7 грудня відбулись другі за цей рік переговори президентів США та Росії. Онлайн-саміт Джозефа Байдена і Володимира Путіна став продовженням липневої зустрічі у Женеві, якій також передувало скупчення російських військ біля України. Втім, цього разу сторони повідомили небагато інформації за результатами перемовин. Проте, деякі ключові пункти все ж були оприлюднені, зокрема щодо України. Крім того, показовою є позиція офіційного Києва, якому доводиться чекати кілька днів, доки лідер США не подзвонить своєму українському колезі та поінформує його про результати переговорів з Путіним.
Яке значення для України та світу мали переговори Байдена і Путіна – разом з експертами з’ясовував PRM.UA.
Диявол в деталях: що повідомили у Кремлі та Білому про розмову двох президентів
Після двогодинної розмови лідерів США та Росії з’явились два пресрелізи, які дещо відрізнялись змістом. Так, адміністрація Байдена акцентувала на підтримці суверенітету і територіальної цілісності України.
Західні партнери рятуватимуть Україну попри бездіяльність Зеленського — дослідження
“Президент Джозеф Р.Байден провів сьогодні захищений відеодзвінок із президентом Росії Володимиром Путіним, щоб обговорити низку питань порядку денного США та Росії. Президент Байден висловив глибоке занепокоєння Сполучених Штатів і наших європейських союзників з приводу ескалації збройних сил Росії, які оточують Україну, і дав чітко зрозуміти, що США та наші союзники дадуть відповідь сильними економічними та іншими заходами у разі військової ескалації. Президент Байден підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України й закликав до деескалації та повернення до дипломатії”, – повідомили у Вашингтоні.
Також зазначається, що співрозмовники доручили своїм командам продовжити діалог, і США зроблять це у тісній координації з союзниками та партнерами.
“Президенти також обговорили діалог між США та Росією щодо стратегічної стабільності, окремий діалог щодо програм-вимагачів (кібератаки), а також спільну роботу над регіональними проблемами, такими як Іран”, – йдеться у пресрелізі Білого дому.
Натомість у Кремлі традиційно зайняли агресивну позицію щодо України та її підтримки Сполученими Штатами. У російському пресрелізі зазначається, що переговори Путіна та Байдена мали відвертий і діловий характер. У повідомленні йдеться, що переважне місце у розмові зайняла “проблематика, пов’язана із внутрішньоукраїнською кризою та відсутністю прогресу у виконанні Мінських домовленостей 2015 року”.
Держдеп США попередив Кремль про нові жорсткі санкції за агресію проти України
“Президент Росії на конкретних прикладах проілюстрував деструктивну лінію Києва, спрямовану на повний демонтаж Мінських угод та домовленостей, досягнутих у “нормандському форматі”, висловив серйозне занепокоєння з приводу провокаційних дій Києва проти Донбасу”, – зазначили у Кремлі.
Російська сторона також підтвердила, що Байден у розмові попередив про санкції, які США готові застосувати у разі загострення на кордоні з Україною.
“Джозеф Байден, зі свого боку, акцентував нібито загрозливий характер пересування російських військ поблизу українських кордонів і позначив санкційні заходи, які США та їхні союзники були б готові застосувати у разі подальшої ескалації ситуації”, – повідомив Кремль.
Путін у відповідь заявив, що НАТО вживає небезпечних спроб освоєння української території й нарощує військовий потенціал біля кордонів Росії.
“Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь”, – заявив Путін.
Агресія проти України матиме високу ціну: у НАТО попередили РФ про наслідки ескалації конфлікту
Таким чином, Байден від імені демократичного Заходу (з лідерами якого він розмовляв напередодні перемовин з Путіним) підтвердив, що Україна й надалі буде отримувати допомогу й політичну підтримку цивілізованого світу. Своєю чергою Путін також не поступився своєю позицією, основними пунктами якої є “внутрішній конфлікт в Україні”, розширення НАТО на схід, “агресивна політика Києва” та нібито не виконання ним мінських угод.
Втім, деяка зміна інтонації все ж простежується. Так, раніше у Кремлі “вимагали письмових юридичних гарантій» того, що НАТО не буде розширюватись у східному напрямку. Наразі ж тон дещо пом’якшав, у Путіна тепер не вимагають, а «серйозно зацікавлені в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій…”.
Така, на перший погляд, незначна деталь, дозволяє сформувати уявлення про загальну атмосферу розмови Байдена і Путіна. Ймовірно, у Кремля не було серйозних аргументів проти політики США, окрім необґрунтованих звинувачень у нібито неправомірній підтримці України.
Окрім офіційних заяв після онлайн-саміту Байдена і Путіна у США зробили декілька реальних кроків, які неоднозначно трактуються експертами. Так, Комітет Палати представників США затвердив проєкт оборонного бюджету на 2022 рік. Документ включає 300 млн доларів військової допомоги Україні. Документ передбачає продовження військової допомоги Україні у 2022 році. Проєкт передбачає виділити на цю ініціативу 300 млн доларів. Кошти підуть на підтримку та сприяння українським Збройним силам.
Відзначається, що поправка Сенату до проєкту містила аналогічне положення, що дозволить виділити 300 млн доларів у 2022 фінансовому році.
Розмова Байдена та Зеленського відбудеться 9 грудня – Білий дім
Крім того, законопроєкт передбачає виділення 4 млрд доларів на європейську ініціативу щодо стримування Росії. Відзначається, що цю статтю збільшили майже на 570 млн доларів, ніж на початку року запитувала адміністрація Білого дому.
Нагадаємо, попередньо адміністрація Байдена пропонувала надати Україні 250 млн доларів військової допомоги, а також 2,5 млрд доларів на стримування кремлівської агресії.
Однак, крім збільшення фінансів на підтримку України у США виключили з оборонного бюджету санкції проти “Північного потоку-2”, а також прибрали обмеження по держборгу Росії.
“Ми раді оголосити, що дійшли двопартійної, двопалатної угоди щодо закону про державну оборону цього року (оборонного бюджету)”, – йдеться у повідомленні Комітету Палати представників США.
Відтак, оборонний бюджет Сполучених Штатів на 2022 рік представлений без санкцій проти “Північного потоку-2” та за державний борг Росії. На думку деяких аналітиків, таке рішення у Білому домі прийняли з урахуванням побажань німецьких соціал-демократів, лідер яких – Олаф Шольц – став новим канцлером ФРН. Ймовірно, курс на побудову хороших відносин з Німеччиною, який Байден продемонстрував під час візиту Ангели Меркель до Вашингтону, буде продовжуватись і за нового очільника німецького уряду.
НАТО і ЄС готові захищати союзників у разі ескалації з боку РФ – Столтенберг
Ще одним неприємною для України новиною стала заява радника президента США з питань національної безпеки Джейка Саллівана. Він повідомив, що Байден відкликав дзвінок до Зеленського на 9 грудня, тобто через два дні після перемовин лідерів США та РФ.
“Президент Байден говоритиме з президентом Зеленським у четвер, у розвиток вчорашньої розмови між президентом Зеленським і держсекретарем Блінкеном”, – сказав Салліван.
Нагадаємо, попередньо з Зеленським розмовляв голова Держдепу США Ентоні Блінкен, який подзвонив українському президенту напередодні переговорів Байдена і Путіна. Водночас американський лідер провів попередні перемовини з європейськими лідерами, тоді як Зеленському дзвонив держсекретар США.
Так само й після розмови з Путіним глава Білого дому подзвонив президенту Франції Еммануелю Макрону, виконувачці обов’язки канцлерки ФРН Ангелі Меркель, прем’єр-міністру Британії Борису Джонсону, а також італійському прем’єру Маріо Драгі. Зеленського вирішили залишити на потім.
Коли говорять про Україну без України — це уже небезпечно — Синютка про перемовини Байдена й Путіна
Зазначимо також, що наразі немає офіційної заяви українського президента або глави його Офісу щодо результатів переговорів Байдена і Путіна. Натомість з’явився коментар радника глави ОП Михайла Подоляка, який сказав, що переговори лідерів США та РФ “не принесли сенсації”. На думку радника Єрмака, ця розмова стала “проміжним аналізом того, що відбувається в тій частині глобального порядку денного, який стосується США та їхніх союзників”.
“Ми координуватимемося і надалі з американською стороною для досягнення конкретних результатів в інтересах України. Ми вдячні президентові Байдену за непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також за чіткі зусилля щодо об’єднання держав на захист міжнародного права і для стабілізації ситуації, зокрема в нашому регіоні”, – додав Подоляк.
Натомість Зеленський, замість офіційних заяв, опублікував чергову фотографію на фоні спортивних тренажерів. Глава держави привітався з усіма на своїй сторінці в Instagram.
Байден та Путін проведуть ще одні переговори – Пєсков
“Добрий ранок всім!!! Друзям і тим, хто заздрить”, – написав Зеленський під світлиною.
Згодом прессекретар глави держави Сергій Никифоров повідомив, що в Офісі президента не даватимуть офіційних коментарів доки не відбудеться розмови Зеленського і Байдена.
“Реакція Офісу Президента буде після розмови Зеленського з президентом США Байденом. Публічні комюніке не віддзеркалюють двох годин розмови, тому давайте все йтиме своєю чергою – і вже, коли отримаємо інформацію з перших вуст, а не з комюніке чи через ЗМІ, тоді і будемо реагувати”, – сказав Никифоров.
Зрада чи перемога: що кажуть експерти й політики про переговори Байдена і Путіна
Деякі експерти позитивно оцінюють розмову лідерів США та Росії, зокрема через тверду підтримку Байденом суверенітету й територіальної цілісності України. Водночас аналітики відмічають своєрідне ставлення Білого дому до вищого українського керівництва. Відкладення переговорів Байдена і Зеленського й водночас оперативні перемовини з лідерами ЄС, на думку експертів, є свідченням поступової втрати Україною своєї суб’єктності на міжнародній арені.
Інформвійна Путіна: як Росія створює у світі передчуття нової великої війни
Так, на думку керівника політико-правових програм громадської організації “Український центр суспільного розвитку” Ігоря Рейтеровича, відкладення розмови Байдена і Зеленського пов’язано з тим, що Банкова систематично порушувала правила перемовин на високому рівні.
“Гадаю, що в першу чергу це пов’язано з прогнозованістю дій керівництва України. Згадаймо не дуже адекватні кроки пов’язані з загрозою на сході України, дивні заяви про державний переворот і багато інших речей. Все це певною мірою не посприяло налагодженню ефективної співпраці до перемовин Путіна і Байдена”, – зазначає експерт.
За його словами американцям набридло систематичне порушення правил перемовин на високому рівні з боку української влади.
США, як країна демократична, працюють з офіційними інституціями, зокрема в контексті міжнародної політики. Оскільки нинішнє керівництво України, на жаль, систематично порушує ці підходи й виставляє незрозумілих людей, які не мають відповідних повноважень для перемовин на вищому рівні, рано чи пізно це американцям повинно було набриднути. Зараз це відбулося, вони відтермінували взагалі всі контакти на високому офіційному рівні до розв’язання глобальних питань.
Ігор Рейтерович керівник політико-правових програм громадської організації Український центр суспільного розвитку
Він підкреслив, що під час розмови Байдена і Зеленського не буде конкретики й владі потрібно намагатись повернути довіру та взаємовідносини до рівня 2019 року.
США готові забезпечити України засобами захисту від агресії РФ – Пентагон
“Це вкрай погана ситуація, що не на наступний день або в наступну годину після переговорів відбувся дзвінок (Байдена Зеленському). Він коли й відбудеться в четвер – все одно не матиме певної конкретики. Ми змушені орієнтуватися на ті рішення які сприймають США й на ті рішення, які приймають інші країни ЄС в контексті цих перемовин. Ну і намагатись повернути якось цю довіру, повернути той рівень взаємовідносин який був ще у 2019 році”, – підсумовує експерт.
З ним погоджується народна депутатка фракції “Європейська Солідарність” Іванна Климпуш-Цинцадзе. На її думку, з приходом до влади Зеленського наша держава почала втрачати політичну суб’єктність. Про Україну знову розмовляють без України.
Про це, за ловами депутатки, свідчить розхитування міжнародної проукраїнської коаліції, а також той факт, що президент США поговорить із Зеленським лише за два дні після розмови з Путіним і союзниками по НАТО.
“Ми з партнерами, принаймні до приходу пана Зеленського до влади, мали спільне прочитання Мінських угод, які передбачали б у тому числі й залучення міжнародного контингенту для забезпечення миру з боку ООН і почали б над цим працювати.
Кремль активно готується до нового військового вторгнення в Україну – ЗМІ
На жаль, це все було скинуто з шальок терезів президентом Зеленським, який то закінчував війну у своїй голові, то хотів заглянути в очі Путіну. В результаті Зеленський зруйнував кількість тієї підтримки, спільних підходів, зокрема й до Мінських з боку партнерів”, – говорить Климпуш-Цинцадзе.
Вона підкреслила, що Путін хоче і намагається через західний світ тиснути на Україну, зокрема й для того, щоб ми виконали Мінські угоди саме так, як їх бачить Путін і Російська Федерація. Україна має не просто пручатися цьому, а аргументовано схиляти партнерів на свій бік.
Я вважаю, що Україна почала втрачати так тяжко збудовану політичну суб’єктність саме з приходом президента Зеленського. Ми це бачимо на прикладі розхитування цієї міжнародної коаліції на підтримку України. Ці відбувається десь через необережні, десь непрофесійні, десь зухвалі, а подекуди абсолютно не обґрунтовані кроки Зеленського і його команди. І це (відкладення дзвінка Байдена до Зеленського) є ще одним підтвердженням того, що в цих перемовинах ми опинилися в ролі об’єкта, а не суб’єкта зовнішньої політики. Про нас говорять без нас.
Іванна Климпуш-Цинцадзе народна депутатка фракції Європейська Солідарність
Вона також зауважила, що це нормально, коли Байден спершу говорить зі своїми союзниками по НАТО. Але те, що він говорить із Зеленським лише за два дні, є “ляпасом українському президенту”.
Публіцист і телеведучий Віталій Портников нагадує, що держсекретар США Ентоні Блінкен після відеоконференції Путіна і Байдена заявив, що мова йшла про дещо набагато більше, ніж Україна – про цінності. Коли одна країна не має права вказувати іншій, який шлях розвитку їй обирати й до яких союзів вступати.
Гібридна війна чужими руками: як Путін використовує Білорусь для дестабілізації України та Європи
“У цьому сенсі конфлікт між адміністрацією США і Кремлем навколо можливого нападу Путіна на Україну стає конфліктом щодо того, як має виглядати сучасний світ. Виникає лише питання, чи достатньо у США та їхніх союзників можливостей і політичної волі, щоб не дозволити авторитарному правителю РФ розповсюдити своє уявлення про світ не лише на власну країну, а й на сусідні держави”, – говорить публіцист.
Портников зауважує, що цього разу Захід демонструє єдність у своїх підходах до агресивних намірів Росії.
Британія, Франція, Німеччина, Італія – всі вони погоджуються з тим, що в разі нападу кремлівських військ на Україну потрібно застосовувати якомога жорсткіші санкції. Це має стати болючим ударом по російській економіці. Крім того, США планують збільшити свою присутність у країнах центральної Європи. Хоча, ми прекрасно розуміємо, що не війська НАТО турбують Путіна і його найближче оточення. Це лише привід для агресії Кремля, адже вони добре знають, що НАТО не загрожує Росії. Натомість РФ загрожує Північноатлантичному Альянсу та його союзникам.
Віталій Портников публіцист, телеведучий
Портников також звернув увагу на позицію Білого дому щодо українського політичного керівництва.
“Перед онлайн-самітом з Путіним президент Байден не розмовляв із Зеленським. Натомість з ним розмовляв керівник американської дипломатії Ентоні Блінкен. А сам Байден розмовляв з президентом Франції, канцлеркою Німеччини, прем’єр-міністрами Італії та Британії. Таким чином у США показали, думки яких країн можуть реально вплинути на розмову Байдена і Путіна.
Після онлайн-конференції Байден знову розмовляє з європейськими лідерами, розмови з президентом України не відбувається. Натомість лише 9 грудня, у четвер, Байден поінформує українського президента про результати своїх перемовин з Путіним”, – зазначає публіцист.
На його думку, це чітко вказує на той факт, що Україна є радше об’єктом переговорного процесу, а не його суб’єктом. Україну захищають, її права відстоюють, однак думка українського президента в цьому процесі грає не дуже велику роль.
За часів Януковича ми говорили, що президент Польщі є набагато більшим захисником українських державних інтересів, ніж президент України. Зараз ми прийшли у часи, коли президент США є набагато серйознішим і результативнішим захисником інтересів України, ніж український президент.
Віталій Портников публіцист, телеведучий
На думку народного депутата VIII скликання Борислава Берези, набагато гіршим сигналом для української влади є те, що розмова Байдена і Зеленського відбудеться після переговорів президента США з європейськими лідерами.
“Те, що Байден зателефонує Зеленському лише у четвер, не страшно. Гірше, що це відбудеться не лише за два дні після перемовин з Путіним, а й після чергового спілкування з лідерами ЄС. Загалом, говорять про Україну без України. Зеленського, схоже, ставлять перед фактом. Що він там про суб’єктність розповідав?
Військова напруга зростає: чи наважиться Путін на повномасштабне вторгнення в Україну
До речі, перед зустріччю з Путіним Байден також поспілкувався з лідерами європейських країн без участі найвеличнішого політичного лідера сучасності. “Зедипломатія” і “Ермакотиматія” в дії. І будьмо чесними, вони йшли до цього два з половиною роки. І це провальний результат їхньої спільної зовнішньої політики”, – каже Береза.
Нардеп від “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко також прокоментував розмову Байдена і Путіна. На думку політика, онлайн-саміт нагадував «розмову лікаря з пацієнтом».
Президент США пішов на діалог, тому що кремлівському диктатору потрібно чинити опір на дипломатичному рівні. Хочеш говорити – поговоримо. Путін створив надто багато гарячих точок на карті й втратив контроль над ними. Весь світ уже втомився від Кремля. Якщо той хоче підвищувати ставки, решта країн далеко не в захваті, але хто сказав, що в цю гру не можна грати вдвох? Росія хоче здаватись топдержавою, а не бути нею.
Олексій Гончаренко народний депутат фракції Європейська Солідарність
Політолог, народний депутат VI скликання Віктор Уколов також вважає, що Путін програв у переговорах з Байденом, оскільки США не поступилися правом України стати членом НАТО.
“Байден дві години в очі Путіну розповідав про політичну підтримку США відновлення територіальної цілісності України та це прекрасно. Геополітичного розміну, на який так сподівались у Москві, не відбулося. Байден недвозначно сказав Путіну, що розширення НАТО на Схід – справа НАТО, а не Росії. Тобто, як я розумію, якщо 30 членів Альянсу вирішать прийняти Україну і Грузію – це станеться незалежно від роздратування Росії”, – зауважив експерт.
Демократія проти диктатури: чи готовий Захід до жорсткого протистояння з Росією
Уколов також відзначив, що Байден не погодився на швидку зустріч з Путіним не on-line, пообіцявши її десь через рік, у жовтні. Політолог також вказав на принизливе для Банкової рішення Байдена поговорити з Зеленським лише через два дні після розмови з Путіним та лідерами Євросоюзу.
“Принизливо? Безумовно. Але логічно, після фальшивої заяви на цілий світ про путч в Україні”, – сказав політичний експерт.
П’ятий президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко також позитивно оцінив результати переговорів Байдена і Путіна. На думку лідера опозиції, ці переговори є важливим кроком на шляху створення умов для запобігання війни.
Ми вітаємо непохитну і незмінну підтримку американським керівництвом суверенітету і територіальної цілісності України, а також права українського народу самостійно обирати власний геополітичний курс. Цілковито підтримуємо підхід щодо так званих двох “Д” – заклик до негайної деескалації та дипломатичного шляху врегулювання. Вважаємо, що такий підхід має бути посилений третім “Д” – деокупацією українських територій Донбасу та Криму.
Петро Порошенко п’ятий президент України, лідер партії Європейська Солідарність
Він також закликав міжнародних партнерів України не вестися на газовий шантаж Кремля основою якого є “Північний потік-2”.
“Вважаю, що наші партнери не повинні піддаватися російському шантажу та у справі “Північного потоку-2″. Цей авантюрний проєкт є складовою агресивного задуму Кремля як проти України, так і всієї Європи й тому має бути заблокований”, – заявив Порошенко.
Він подякував західним партнерам за готовність посилити санкції проти Росії та закликав чинну владу звернути увагу на обороноздатність України, а не відмовчуватися з приводу загрози можливого російського вторгнення.
Обнадійливими є сигнали американських партнерів про готовність продовжувати посилення оборонних спроможностей та стійкості України. Водночас закликаю українську владу: припинити ігнорувати загрозу, не мовчати і, найголовніше, діяти – зробити все можливе для активної координації зусиль з нашими союзниками для посилення тиску на агресора. Бо складається враження, що відновлення територіальної цілісності та суверенітету України більше цікавить наших партнерів, а не чинну владу.
Петро Порошенко п’ятий президент України, лідер партії Європейська Солідарність
Порошенко також закликав владу відмовитися від ідеї сепаратних переговорів з лідером країни-агресора Володимиром Путіним.
“Вкрай важливо, аби Зеленський припинив хибну політику “партнеронезалежності”, відновив суб’єктність країни, відмовився від спокуси сепаратних перемовин з Путіним, які ведуть до капітуляції, і долучився до дипломатичних зусиль партнерів. Тільки разом, єдиним фронтом зможемо перемогти російського монстра”, – наголосив лідер “Європейської Солідарності”.
Нагадаємо, президенти Росії та США Володимир Путін і Джо Байден завершили перемовини у відеоформаті. Онлайн-саміт тривав понад дві години.Згодом стало відомо, що президент США Джо Байден після розмови з президентом Росії Володимиром Путіним у вівторок, 7 грудня, поговорить із лідерами європейських держав.
Натомість розмова очільника Білого дому Джо Байдена з президентом України Володимиром Зеленським відбудеться лише 9 грудня, попри те, що саме ескалація конфлікту в Україні була основною темою розмови між президентами США та Росії.
До слова, у разі нового військового вторгнення в Україну Вашингтон застосує проти Кремля низку жорстких санкційних заходів, від яких Білий дім досі утримувався.
Зазначимо, працівники західних спецслужб мають у своєму розпорядженні дані, які свідчать про “високу ймовірність” нового російського вторгнення в Україну та дестабілізації ситуації біля кордону.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post США пригрозили Кремлю, а Зеленський чекає дзвінка: чим закінчились переговори Байдена і Путіна appeared first on Прямий.
Схожі новини
Сенат США ухвалить законопроєкт про допомогу Україні за скороченою процедурою
Росіяни протягом доби обстріляли 11 громад Сумщини, є руйнування та поранені
Прогнози The Sun і новий наступ РФ на Харків…