Чи буде голод в Україні: що кажуть експерти

Українці вважають, що країні загрожує неврожай, зростання цін і навіть голод.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/7504_a5177db0cbd789172b54fa75ca6ca8d9_3d5a6c02.jpeg” border=”0″ width=”750″ height=”525″ alt=”7504_a5177db0cbd789172b54fa75ca6ca8d9_3d5a6c02.jpeg (143.59 Kb)” /> Посівна кампанія в умовах війни в Україні проходить на тлі одразу кількох викликів – від наслідків суворої зими до нестабільної погоди навесні, проблем із паливом та добривами. Ці фактори породжують у свідомості деяких українців тривожні думки про майбутній неврожай – у соціальних мережах люди розмірковують, чи буде голод в Україні, і вважають, що він неминучий.<br /><br />Генеральний директор Української аграрної коаліції Павло Коваль розповів УНІАН, як це впливає на аграрний сектор, чи є відчутні погіршення порівняно з минулими роками. Економіст Олег Пендзин пояснив, чи варто очікувати дефіциту продуктів або різкого зростання цін, а начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко – чи бували раніше в Україні такі морозні весни.<br /><br />Чи буде голод в Україні 2026 або неврожай – як зараз проходить посівна<br />Погода в Україні та аномально холодна весна – наскільки це вплине на врожай<br />Коли подорожчають продукти та що буде з цінами на паливо – думка економіста<br /><br />Чи буде голод в Україні 2026 або неврожай – як зараз проходить посівна<br />У соціальних мережах дедалі частіше можна побачити відео, де українці діляться своїми думками щодо того, чи буде голод у 2026 році. Вони стурбовані подорожчанням палива, аномально низькою температурою під час посівної, постійними обстрілами, а також іншими факторами, які можуть вплинути на врожай. У коментарях до цих роликів люди пишуть, що ризик неврожаю, а отже й подорожчання продуктів, а то й голоду, є досить високим.<br /><br />Проте експерти заспокоюють – неврожай або навіть голод в Україні через дефіцит продуктів навряд чи може бути. Зокрема за словами генерального директора Української аграрної коаліції Павла Коваля, зараз йде вже п’ята, з початку повномасштабного вторгнення, посівна, але проблеми, які українські фермери мають на сьогодні, почалися ще восени минулого року, а не лише навесні. Зокрема на півдні тоді була сильна посуха, коли аграрії сіяли озимі. Натомість у центральних, північних і західних областях осінь видалася надто дощовою – аж до грудня, і там не встигли зібрати пізні культури. <br /><br />”В нас дуже багато, порівняно з попередніми роками, пізніх культур, таких як кукурудза, навіть соняшник, соя, залишились зимувати й дозбирають їх ще й на сьогодні в окремих господарствах, підприємствах. А є підприємства, куди ще комбайн не може зайти, бо дуже волога земля і він грузне”, – пояснив він.<br /><br />Через це там не встигли підготувати ґрунт і тепер, навесні, доводиться змінювати сівозміну, перебудовувати плани тощо. Водночас додають коректив війна, обстріли, проблеми з електроенергією та важка зима.<br /><br />Зокрема через останнє не всі культури вийшли з перезимівлі в повному обсязі, каже експерт. Коваль каже, що найбільше цієї зими постраждав озимий ріпак: у деяких областях втрати перевищують 30%, а загалом по країні – понад 10%. Також постраждав озимий горох, ячмінь та подекуди навіть пшениця.<br /><br />Ці площі доведеться пересівати, але питання – чим саме. Ймовірно, акцент зміститься на ярі зернові, каже він. Наразі вже засіяно близько 1 млн гектарів ярих культур (зокрема горох, ячмінь, частково пшениця) і приблизно стільки ж – технічних (соняшник, цукрові буряки). Подекуди вже почали сіяти кукурудзу, а також нішеві культури – наприклад, льон, сочевицю чи нут.<br /><br />”Але знову ж – ситуацію ускладнюють погодні умови – у частині регіонів земля ще не готова до сівби. До того ж посівна стартувала із запізненням – приблизно на 10–15 днів. У нас були роки, коли ми наприкінці лютого виходили для посіву в південних областях: Одещини, Херсонщини, Миколаївщини. В цьому році навіть в Одеській області ми запізнились десь на два тижні, а північні Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Волинь – ще пізніше почали, бо довго ждали, поки сніговий покрив зійде. На Сумщині посів навіть призупинили, бо нічні температури тримаються біля нуля, вдень лише +3…+4°C.”, – додає фахівець.<br /><br />Окрім цього, аграрії працюють в умовах кадрового дефіциту: навіть якщо різко потеплішає і з’явиться можливість швидко вийти в поле, виконати великий обсяг робіт за короткий час буде складно через нестачу людей і кваліфікованих операторів техніки. Додають труднощів і повітряні тривоги та перебої з GPS.<br /><br />Крім того, на ситуацію з посівною впливає й подорожчання палива та проблема з мінеральними добривами. За словами Коваля, через обмеження на імпорт аміачної селітри великими морськими партіями утворився дефіцит, а доставити необхідні обсяги автомобільним і залізничним транспортом не вдається вчасно. Їх, каже експерт, можна було б замінити на вапнякову, але ситуація в Ормузькій протоці, через яку проходить понад третина світових поставок мінеральних добрив, вплинула і на цей варіант. Адже перебої з логістикою призвели до різкого зростання цін і на добрива. Всі ці фактори, на думку експерта, серйозно знижують прибутковість господарств, особливо малих і середніх.<br /><br />Втім, Коваль вважає, що неврожай або навіть голод в Україні через дефіцит продуктів навряд чи може бути, а ось зростання цін цілком реальне. Це пов’язано із подорожчанням кожного етапу виробництва: доставка зерна, переробка на борошно, випікання хліба та його транспортування в роздріб – усе це відбувається на тлі зростання цін на пальне. <br /><br />”Якщо ж говорити про базову продовольчу безпеку, зокрема зернові, то Україна забезпечить себе власним виробництвом. Навіть за поганих погодних умов, середня врожайність – близько 40 центнерів з гектара, це 18–20 млн тонн. Річна потреба України становить приблизно 7,5–8 млн тонн. Тобто навіть, якщо орієнтовно половина із цих 20 млн тонн буде продовольчої якості, тобто близько 10 млн тонн – нам цього вистачить. Для порівняння: минулого року було близько 23 млн тонн, позаминулого – 22 млн, а у 2021 році – приблизно 33 млн тонн”, – підсумував фахівець.<br /><br />Погода в Україні та аномально холодна весна – наскільки це вплине на врожай<br />Начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко пояснила, що сніг наприкінці квітня в центрі та на півдні не є нормою, тож погода в Україні дійсно наразі незвична, проте таке час від часу трапляється, навіть на початку травня. Причина – нестандартні синоптичні процеси, а саме переважання впливу на погоду холодних повітряних мас з півночі Європи.<br /><br />Водночас, за словами фахівчині, у другій половині квітня мокрий сніг на півночі та північному сході трапляється рідко – приблизно 2–3 рази за 15–20 років. Але при цьому стійкий сніговий покрив або сильне промерзання ґрунту в цей час вважаються малоймовірними.<br /><br />Щодо впливу холоду на врожай, фахівчиня зазначила, що якщо немає сходів висіяної городини (насіння у ґрунті), то все обійдеться, а от сходи можуть пошкодитись або й загинути, тож варто почекати із посадкою, особливо огірків та томатів.<br /><br />”Щодо плодових, то хоча заморозки ще не закінчилося, триватимуть, але вже можна говорити про втрату частини урожаю ранніх кісточкових – абрикосу, персику, аличі, можливо ягідних та винограду. Тобто плодових, які були у фазі цвітіння”, – пояснила експерт.<br /><br />При цьому обсяг втрат залежить від кількох факторів: кліматичних умов регіону, особливостей розташування саду чи поля, виду та сорту культури, а також, найважливіше, від стадії її розвитку, яка визначає чутливість до холоду. Точно оцінити збитки можна лише після завершення періоду заморозків.<br /><br />”Необхідно враховувати, що за багаторічними кліматичними характеристиками, то до середини травня в Україні триває заморозконебезпечний період. Ймовірність заморозків на початку весни за статистикою метеорологічних спостережень складає 50%, а цьогорічна весна почалася рано за рахунок дуже теплого березня”, – додала Адаменко.