Без віри у диво: українці не хочуть воєнного соціалізму – тоді готуємось до принизливого миру

Джерело: Facebook-сторінка автора
Колись Бен Ґуріон, батько сучасного Ізраїлю, сказав, що “бути реалістом в Ізраїлі означає вірити в диво”. Те саме можна сказати й про Україну. Те, що Україна не розвалилася в 2014-му та вистояла в 2022-му, – справжні дива.
Те, що прагматична Америка та зледачіла Європа згуртувалися, аби підтримати нас у нерівному герці з росією, – справжнє диво. Те, що при нашому рівні корумпованості, аматорства та неефективності у владі, Україна втратила лише 20% території і 100 тисяч загиблими, – також диво.
Але не можна постійно сподіватися на диво. Навіть не так. Дива трапляються лише тоді, коли ми робимо все, що залежить від нас, а Господь додає ще стільки ж від себе. Тому дива – це рослина, яку треба щедро поливати потом і кров’ю. По-іншому вона ніколи не розквіте.
Ті, хто закликає до продовження війни, насправді закликають сподіватись на чергове диво. Бо будь-який раціональний розрахунок свідчить, що чим довше триватиме війна, тим гіршими для нас будуть умови її завершення. Бо щодня ми втрачаємо людей, втрачаємо території і втрачаємо віру.

“Потужні плани” замість дієвої стратегії: хто і як спотворив мобілізацію в Україні

Про зневіру, а отже втрату мотивації далі воювати, волає статистика СЗЧ та дезертирств. Так, за даними Державне бюро розслідувань, “у період з 29 листопада 2024 року по 1 березня 2025 року на службу повернулося майже 21 тисяча 100 військовослужбовців.” Але за ці самі три зимові місяці ДБР внесло до ЄДРДР відомості про 45.722 кримінальних правопорушень за статтями про СЗЧ та дезертирство. Це означає, що реальних дезертирів було набагато, можливо в рази більше. Причому останні місяці СЗЧ – найбільш масовий різновид кримінальних правопорушень серед усіх злочинів. Люди масово втрачають мотивацію воювати за цю країну з такою владою.
Дива не станеться. Бо ми досі поливаємо свою землю кровʼю, але припинили поливати її потом. Десь 300 тис. (або 1% населення України) воюють, тобто не просто носять військову форму, а задіяні в активних бойових діях, напевно ще 2% (або 600-700 тис.) активно допомагають Силам оборони України, а решта…
За моїми субʼєктивними спостереженнями кількість людей, які одночасно перебувають у шанцях по всій лінії фронту, напевно менша за кількість людей, які сидять у столичних ресторанах по вечорах у вікенд. На фронті бракує авто, а у великих містах – проблема припаркуватися. Ба більше, наші захисники на фронті не можуть нормально розквартируватися, хоча навколо стоять сотні домів, в яких ніхто не живе. А держава не наважиться націоналізувати їх на потреби оборони. Аж доки в такий дім не прилітає КАБ, дрон чи снаряд…

Сварка Зеленського з Трампом та Венсом: як політика Білого дому перетворилась на рекет у стилі 90-х

Демобілізована країна з “рулеткою” бусифікації не має жодних шансів перемогти ворога, який має в рази більше населення і на порядок більші ресурси. Ви дійсно проти мобілізації 18-24 річних, але за війну до переможного кінця? Ви за нормальне сите життя у тилових містах, але проти перемирʼя на фронті? Але так не буває!
Аби Господь допоміг виграти в лотерею, потрібно бодай купити лотерейний квиток. А ми свято увірували, що цей квиток нам мають оплачувати наші партнери, а воювати – ті, хто або надто бідний щоб відкупитися, або надто чесний, щоб давати хабарі, або невиліковно хворий на патріотизм.
Українська держава та українські можновладці чудово навчилась заробляти на війні. Безпрецедентні золотовалютні резерви НБУ та рекорд з купівлі люксових автівок, встановлений у минулому році, – яскраве тому свідчення. А один відсоток – нехай воює…
Ні, так війни не виграють. Аби знову трапилось диво і ми перейшли у наступ, країна має мобілізуватись, а громадяни – затягнути пасоки, щоби увесь тягар війни відчули не 3-5%, а 80-90% українського населення. З мобілізацією молоді, націоналізацією приватної власності на потреби оборони, примусовою працею в тилу та іншими “принадами” воєнного соціалізму, знайомого нам по книжках про ІІ світову…

Химерне дзеркало стадіону: що буває, коли шоумени грають у велику політику

Не готові? Тоді дива не трапиться! І на часі подивитися правді в очі та готуватися до важкого, несправедливого та можливо навіть принизливого миру завтра з тим, хто нас вбиває і руйнує сьогодні. Бо з кожним наступним днем цієї війни умови миру будуть тільки гірші й гірші.
Нагадаємо, 4 березня Президент США Дональд Трамп призупинив всю військову допомогу Україні після суперечки з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті минулого тижня.
Як пише видання The Economist, рішення США про призупинення військової допомоги Україні може спричинити значні втрати та руйнування. Джерела ЗМІ, наближені до військового керівництва, зазначають, що деякі види озброєння неможливо буде замінити. Особливо критичними є ракети для ППО, ремонт техніки, система Starlink та обмін розвідданими.
Однак поки не зрозуміло, до яких саме наслідків і в яких сферах призведе призупинення військової допомоги від США. Водночас точно відомо, що у довгій перспективі така заборона спрацює проти цивільної інфраструктури, і взагалі це можна розглядати як “санкції проти України”, – вважає військовий аналітик Іван Ступак.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Без віри у диво: українці не хочуть воєнного соціалізму – тоді готуємось до принизливого миру appeared first on Прямий.