Агітпроп радянського взірця: чи на часі видавати нові підручники з історії

Джерело: Facebook-сторінка автора
Щодо “підручника історії” Галімова. Опустимо корупційну складову, 400 грн навару з однієї книжки і звичне скорботне вопіяння в пустелі освітян щодо усталених схем затвердження підручників, угод з видавництвами і державою та авторських прав.
Опустимо питання кондового агітпропу взірців періоду вже напівздохлої КПСС з усіма нудними і неперетравлюваними в принципі штампами в підходах, в описах, у відборі тем, в ілюструванні. Як прокоментував сам автор, “зробіть краще, як такі умні!”.
Я як історик зачеплю просто технічний момент – як найбільш нейтральний і найбільш (нібито) очевидний з усіх. Зарано. От елементарно зарано вносити до підручників війну, яка все ще триває. Яка невідомо ще чим скінчиться (хоча в підручнику не сформульовано навіть те, з чого почалась). Зарано для узагальнених оцінок, для висновків, навіть для загальної періодизації.
Таке має сенс закріплювати на сторінках підручників років через 10. Причому після завершення. Тоді картину вже видно вповні. Тоді вже можливі історичні висновки – об’єктивні, а не тенденційні чи політично вмотивовані.

Горе-посібник з ароматом культу особи: що не так з новим підручником з історії України

Це абетка історичної науки.
Ну і не можна не згадати про наших дітей і юнацтво. Які не ідіоти. Які (навіть ті, які не читають) дивляться і слухають хоча би на ТікТок щодня якісь фрагменти реальної картини. Бо зараз не 1970-80-ті, інформація не обмежена двома телеканалами, газетою “Правда” і доступними для одиниць ентузіастів “голосами”.
Але в початковій історичній освіті ми повернулись на 40-50 років назад: коли в школі дітям завантажували нудотну пропаганду КПСС і “офіційну версію”, яка не мала нічого спільного з реальністю. От власне ті штампи, які старше покоління досі цитує і ними жартує. А якісь реальні дані школярі фрагментарно отримували на вулиці і в родинах.
Діти не терплять лицемірства. Держава, яка їм бреше в очі, – не їхня держава. Це одна з багатьох причин, з яких розвалився СССР: відчуження громадян від такої держави, яка постійно бреше. Тому отакими підручниками згнила ще в утробі НУШ виховує молодь-громадян світу. Байдужих до держави Україна і її проблем.

Фальсифікація історії і культ особи Зеленського

Нагадаємо, новий підручник з історії України для 11 класу, в якому висвітлюється повномасштабне російське вторгнення, наразився на жорстоку критику в соцмережах.
Так, вчителька історії з Києва Марія Воротило зазначила, що найбільше її розгнівило те, що підручник завершується подіями 2024 року. Тобто школярі мають вивчати події, учасниками яких були самі. А матеріал порушує теми, які можуть зробити їм боляче.
При цьому у підручнику бракує інформації про військових, волонтерів, історії загиблих, а також про події, що передували повномасштабному вторгненню тощо.
Окрім того, посібники з’явилися тільки в кінці березня, коли вже за два місяці учням потрібно буде складати Національний мультипредметний тест (НМТ).
Згодом видавництво “Ранок” оприлюднило офіційну позицію щодо ситуації з підручниками “Історія України. 11 клас”, які розкритикували в мережі. Там зазначили, що над проєктом працювали науковці, які є співавторами багатьох посібників з історії.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Агітпроп радянського взірця: чи на часі видавати нові підручники з історії appeared first on Прямий.