“Чесні факти про війну в Україні”: Залужний зробив ряд важливих заяв щодо бойових дій і не тільки

Колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що вийти зі стану “затяжної” війни з Росією майже неможливо.
Про це повідомляє Kyiv Independent.
“Ще у 2023 році Захід не надав Києву достатньої кількості зброї, через що Україна не змогла досягти значних успіхів у перемозі над Росією під час контрнаступу. Як наслідок, ми опинилися у стані затяжної війни. На мою особисту думку, вихід з цієї затяжної війни видається… майже неможливим”, – наголосив він.
У виданні нагадали, що у листопаді 2023 року журнал The Economist опублікував інтерв’ю із Залужним та колонку генерала, в якій він охарактеризував стан війни як “патову ситуацію”.
“Цей коментар контрастував з поглядами, які зазвичай пропонують президент Володимир Зеленський та його адміністрація в публічних коментарях, і, як повідомляється, спричинив розбіжності між ними. Залужний попередив, що повномасштабна війна Росії проти України переходить у позиційну стадію. Цей новий етап характеризується статичними та виснажливими бойовими діями, які дозволять Росії відновити свою військову міць”, – стверджують журналісти.
Відомо, що протягом 2024 року Україна зіткнулася зі складною ситуацією в обороні лінії фронту, особливо в Донецькій області, де Росія постійно зосереджує свій наступальний потенціал. Після відходу українських військ з Вугледара на початку жовтня російські війська зосередили свої зусилля проти міст Покровськ, Торецьк та Курахове Донецької області, де переважаючі за чисельністю та озброєнням українські солдати повільно втрачають позиції під російським тиском.
Варто додати, що ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що мобілізація жінок є неприйнятною, але в разі крайньої потреби до цього можуть вдатися.
Також “Українська Правда” опублікувала колонку Валерія Залужного з назвою “13 чесних фактів про війну в Україні”
“Доброго усім дня. Я радий усіх вітати і насамперед дякую за запрошення у таке чудове місце. Це велика честь для мене знаходитися не тільки тут, а посеред вас, дуже розумних і відомих людей”, – сказав він.
Залужний традиційно, користуючись нагодою, кожну зустріч розпочав словами вдячності за підтримку України.
“Я дякую за те, що ми вистояли, дякую за те, що ми продовжуємо боротися, і сподіваюся, що не зважаючи на слабкість політиків, продовжимо боротьбу і здобудемо Перемогу, не лише України, а й для усього цивілізованого світу, над чумою, яка прийшла у цей світ у 21 столітті”, – наголосив він.
Залужний зазначив, що лише чесність приведе до правильного розуміння тих процесів, що відбуваються та сформував декілька фактів дійсності, які можуть претендувати на емпіричні судження:

Отже, перший факт дійсності, думаю ви зі мною погодитеся, це існування визначення “колективний Захід”. Він дійсно існує, і ми вважаємо це групою розвинутих західних країн, з високо розвинутими економіками та демократіями та власною системою безпеки. Такими як НАТО.
У світі існує низка авторитарних країн, з високою концентрацією влади в одних руках. Ці країни позбавлені демократії. Їхні економіки базуються на запасах корисних копалин, або на плановому регулюванню, і призначені для обслуговування інтересів правлячого лідера або парії чи руху.
У світі є країни, яким внаслідок історичних подій та прагнення власного народу вдалося вийти зі складу авторитарних імперій та режимів. Деякі з них приєдналися до колективного Заходу. Деякі, в основному через супротив авторитарних імперій, продовжують свою боротьбу за приєднання до цивілізованого світу, при цьому зберігають небезпеку втрати власної незалежності. Деякі, такі як Грузія, Білорусь вже втратили формальну незалежність. Така країна як Україна, внаслідок шаленого опору Росії та власної нерішучості, опинилася у війні за власну незалежність від авторитарної імперії.
Дуже важливе ствердження для розуміння війни в Україні. На відміну від Білорусі та Грузії, що втратили свою незалежність майже безкровно, Україна вже 10 років зі зброєю в руках бореться саме за свою незалежність. Повномасштабна війна вже триває майже три роки. Понад 30 тисяч людей вже загинуло. Сотні тисяч отримали поранення, але ми продовжуємо боротися. Цей факт, мабуть, є головним доказом того, що ми, українці, прагнемо жити у цивілізованому західному світі. І попри усі негаразди, ми маємо право на своє власне майбутнє. Наш ворог, зневажаючи наше власне бажання, заперечує нашу історію та культуру, намагається саме знищити нас як націю. Підтвердженням цього є не лише події з історії минулого століття. Такі як голодомор, наприклад, зовсім нещодавні події у Бучі та Гостомелі, події на окупованих територіях. Саме цей факт унеможливлює будь-яке мирне співіснування у майбутньому і відповідно не може розглядати будь-які варіанти зупинення війни на основі будь-яких намірів про взаємну безпеку.
Причиною того, що відбувається сьогодні в Україні, є закономірні наслідки небажання саме колективного Заходу впливати на глобальну систему безпеки. Саме користуючись слабкістю Заходу і безпосередньо США, Росія у 2008 році розпочала розширення “простору безпеки”. Вже згодом у 2014 році, під мовчання все того ж колективного Заходу Росія розпочала війну проти України, яка врешті стала самою кривавою війною 21 століття в центрі Європи.
Вже сьогодні, щоб Захід продовжував боятися далі, Путін говорить то про червоні лінії, то про ядерну зброю, а західні політики все частіше, знаходячись у заручниках своїх виборців, читають молитву про необхідність уникнення ескалації. Це знову, лише факт дійсності. Але, чи обмежиться ця війна саме апетитами Путіна, тільки Україною, на це вже повинні дати відповідь якраз західні політики. Своїм виборцям.
Колективний Захід не вірив в Україну. Тому західна преса, боячись Путіна, давала Україні спочатку три години, потім три доби. Потім, прийшовши на допомогу Україні, Захід, боячись чи то ядерної війни, чи то ескалації не забезпечив Україну необхідною кількістю зброї, тому ми не змогли досягти у 23-му році якихось значущих успіхів у розгромі Росії та увійшли у стан затяжної війни, вихід із якою вже сьогодні здається неможливим. Я не буду зупинятися на цьому. Сподіваюся, що ви могли ознайомитися із моїми статтями. До речі, я писав їх саме для вас. Бо саме тоді ми втратили можливість самотужки підійти до завершення війни. І ось чому.
Цей факт дійсності вже стосується усіх нас, хто знаходиться у цьому залі. Це вже стосується кожного з вас. Скажіть, будь ласка, чи є сьогодні секретом, що навколо Росії об’єдналися Китай, Північна Корея та Іран? Чи хтось вважає, що вони об’єдналися проти України? Якщо так, то хай я буду першим, хто сумнівається. Більшість у цих країнах навіть не знає, де знаходиться Україна. А якщо уважно подивитися на таку організацію як БРІКС, а особливо на її перспективи? Він буде розширюватися. А що ж колективний Захід? Він все ще боїться ескалації ?
Важливий факт дійсності. Війна. Хочете ви цього чи ні. Хочуть цього ваші виробники зброї з контрактами на руках, чи ні, війна, на жаль, змінилася. Війни зразка 1953 року вже не буде. Вона закінчилася влітку 23 року в Україні. У той момент, коли на поле бою прийшли роботи, а західна преса і натівські генерали сміялися з мене. Вже у 2024 році в бій прийшли технології. Їх привів штучний інтелект. З мене вже ніхто не сміється. Навіть тут у Британії вже переглядають стратегію національної безпеки. НАТО мовчить. А що тоді з глобальною безпекою? Чи вона досі тримається на винищувачах, авіаносцях і наддорогих ракетах? Я вас трохи засмучу. Ні. На жаль. Але не зупиняюся на цьому. Сподіваюся, ви читали, що я публікував для вас.
Ми, українці, що воюємо за власну свободу вже 10 років, бачимо перемогу дуже просто. Нам необхідно отримати три базові відчуття.
Відчуття власної безпеки. Ми маємо бути впевнені, що хоча б 100 років на Україну ніхто не нападе. Ми хочемо мати гарантію власної безпеки для себе і своїх дітей. Це можна зробити найшвидше найпростіше. Україні потрібно вступити в НАТО. Або зробити з України НАТО. Як наприклад Ізраїль. Так, сьогодні альтернативи НАТО немає. Спірне питання щодо військових спроможностей НАТО. Але альтернативи сьогодні немає.
Ми маємо отримати відчуття необмежених можливостей розвитку. Будь-хто в Україні має мати необмежені можливості. А це – відновлення післявоєнної України. Це те, про що зараз багато розмов на Заході. Але чи можливе відновлення без безпеки? Чи згоден інвестор вкладати кошти в країну, де завтра може бути знову війна? І тут я вас засмучу. Ні. Ніяких довгих перспектив без безпеки не існує апріорі.
Кожний українець має відчувати, що він знаходиться у власній домівці. Що він вдома. Де він народився і виріс, де поховані його батьки і де живуть його діти. У мирі і спокої.

“Я прийшов сюди не критикувати Захід чи НАТО. Я абсолютно розумію, що Україні, навіть за Будапештським меморандумом, ніхто нічого не винен. Україна щодня б’ється за виживання. Я всього лиш хочу, щоб пан Джорджа Сантаяна був не правий. Або ми, людство, у чиїх руках доля 21 століття, були розумними і пам’ятали своє минуле, щоб не пережити його в майбутньому”, – підсумував він.
До слова, 17 вересня стало відомо, що колишній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний виступав проти наступу українських військових у Курській області, коли Президент України Володимир Зеленський вперше заговорив про нього на початку цього року і наполягав на його проведенні.
Раніше повідомлялось, що колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний висловився щодо війни в Україні та заявив, що технології стануть вирішальними на полі бою, а також на них ґрунтуватиметься глобальна безпека майбутнього.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post “Чесні факти про війну в Україні”: Залужний зробив ряд важливих заяв щодо бойових дій і не тільки appeared first on Прямий.