“Чортова дюжина”: найбільш важливі й яскраві події України-2024 у фото та відео

8 лютого 2024 року відбулось звільнення головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.
Цьому кадровому рішенню глави держави передувала потужна медійна атака проти очільника ЗСУ з боку народної депутатки від “Слуги народу” Мар’яни Безуглої, яка почалась після оприлюднення результатів соціологічних опитувань, які засвідчили зростання політичних рейтингів Залужного на тлі падіння популярності Зеленського. Проти звільнення чинного головкома виступали як західні союзник україни, так й гроадяньке суспільстов України, наголошуючи на вкрай негативних наслідках цього кроку  для оборони України. Наступного дня президент нагородив звільненого головкома ЗСУ званням “Герой України”.

Згодом Валерія Залужного, якого замінив на посаді Олександр Сирський, було призначено послом України у Великій Британії.
14 лютого українські ударні морські дрони Magura V5 знищили російський великий десантний корабель “Цезар Куніков” біля берегів окупованого Криму неподалік Алупки. Цікаво, що потоплення “Кунікова”, що відбулось у день святого Валентина, яке вважається Днем закоханих, породило масу жартів у соцмережах через співзвучність назви російського корабля з одним з видів сексуальних практик.

17 лютого 2014 року. Відступ українських військ з Авдіївки Донецької області – ключового вузла оборони, який тримався ще з 2004 року. Ця подія стала певним чином “холодним душем” для українського суспільства, особливо на тлі звільнення Залужного і, як виявилось, відсутності будь-якої підготованої лінії оборони за містом. Ще більше “масла у вогонь” підливало те, що, на думку багатьох експертів, українські війська були виведені з напівоточеного міста з запізненням – і все через те, що керівництво держави знову спробувало використати оборону міста у цілях власного політичного піару.

Зокрема, 29 грудня 2023 року передовий контрольно-спостережний у Авдіївці відвідав президент України Володими Зленський, де вручив державні агороди українським воїнам. “Нас точно очікує перемога. Впевнений у кожному з вас. Дякую за службу! Слава Україні!” – заявив тоді глава держави.
11 квітня Верховна Рада України нарешті ухвалила закон №10449, який визначив більш жорсткі умови мобілізації до лав Сил оборони України. Вочевидь, документ було ухвалено під тиском західних союзників України на тлі гострої нестачі особового складу у діючих військах. Попри все, це не допомогло якісно вирішити проблему з поповненням на фронті, а нові й розширенні права співробітників ТЦК і поліції лише призвели до “бусифікації” – насильного доправлення військовозобов’язаних чоловіків, яких вдалось зловити на вулиці, до військових частин. Крім того, з остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових.

10 травня 2024 року Російська Федерація відкрила нову ділянку фронту на території України, почавши наступ на півночі Харківської області. У підсумку після важких боїв росіянам вдалося на двох ділянках просунутися на менше, ніж 10 кілометрів, захопити кілька сіл, а також майже повністю знищити раніше деокуповане містечко Вовчанськ. Бої там тривають досі. Російським загарбникам так і не вдалось досягти успіху на цьому напрямку.

15-16 червня у швейцарському місті Люцерн за ініціативою України відбувся Глобальний саміт миру, на якому планувалось почати мирний процес й визначити дорожню карту щодо залучення як Києва, так і Москви. Захід мав на меті об’єднати країни світу навколо Української формули миру. На саміті були присутні 100 делегацій, зокрема 57 глав держав й урядів з усіх регіонів світу. Китай та Росі відмовились брати участь у цій міжнародній зустрічі. Однак українській дипломатії не вдалось досягнути відчутного успіху – з 10 пунктів Української формул миру було ухвалено всього три пункти – щодо ядерної й продовольчої безпеки, а також про необхідність повернення полонених і депортованих.

Скандальною “родзинкою” саміту стала підсумкове фото офіційних представників і очільників держав. У центрі світлини у порушення дипломатичних правил разом з Володимиром Зеленським чомусь був присутній і керівник Офісу президента Андрій Єрмак – особа, яка не має жодних офіційних повноважень у міжнародній політиці.
Зранку 8 липня 2024 року Росія масовано атакувала ракетами Київ та Київську область область. Загинули 33 людини, 117 постраждали. Зокрема, під час ранкового ракетного обстрілу столиці пошкоджена дитяча лікарня “Охматдит”.

Ракета росіян повністю зруйнувала корпус токсикології лікарні та пошкодила ще чотири. Постраждали десять хірургічних відділень, п’ять онковідділень, два соматичні відділення, інтенсивна терапія, дві реанімації, операційні блоки, відділення радіології та променевої терапії, частина онкогематологічної лабораторії.
Підтверджено, що росіяни били ракетою Х-101 по “Охматдиту” прицільно.

Крім того, під час цього ракетного удару було повністю зруйновано під’їзд п’ятиповерхівки. Також ракета влучила у верхні поверхи новобудови, де, як повідомила Київська міська військова адміністрація, загинуло сім осіб.
26 липня – 11 серпня у Парижі відбувались XXXIII Літні олімпійські ігри. Українська команда у підсумку отримала три золотих, п’ять срібних і чотири бронзових медалі. 3 серпня 2024 року українська команда у складі Харлан, Аліни Комащук, Олени Кравацької та Юлії Бакастової виграли першу золоту нагороду України на Олімпійських іграх-2024.

Харлан відіграла ключову роль на шляху до “золота” — у фіналі проти Республіки Корея з рахунку 37:40 спершу відновила паритет для українок, а невдовзі виграла вирішальну сутичку 8:2.
Для 33-річної Харлан командне “золото” — вже друга нагорода в Парижі після “бронзи” особистих змагань.
6 серпня кілька українських бригад почали наступ у Курській області РФ, впродовж тижня українці захопили районний центр Суджа, а в підсумку – контролювали до 1376 кв. км території Курщини. За словами головкома ЗСУ наступ на територію РФ мав на меті запобігти вторгненню російських військ на Сумщину.

Доцільність військової операції української армії досі викликає сумніви: по-перше, росіяни не припинили тиск на Донбасі, захопивши там низку ключових оборонних рубежів; по-друге, це дало Кремлю формальний привід залучити до війни проти України регулярні підрозділи військ КНДР. Водночас ця операція піднесла дух українського суспільства й західних союзників України, а також у черговий раз продемонструвала нікчемність “червоних ліній” Кремля.
2 жовтня 2024 року стало відомо, що останні підрозділи Збройних сил України, а саме бійці 72-ї бригади, залишили межі міста Вугледар. Відступ з цього одного з небагатьох великих міст, які ще контролювала українська сторона, поставило ще більше гострих питань до дій вищого військово-політичного керівництва України, ніж відступ з Авдіївки. Зокрема, стало відомо, керівництво армії не віддало наказу про вихід оточених у місті бійців 72-ки, які були змушені прориватись з міста самостійно.

Як припускають експерти, це стало наслідком чергових політичних ігор – а саме небажання української влади брати на себе відповідальність за втрату ще одного ключового пункту оборони, за яким знову не виявилось підготовлених ліній оборони. До того ж втрата Вугледару по суті відкриває російським військам шляхи наступу на Дніпро і Запоріжжя.
Через втрату Вугледару покінчив життя самогубством командир 186 батальйону у складі 123 бригади ТРО Ігор Гриб через те, що бійці його підрозділу відмовилися виконувати бойове завдання щодо захисту міста.
3 та 4 жовтня на Хмельниччині Державне бюро розслідувань провело обшуки у керівниці обласного центру Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи та її сина, керівника обласного управління Пенсійного фонду. У їх помешканні знайшли майже 6 мільйонів доларів готівкою у різних валютах.
У робочому кабінеті посадовиці виявили 100 тисяч, а також низку підроблених медичних документів, списки “ухилянтів” із прізвищами та фіктивними діагнозами.

Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5,2 мільйона доларів, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично у кожному куточку — у шафах, шухлядах, нішах.
Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.
Резонансна справа викликала широке обурення в українському суспільстві, на яку була вимушена реагувати й влада. Зокрема, президент України Володимир Зеленський підписав закон про ліквідацію МСЕК, який ухвалила Верховна Рада України 19 грудня.
20 листопада 2024 року вийшла в реліз українська відеогра “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” – реліз, який геймеру всього світу очікували близько десяти років. Особливостями гри стали відмова розробників від російського перекладу й неймовірно яскравий й якісний саундтрек з творів українських виконавців. Попри очевидну втрату внаслідок цього частини значної частини російського ринку (де навіть на законодавчому ринку намагались заборонити цю гру), S.T.A.L.K.E.R. 2 став світовим лідером з продажів. Лише за тиждень після релізу, розійшлася накладом у понад 1,5 мільйона проданих копій.

25 листопада, не дивлячись на економічну кризу в країні, ухвалення закону про підвищення податків й фактичне недофінансування Сил оборони України президент Володимир Зеленський оголосив про програму з виплати кожному громадянину країни однієї тисячі гривень з бюджету. Кожен українець може отримати ці кошти з 1 грудня. Цей крок оцінили як переорієнтацію української влади з перемоги у війні на перемогу у ймовірних президентських виборах після перемир’я з Росією.

Ініціативу Зеленського в українському суспільстві одразу охрестили “Вовиною тисячею” – за аналогією з “Юліною тисячею”, мова йде про 1000 гривень, яку у 2008 році напередодні виборів і також з державного бюджету виплачували всім вкладникам “Сбербанку” СРСР, які втратили свої вклади. Крім того, з метою підвищити свою популярність серед населення перед виборами обіцяв видавати по тій самій тисячі й експрезидент України Віктор Янукович у 2009 році.
Як пояснювали у президентській партії “Слуга народу” ця тисяча гривень піде з бюджетних програм, оплачених західними союзниками України – через те, що їх нібито не встигнуть витратити до кінця року.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
 
 
The post “Чортова дюжина”: найбільш важливі й яскраві події України-2024 у фото та відео appeared first on Прямий.