почали говорити про попередні результати. Так, зокрема ситуація у регіоні показала, що Росія дуже слабка, адже не здатна контролювати кордони своєї території. Натомість Китай може скористатися цією нагодою як прецедентом для захоплення частини РФ на сході, відновивши “історичну справедливість”.
Тим часом Збройні сили України обмеженим контингентом продовжують наступальні дії в Курській області. При цьому росіяни готують контрудар у відповідь, однак наразі ще зарано говорити про його реалізацію, попри наказ військового керівництва РФ до початку жовтня відбити території.
фото: Reuters
Напередодні у Росії відбулося засідання Координаційної ради з питань військової безпеки прикордонних територій Бєлгородської, Брянської та Курської областей, після якого Кремль ухвалив рішення про створення у збройних силах РФ нових угруповань військ: “Бєлгород”, “Курськ” та “Брянськ”.
Раніше повідомлялося, що кремлівський диктатор Володимир Путін наказав військовослужбовцям витіснити українські сили з Курської області до 1 жовтня 2024 року. Водночас Росія змушена передислоковувати війська до Курської області через операцію українських військ у цьому регіоні.
фото: Reuters
За даними ЗМІ, Збройні сили України роблять спроби ізолювати частину Курщини, яка розташована між українським кордоном і річкою Сейм, – це майже 300 кв миль (1 миля – понад 1,6 км) області.
Слід зазначити, що попри обіцянки не використовувати строковиків у бойових діях, російський диктатор Володимир Путін вирішив зекономити, залучивши їх до “контртерористичної операції” на території Курської області. Також у Кремлі використовують місцевих жителів як “живий щит”.
Курська операція спричинила телеграмну війну між баштами Кремля, Путін вже готує мобілізацію – Денисенко
При цьому невизначеність щодо ситуації в Курській області негативно впливає на “патріотичний дух” росіян і ставить під питання проведення чергової хвилі мобілізації в РФ, адже все більше і більше російських військовослужбовців здаються у полон ЗСУ.
Як раніше розповів в етері “Прямого” військовий експерт Михайло Притула, події у Курській області позитивно вплинуть загалом на російсько-українську війну і ситуацію на лінії фронту. При цьому у кремлівського диктатора буде два варіанти, аби “врегулювати” ситуацію – або відтягнути війська у Курську область, або ж провести примусову мобілізацію, що може спричинити бунти.
фото: Reuters
Натомість на тлі Курської операції Україні варто посилити зусилля на дипломатичному фронті задля отримання дозволу бити по території РФ західною зброєю. Тим паче, що оточення кремлівського диктатора Володимира Путіна роздратоване і почало говорити про безперспективність війни проти України.
Окрім того, події в Курській області показали, що усі червоні лінії вже перейдені і треба доводити справу до логічного завершення. Однак західні союзники відмовляються надавати дозвіл Україні бити вглиб території РФ, побоюючись ядерної війни.
фото: Reuters
До слова, Російська православна церква назвала операцію Збройних сил України в Курській області вторгненням сатаністів.
Нагадаємо, російське Міноборони заявило, що українські війська атакували армію РФ у Курській області. Також повідомляється, що атака почалася о 8 ранку 6 серпня. Удар припав на позиції “підрозділів прикриття державного кордону Російської Федерації в районах населених пунктів Ніколаєво-Дар’їне та Олешня Курської області, що безпосередньо межують з російсько-українським кордоном”.
Станом на ранок 7 серпня ЗСУ зайняли в регіоні 11 населених пунктів і просунулися вглиб російської території приблизно на 15 км. Ширина клину оцінюється в 10-11 км. Зокрема, як стверджують російські пропагандисти, українські війська захопили у Курській області газовимірювальну станцію “Суджа”, через яку здійснюється транзит російського газу в Європу. Згодом російські “військкори” підтвердили втрату ще декількох населених пунктів.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post День Незалежності: п’ять найуспішніших визвольних операцій Сил оборони України appeared first on Прямий.
Схожі новини
Який тариф на світло побачать українці у вересні
Частика українців отримає виплату до Дня Незалежності
Банкіри дали прогноз щодо інфляції в Україні