Без пального й запчастин: удари ЗСУ загострили паливну кризу в РФ

Українські безпілотники продовжують завдавати точкових ударів по стратегічній енергетичній інфраструктурі Росії. За даними The Wall Street Journal, унаслідок таких атак близько 13% потужностей російських НПЗ виведено з ладу.
Втрати в паливному секторі ускладнюються для Кремля й західними санкціями — після 2022 року Росія фактично втратила доступ до якісного ремонту обладнання та технологічного обслуговування нафтопереробної інфраструктури.
Зниження обсягів виробництва пального вже дало про себе знати — у низці регіонів, зокрема в тимчасово окупованому Криму та частинах Сибіру, почали обмежувати продаж пального на АЗС. Там, де бензин ще є в наявності, він суттєво подорожчав: з початку року оптові ціни на бензин А-95 зросли на 45%, попри загальне зниження світових цін на нафту.
Водночас через перебої в роботі залізниці та авіасполучення, спричинені ударами безпілотників, усе більше росіян пересідає на авто, що ще більше підвищує попит — особливо в літній сезон збору врожаю.
“Ці удари не мають прямого впливу на фронт, але суттєво б’ють по економіці. А російська економіка вже працює на межі, тож навіть локальні втрати створюють додаткові слабкі місця”, — вважає ексміністр закордонних справ Павло Клімкін.
Протягом останнього місяця Україна атакувала понад десяток нафтопереробних заводів у глибокому тилу РФ. Експерти кажуть, що дрони стали потужнішими, дальність польоту — більшою, а точність — вищою.
“Минулого року ми бачили спроби таких атак, але тепер — це системний підхід. Удар, ремонт, новий удар. І якщо Україна підтримуватиме темп, Росія просто не встигатиме все відновлювати”, — заявив ексрадник “Газпром нафти” Сергій Вакуленко.
Окрему увагу аналітики звертають на українські розробки. Зокрема, нова крилата ракета “Фламінго” може мати вирішальне значення — за рахунок більшої боєголовки.
“Це вже не просто порушення роботи. Це загроза повного знищення промислових об’єктів РФ”, — пояснює експерт з ракетних систем Університету Осло Фабіан Гофман.
Попри те, що паливна криза навряд чи прямо вплине на стратегічні плани Кремля, постійний тиск може дати ефект у довгостроковій перспективі.
“Це війна ресурсів. І Україна, як Давид, шукає слабкі місця Голіафа”, — наголошує ексміністр оборони Олексій Резніков.
Нагадаємо, зростання економіки РФ сповільнюється, доходи від нафти падають, бюджетний дефіцит досягнув максимуму за три десятиліття, а інфляція та відсоткові ставки залишаються високими. Деякі російські фінансові інсайдери попереджають про можливу кризу боргів.
Як повідомлялося, Панама посилює правила реєстрації комерційних суден, тиснучи на “тіньовий флот” РФ, який використовується для транспортування російської нафти в обхід санкцій.
До слова, словацький міністр закордонних справ Юрай Бланар заявив, що атаки України по російському нафтопроводі “Дружба” не лише суперечать інтересам Братислави, а й шкодять Києву.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Без пального й запчастин: удари ЗСУ загострили паливну кризу в РФ appeared first on Прямий.