“Буде боляче – але ми знаємо заради чого”: що писали відомі українці у перший день війни

З початку повномасштабної війни Росії проти України минуло чотири місяці – без перебільшення найскладніші за всю українську історію. Багато з наших відомих співвітчизників – музикантів, журналістів, громадських діячів – взяли до рук зброю, решта – ведуть боротьбу на культурному фронті, займаються волонтерством, збором коштів.
PRM.ua зібрав публікації в соцмережах деяких українських журналістів, діячів культури і мистецтва та активістів, оприлюднені ними в перший день російського вторгнення.
Відома українська волонтерка, парамедик Юлія Паєвська (“Тайра”), яка вісім років рятувала життя військових та мирних мешканців на Донбасі, закликала не укладати з вороогом жодних домовленостей. 

“Безумець у керма і весь світ завмер. Я думаю тепер всім ясно, що вірити обіцянкам ворога, підписувати з ним домовленості – все одно, що грати з шулером? Ми мусимо бути сильні і стійкі. Правда на нашому боці” – написала парамедик.
Як відомо, 16 березня Тайра потрапила в полон до окупантів. 17 червня президент Володимир Зеленський повідомив про визволення Тайри. Згодом вона розповіла про умови утримання в російському полоні й запевнила, що невдовзі повернеться в стрій.
Позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович заявив, що Путін не зацікавлений в ударах по мирному населенню. Всім, відомо, наскільки справдився цей прогноз Арестовича.
“Путін не зацікавлений в ударах по мирному населенню, йому потрібна відносно лояльна країна під боком, їм ще зберігати та підтримувати стосунки з нами після закінчення війни”*
Росіяни схильні діяти ірраціонально, сенс і мотив їхніх дій неможливо пояснити, вважає український художник, автор сатиричних п’єс Лесь Подерв’янський.
“Тому що вони раціонально не діють ніколи. Для них дуже важлива пиха, зверхність яка заснована на глибокому комплексі неповноцінності. Тому що головний мем русского: “Ти мєня уважаєш?”… Сенс русского в приниженні всіх, щоб тебе уважалі. Звідси агресія, яка направлена як назовні так і в середину, це дуже складно… Я не психіатр, не психоаналітик, тут нема чого мені братись…

Для русского дуже важливо шоб його “уважалі”, а оскільки він не поважає себе сам то це питання набуває екзистенційного характеру

Лесь Подерв’янський

Письменниця, поетеса та есеїстка Оксана Забужко звернула увагу на скупчення російськомовних людей в аеропорту Борисполя, ймовірно, не громадян України, які транзитом через Київ намагаються дістатися країн Заходу, тікаючи з Росії та країн-сателітів РФ:
“Ніколи не бачила стільки скупчених в одному місці російськомовних людей з різними “ненашими”, тобто неукраїнськими, акцентами – білорусів, вірмен та інших, неідентифікованих мною, – як сьогодні в Борисполі. І таких переляканих. Ці люди помітно нервуються. Метушаться, напирають, шукають способу втиснутися без черги (ніби не вірять, що літак їх дочекається!). На звук української мови ціпеніють: видно, що не розуміють і бояться.- Мама, а когда война закончится, мы вернемся? – питає хлопчик у черзі зараз за мною.
– Какая война, ты что такое говоришь! – з жахом зацитькує його жіночий голос, у якому чується розлючена нотка (“ох я тобі дам!”).
Схоже, це втікають через Київ – усіма можливими кружними шляхами, з сім’ями й бебехами – путінські “миротворчі війська”: потенційне гарматне м’ясо з тих країн-сателітів РФ, до числа яких відмовилась належати Україна” – описала свої спостереження Забужко.
Лауреат Шевченківської премії 2020 року Тарас Прохасько прогнозував традиційну для російської літератури міфологізацію та героїзацію загарбницької війни, мовляв, вторгнення – це рука допомоги для захисту українців від кровожерної фашистської хунти:
“Знаючи тривання російської літератури, можна собі уявити наступні абзаци про руку допомоги, безкорисну участь, про те, що ворог має бути знищений. І про справедливий устрій світу, коли армію агресора не просто буде нейтралізовано на підступно окупованих територіях, а й добито провід у його ж лігві.
Їхня історія війни таким чином розпадається на два крила – красиве і корисне. Красиве – це блискуча операція оточення української дієвої армії на чужій землі. Корисне – звільнення українського народу від кровожерної фашистської хунти”
Історична місія України полягає у знищенні російсьої квазіімперії – написав український політолог Олег Саакян:
“Це буде тяжко, але ми витримаємо. Це буде боляче – але ми знаємо заради чого. Тупа сила – це його розписка у власному програші. У тому, що всі інші стратегії путіна провалилися з тріском. Імперія агонізує, а отже світанок близький, якою б темною і повною випробовувань не була би ніч. Гуртуємося, в цьому наша сила. В Кремля не розуміють, що вони вступили у війну не державою Україна, а з суспільством. Не з вертикаллю, а горизонтальною мережею. Ми породили, очевидно нам цю квазіімперію і вбивати. Наснаги нам! Слава Україні!”
“Путін вирішив покінчити з Україною, а покінчить з Росією” – написав тележурналіст та блогер Роман Шрайк.
Письменник та журналіст Юрій Винничук обурився тим, що Німеччина, Італія та Угорщина блокували відключення Росії від банківської системи SWIFT та навв історичні паралелі з Другою світовою війною:
“Німеччина, Італія і Мадярщина блокують відключення СВІФТу. Якось варто було б нагадати німцям, що вони при допомозі італійців та мадярів спалили в Україні сотні сіл, розстріляли і замордували десятки тисяч мирних мешканців, серед яких були і діти, і жінки, і прекрасні дівчата, і наші інтелектуали. І були українські, польські та єврейські письменники, музиканти, вчені і художники. Може прийшла пора покаятися?”
А поетеса Світлана Поваляєва написала вірш-прокляття на адресу Росії
Проклинаю тебе,
Расія вєлікая,
Болото о сєбє возомнівшеє
Проклинаю дописом лайком кліком
Проклинаю свідомо
“ліш би”
вайни нєбило, ми за мір
Всі у пеклі палайте, бляді
Кожен, кожен гулькне у вир
І не вирине
і не “користі раді”
Як відомо, син Поваляєвої, відомий київський активіст, голова організації “Захистимо Протасів яр” і розвідник 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний яр” Роман Ратушний загинув 9 червня, виконуючи бойове завдання під Ізюмом на Харківщині. Йому було лише 24.

“Керівництво країни і керівництво Києва на місці. Хочете допомогти — ставайте до лав тероборони або дієвих частин ЗСУ” – написав він 24 лютого у Facebook.
“Готуємо оборону Києва та України разом з ТРО ЗСУ” – написав депутат Київради від “Європейської солідарності”,  військовослужбовець ЗСУ Олександр Погребиський.

Фото: Facebook Олександра Погребиського

Попри те, що Аркадій Бабченко – російський журналіст, його було включено в добірку, оскільки він певний час працював в Україні  на телеканалі ATR та був співведучим програми “Справа двох” на радіо “НВ” . Він у своєму пості згадав про скептичне ставлення українських можновладців до попереджень західних лідерів:
“Вчора лягав спати з думкою – треба буде з ранку написати пост, що у тридцять дев’ятому, перед Другою світовою, мабуть, було так само. Калейдоскоп подій, що миттєво змінюють одна одну – Ліга націй сказала те, Америка заявила це, ввели санкції проти тих, проти цих, Туреччина заявила те, Болгарія се… Як, думаю, напевно, все було схоже. Не дай Бог”*

Поржали з Байдена? Ну, що ж…

Аркадій Бабченко

Дмитро Гордон у дописі пообіцяв своїй аудиторії, що його YouTube-шоу попри “екстремальні умови” вийде в ефір за планом – ввечері 24 лютого. У списку гостей програми на перших місцях – колишні радники президента РФ Путіна Андрій Ілларіонов та Сергій Пугачов.
Друг Дмитра Гордона, український дитячий лікар та телеведучий Євген Комаровський звернувся до росіян: 
“Я пишу жителям Росії. Вас десятки мільйонів. Саме десятки мільйонів тих, хто читає мої книги, дивиться мої програми, кому я реально допоміг за ті 40 років, що лікую дітей, навчаю батьків, відповідаю на тисячі запитань. Зараз тисячі хлопчаків, яких ви виростили здоровенькими, дивляться на мою країну в приціл, натискають на кнопку «пуск», вмирають і вмиратимуть. Ви всі, хто зараз, як ми в жаху біля екранів, ви всі можете хоча б спробувати це зупинити! Згадайте, як ви читали дітям пророче «Тараканище» – та й яка ж мати погодиться віддати свою дорогу дитину! Не віддавайте своїх дітей, не забирайте моїх. Виходьте на вулиці, зараз вирішується майбутнє не лише моєї країни, а й вашої. Вони, ці діти, зараз тут, прийшли віддавати свої життя та забирати наші”*
Також до росіян звернувся український співак, харків’янин Сергій Бабкін.
“Я хочу звернутися до всіх моїх друзів, слухачів,із Росії. Тисячі людей знають мене особисто, з багатьма ми пройшли довгий шлях, щиро дружили та спілкувалися. Зараз ваш президент і правляча верхівка остаточно збожеволіли і розв’язали в Європі війну, рівної якої не було з моменту закінчення Другої Світової. Наші міста бомбять! На нас падають ракети, бомби та снаряди. Атаку зазнали Київ, Харків, Одеса, Херсон, Івано-Франківськ, Луцьк, Краматорськ та інші населені пункти. Не вірте вашим пропагандистам, російським ТБ не скажуть ані слова правди! Зараз від кожного з вас залежить майбутнє не лише України та Росії, а й усієї Європи. Не будьте байдужими статистами та співучасниками військових злочинів! Підтримайте Україну! Скажіть своє «ні війні»! Покажіть, що у Росії залишилися чесні люди!”*
Навесні 2022 року Бабкін, якого критикували за те, що після 2014 року він не припинив концертну діяльність в Росії та відвідував із виступами Крим, записав нову версію пісні “Я солдат” – “Русский военный корабль, иди нах@й”»
Лідер українського гурту “Бумбокс” Андрій Хливнюк пообіцяв, що 50% прибутку від квитків в подальшій частині туру, який розпочався в січні поточного року, піде на допомогу оснащення української армії.

Проте тур продовжено не було: співак пішов до лав територіальної оборони Києва. Наприкінці березня він отримав поранення під час мінометного обстрілу.
Лідер гурту “Океан Ельзи” та колишній народний лепутат Святослав Вакарчук з початку війни активно підтримує українців у найгарячіших точках: він співає для військових, у метро для цивільних, для медиків, виступає на площах і у шпиталях.
“Дорогі брати і сестри! Львів і Маріуполь! Суми і Чернівці! Херсон і Луцьк! Харків і Одеса! Це все наша Земля – наша Україна! І ми не віддамо їі нікому! Ворог вже зазнаЄ втрат. І він обов’язково прогрАє! Бо справедливість і правда на нашому боці. Де б ви зараз не були, в якому куточку України, кожен має і може зробити щось, щоб захистити нашу країну. Хтось на військовому фронті. Хтось на інформаційному. Хтось на дипломатичному. Разом-сила!” – написав Вакарчук 24 лютого.
Колишній лідер гурту “Тартак”, музикант Олександр Положинський, який зараз служить в лавах ЗСУ на передовій, закликав співвітчизників вірити в Україну та її захисників.
“Я особисто знаю багатьох українських військових – і вони дуже круті. Я знаю багатьох людей, які воювали і які готові воювати. Я знаю, що наші вже дають жару тим, хто лізе на нашу землю. Я знаю, що ворог хоче нашого страху, нашої паніки, нашої недовіри до нашого війська й нашої держави. І ще я знаю – якщо цивілізований світ нарешті зрозуміє, де в нас імперія зла, та об‘єднає свої зусилля в боротьбі з путінською Росією та її хворобливими паростками, то планета отримає шанс радикально змінити своє життя на краще. Без зайвого галасу і нагнітання, без невиправданої бравади і самоомани віримо в себе, в свою єдність, в свою країну та в свою армію. Головне – не побороти себе самим. А ворогу з нами просто й легко не буде”
Нещодавно Положинський потрапив під обстріл на фронті: сам він не постраждав, але всі його речі згоріли в автомобілі 47-го окремого батальйону.
“Не повинно бути жодних сумнівів у їхніх справжніх намірах. Мені здається, що всі сумніви сьогодні відпали. Тепер усе залежить від того, наскільки український народ готовий відстоювати своє право на існування у зіткненні з тими, хто йому в цьому праві відмовляє. Як етнічний єврей я чудово розумію, що мають на увазі, коли народу відмовляють у праві існувати, захищати власні ідеали та цінності. І це не перебільшення. Якщо ви не вірите мені, послухайте Путіна, коли він говорить про Україну. Подивіться у ці олов’яні очі людини, яка вступила на шлях людиноненависництва, знищення всього, що нам дорого, що є важливим цивілізованому світу”, – написав український публіцист, письменник і журналіст Віталій Портников.
А Роман Вінтонів, відомий українцям в гумористичному образі Майкла Щура, у дописі від 25 лютого закликав громадян повідомляти бригади тероборони про виявлені мітки, які російські окупаційні війська залишали для наведення ударів на дорогах, дахах будинків та інших об’єктах.
“Ми взагалі маємо таку традицію. Скидати президентів, що зарвалися. І сьогодні зарвався якраз президент Росії”* – написав інвестиційний аналітик Сергій Фурса.

До відома Путіна, лише українцям дозволено скидати своїх президентів

Сергій Фурса

Український журналіст, блогер, публіцист, співзасновник партії “Демократична Сокира” Віктор Трегубов саркастично “подякував” Путіну:
“Дякую, Володимире Володимировичу. Щиро Дякую. Сьогодні ви завершили формування української нації. І розпочали закриття російського проекту. Тепер можете помирати”*
І на завершення – життєствердний допис ще одного журналіста, який взяв до рук зброю. Павло Казарін, 24 лютого завпевнив, що навіть війна не зіб’є його зі шляху до самовдосконалення:
“Я кинув курити півтора місяці тому. Жодна сволота не змусить мене змінити це рішення Не розповсюджуйте чутки і вірте в нашу армію. Слава Україні!”*
*переклад оригінальних постів з російської на українську

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

The post “Буде боляче – але ми знаємо заради чого”: що писали відомі українці у перший день війни appeared first on Прямий.