По слідах розслідування Bellingcat: чи стане “вагнергейт” проблемою для Зеленського і його команди

17 листопада міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала текстову версію розслідування у справі провалу спецоперації по захопленню російських найманців приватної військової компанії “Вагнер”. Метою оприлюдненого матеріалу було виявлення ймовірних винуватців зриву масштабної спецоперації, яку готували українські спецслужби разом із західними партнерами. Результати журналістського розслідування засвідчили, що особою, яка вплинула на відтермінування спецоперації був голова Офісу президента Андрій Єрмак. Після розмови з ним спецслужби перенесли на тиждень спробу захопити російських військових злочинців. Згодом операція зірвалась, “вагнерівців” затримали у Білорусі й відправили назад до Росії.
Які матиме наслідки розслідування журналістів Bellingcat для української влади – разом з експертами з’ясовував PRM.UA.
Результати журналістського розслідування “вагнергейту”

У Bellingcat з’ясували, що до середини 2018 року українські спецслужби мали детальне уявлення про структуру, практики та склад російських ПВК, насамперед так званої “ПВК Вагнера”, яка афілійована та фінансується близьким до Кремля бізнесменом Євгеном Пригожиним.

Реакція чинної влади на розслідування Bellingcat про “Вагнергейт” нагадує риторику Кремля – Залмаєв

На основі цих відомостей на початок 2019 року загалом склалася смілива схема операції. Метою її було захопити невелику кількість російських найманців, які знаходилися у пошуках роботи та чиї злочини на сході України можна було довести. Їх передбачалося виманити у місце, де їх можна буде затримати, екстрадувати та передати до українських судів.
27 червня 2019 року в ході спільної операції ГУР МОУ та СБУ на окупованій Росією території на Донбасі було успішно викрадено громадянина України Володимира Цемаха, звинуваченого у вбивствах в 2014 році, коли він був командиром бойовиків у місті Сніжне. У період, коли він командував протиповітряною обороною Сніжного, поставлена ​​з Росії установка “Бук”, розташована неподалік міста, збила рейс MH17, внаслідок чого всі 298 людей на борту загинули. Це робило Цемаха важливим свідком і, можливо, співучасником злочину, що робить його захоплення ще більш примітним досягненням українських спецслужб (згодом Цемаха передали Росії в рамках обміну полоненими, попри запити голландської та австралійської влади передати його спільній слідчій групі, яка займається розслідуванням).
За словами колишніх співробітників ГУР МОУ, успіх затримання Цемаха та знання про вразливості російських спецслужб, отриманих в результаті цієї операції, змусили команду переглянути раніше складені плани. Тепер йшлося про більш амбітну спецоперацію, метою якої мали стати десятки або навіть сотні підозрюваних.
До вересня 2019 року ГУР МОУ зібрала особисті дані, у тому числі статус зайнятості, місцеперебування та контакти понад тисячі колишніх найманців. Більшість із них у період з 2014 до 2018 року брали участь у війні на Донбасі. Тоді українська розвідка вже знала, хто стане ціллю операції.

В Офісі президента прокоментували розслідування щодо “вагнерівців”

Згідно з опитаними колишніми співробітниками ГУР МОУ, президенту України вперше повідомили про спецоперацію 15 червня 2020 року під час регулярного понеділкового брифінгу з головами спецслужб. 26 червня 2020 року Володимир Зеленський схвалив операцію та попросив підготувати докладний план. В результаті план-концепцію було підготовлено та схвалено 1 липня 2020 року.
Команда Bellingcat попросила Офіс президента і чинного директора ГУР МОУ Кирила Буданова підтвердити або спростувати твердження колишніх співробітників спецслужби, що запропонований план схвалив президент України. Пан Буданов відповів, що хоча його відомство не може коментувати конкретні випадки з міркувань секретності, проте директору не потрібне офіційне схвалення Офісу президента. При цьому він підтвердив, що директор ГУР МОУ регулярно відвідує Офіс президента і повідомляє президента як Верховного головнокомандувача про виконання спецслужбою своїх завдань. На момент публікації журналісти Bellingcat не отримали відповіді з Офісу президента.
З моменту, коли активну фазу плану схвалив міністр оборони і подав на розгляд президенту, Зеленського регулярно інформували про хід операції “Авеню” (яку ЗМІ назвали “вагнергейтом”). Це робили двоє старших офіцерів, відповідальних за проєкт: тодішній директор ГУР МОУ Василь Бурба та заступник директора СБУ Руслан Баранецький.
Здобувши політичне схвалення, команда ГУР МОУ могла почати ділитися даними та координувати плани з колегами зі Служби безпеки України. СБУ виконує функції як контррозвідки, так і розслідування особливо серйозних злочинів на кшталт тероризму. Відповідно, передбачувані злочини, скоєні під час військових дій на сході України, підпадають під юрисдикцію служби. Розслідувачі СБУ мають терабайти даних на донбаських бойовиків, у тому числі сотні тисяч перехоплених телефонних переговорів. Співробітники СБУ, як вважали в ГУР МОУ, найкраще підійшли для оцінки важливості кожного з найманців з погляду кримінального переслідування. Вони також могли підтвердити деякі зізнання, спробувавши зіставити їх із перехопленими переговорами.

Українська влада намагалася вплинути на журналістів, які розслідували “вагнергейт” – “The Insider”

Згодом СБУ підтвердило, що багато фігурантів списку ГУР МОУ вже належали до списків особливо небезпечних терористів, складених СБУ. Серед них були бійці, які брали участь у ключових боях під Іловайськом та Дебальцевим, що коштували життя сотням українських військових. Інші брали участь у збитті українського військово-транспортного літака у червні 2014 року під Луганськом. Цей літак перевозив 49 військових – усі вони загинули.
Крім того, принаймні двоє найманців стверджували, що використали складні поставлені на російські кошти ППО в районі Сніжного у певні дні, що могло зробити їх важливими свідками на суді у справі про збиття MH17. Один із найманців навіть казав, що на початку липня 2014 року супроводжував через російсько-український кордон установку “Бук” – засіб ППО того ж типу, яким було збито MH17. Він також назвав високопоставленого російського генерала, який, за його словами, займався перекиданням установки через кордон.
Команда СБУ швидко підготувала власний короткий список осіб, якими цікавляться. До нього увійшло 28 осіб.
15 липня було куплено 34 квитки на рейс Мінськ-Стамбул, який мав вилетіти за 10 днів. Але найманці не знали, що на момент, коли вони виїхали до Білорусі, план вильоту з Мінська вже змінився, а їхні квитки до Стамбула були скасовані.
За день до відправки найманців двоє старших співробітників спецслужб, відповідальних за проєкт “Авеню” (Бурба з ГУР МОУ та Баранецький з СБУ) прибули до Офісу президента. Про це розповів як сам Бурба, так і колишні співробітники розвідки, які говорили, що він зателефонував їм одразу після зустрічі. Бурба та Баранецький мали намір зробити останню доповідь про майбутню спецоперацію. Однак, як Бурба розповів Bellingcat, Зеленський на той момент був зайнятий, і вони не змогли зустрітися з ним особисто.

Вагнергейт: Зеленський визнав факт проведення спецоперації і особисто передав Лукашенку інформацію

За словами Бурби, голова офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень. Днем раніше Зеленський досяг домовленості з Росією та найманцями, яких підтримує Кремль, про перемир’я на Донбасі. Про це він оголосив на спільній пресконференції з тодішньою президенткою Швейцарії Симонеттою Соммаруга. Це перемир’я, яке ще вимагало схвалення “Нормандської четвірки” (Росії, Франції, Німеччини та України), мало набути чинності 27 липня 2020 року.
За словами Бурби, в Офісі президента вважали, що якщо спецоперація пройде як заплановано, і завершиться затриманнями 25 липня, то перемир’я закінчиться, не встигнувши розпочатися.
Команді Bellingcat не вдалося незалежно підтвердити цю розмову. Офіс президента не прокоментував розслідування.
Бурба відповів, що відкласти операцію на тиждень неможливо, оскільки це призведе або до втрати довіри з боку найманців, або до підозр з боку білоруських чи російських спецслужб, або того й іншого одразу. За словами Бурби, надалі представники Офісу президента, намагаючись знайти компроміс із командою ГУР МОУ, запропонували скоротити затримку операції до чотирьох днів. Дату вильоту і захоплення найманців належало перенести на середу, 29 липня 2020 року. У цьому випадку перемир’я принаймні встигло набути чинності. Як розповів Бурба, спецслужбісти вважали, що шанс знайти нові квитки в такий короткий термін невеликий, проте пообіцяли дізнатися, що можна зробити.
Наступного ранку, коли перша група з 33 найманців вже виїжджала з Москви, команді ГУР МОУ вдалося успішно перебронювати квитки не на середу, 29 липня, а на четвер, 30 липня. Квитки другої групи з 13 найманців поміняли на суботу, 1 серпня. Пізніше того ж ранку, за словами Бурби, він повідомив в Офіс президента, що план все одно буде здійснено, але із затримкою на п’ять днів.
У дні, коли 33 найманці сіли на автобус і вирушили в дорогу, у Білорусі було неспокійно. Менш ніж за два тижні, 9 серпня, мали відбутися президентські вибори, тому політична ситуація була напруженою.

У Зеленського просили британську розвідку зупинити вихід фільму про “вагнерівців”

На відео промови Лукашенка перед офіцерами спецназу Білорусі 24 липня (нині видалена з сайту президента) він говорив про неназвані зовнішні сили, які можуть спробувати влаштувати “Майдан”, використовуючи “професійних військових”. Мовляв, вони працюють за великі гроші у приватних військових компаніях та мають досвід “провокацій у тих чи інших державах”. Вдень 24 липня 2020 року, коли Лукашенко вимовляв цю промову, саме така група досвідчених найманців прибула на кордон Білорусі.
Один із найманців, опитаних Bellingcat, розповів, що приблизно о 7:00 28 липня він та його товариші помітили незвичайний мікроавтобус, припаркований біля санаторію “Білорусочка”. Вони негайно впізнали у ньому автомобіль для стеження КДБ. Вони не надали цьому великого значення, вирішивши, що білоруські спецслужби просто доглядають найманців, щоб переконатися, що ті покинуть країну, не влаштувавши жодних проблем. Зрештою, як сказав співрозмовник, “враховуючи повсюдну присутність КДБ у Білорусі, вони точно мали знати, що нам замовили виліт через два дні, 30 липня”.
Однак увечері того ж дня відбулися події, які стали для 32 найманців вкрай неприємним сюрпризом. Перед світанком о 4:30 ранку санаторій взяла штурмом команда спецназу “Альфа” КДБ Білорусі. У номери найманців через балкони вистрілили світлошумовими гранатами. Члени штурмової групи, одягнені в балаклави, наставили на росіян зброю та закували їх у наручники. Після тривалого очікування прибув ОМОН та відвіз росіян до відділення міліції.
У день арештів білоруське державне телебачення опублікувало гучні кадри затримання. Лукашенко зробив публічну заяву, звинувативши російських найманців у тому, що вони прибули для втручання у майбутні вибори і зібрав Раду безпеки на екстрене засідання. Протягом наступних днів він використав 33 затриманих найманців як розмінну монету в переговорах і з українською владою, і з Кремлем, натякаючи, що йому байдуже, якій країні вони врешті дістануться, і запросивши кожну сторону обґрунтувати прохання передати їм затриманих.

Прокуратура вивчить матеріали Bellingcat по “вагнергейту” – Венедіктова

Згідно з інтерв’ю та злитими документами, як тільки прийшли новини про арешт, українська влада змінила тактику. Вони вирішили переконати Лукашенка передати затриманих Україні. Це вимагало як офіційної лінії – підготовки всіх юридично необхідних звинувачень та документів щодо екстрадиції – так і неформального діалогу з Мінськом у спробі переконати Лукашенка передати всіх чи принаймні деяких затриманих.
Офіційний підхід передбачав пред’явлення затриманим звинувачень та подальше інформування Білорусі офіційними каналами, що ці люди розшукуються за скоєння тяжких злочинів на території України.
30 липня 2020 року міністр закордонних справ Білорусі викликав українського тимчасового повіреного до Мінська, поінформував його про арешти та запитав інформацію про можливі злочини, які ці люди скоїли на території України.
3 серпня Генеральний прокурор України подав Білорусі запит на тимчасове затримання 28 із 33 найманців до отримання офіційного запиту про екстрадицію. Цей запит був поданий через вісім днів, 11 серпня 2020 року.
Тим часом українська влада розпочала неформальну взаємодію з Білоруссю принаймні по двох фронтах. За словами одного з опитаних членів команди ГУР МОУ, Служба безпеки України передала своїм білоруським колегам інформацію про найманське минуле 33 особи.
Крім того, Володимир Зеленський особисто лобіював екстрадицію цих людей до України під час телефонної розмови з Лукашенком 5 серпня 2020 року.
До 6 серпня 2020 року президент Білорусі, схоже, ще не вирішив, чий запит слід задовольнити. Він навіть запросив генеральних прокурорів України та Росії до Білорусі, щоб розв’язувати питання із генеральним прокурором Білорусі на основі “міжнародних договорів та угод”. Проте, мабуть, його остаточний вибір вплинули подальші події.

Спецоперацію з “вагнерівцями” перенесли, щоб не зіпсувати відносини з Росією — Лерос

Хоча спочатку російська влада і спецслужби, мабуть, не розуміли, як 33 російські найманці опинилися в Мінську, через тиждень вони, судячи з усього, розкрили цю справу. Скориставшись беззастережним доступом до логів російських інтернет-провайдерів, російське ФСБ виявило український слід принаймні частини операції. Зокрема, йшлося про лог IP оригінального оголошення на роботі на Avito, а також про українську реєстрацію одного з турагентств, які замовили квитки для найманців.
Наступного дня Володимир Путін зателефонував до Олександра Лукашенка, щоб обговорити ситуацію із затриманими. Однак Лукашенко виглядав непохитним. Ще 9 серпня (у день президентських виборів у Білорусі) він повторював, що не довіряє російській версії про роль “третьої країни” у прибутті найманців.
Однак події, що відбулися за виборами, стали безпрецедентними в історії Білорусі. По всій країні почалися масові протести та антиурядові мітинги проти результатів виборів, які багато хто з білорусів вважав сфальсифікованими.
14 серпня Генеральний прокурор Росії повідомив, що Білорусь відпустила 32 громадян Росії і що вони знаходяться на території Російської Федерації.
Отже, з розслідування журналістів Bellingcat можна зробити наступні висновки:
– попри заперечення президента Зеленського та деяких людей з його оточення, спецоперацію по “вагнерівцях” розробили саме українські спецслужби;
– задумом операції було посадити літак з російськими найманцями у Києві під приводом вибухівки на борту. Після чого “вагнерівців” мали заарештувати за скоєння тяжких злочинів на Донбасі;
– попри заперечення президента і “слуг народу”, Зеленський дізнався про спецоперацію 15 червня 2020 року і особисто схвалив її;
– саме глава Офісу президента Андрій Єрмак запропонував спецслужбам відкласти спецоперацію з 25 на 30 липня, але 29 липня операція зірвалась, “вагнерівців” заарештували у Білорусі;
– попри численні спроби журналістів отримати офіційні коментарі української влади, в Офісі президента відмовились від розмови з розслідувачами Bellingcat.
Крім того, невдовзі з’явились нові підтвердження причетності Банкової до провалу спецоперації по “вагнерівцях”. Так, журналістка Яніна Соколова оприлюднила нові документи Головного управління розвідки Міністерства оборони України, адресовані тоді ще очільнику оборонного відомства Андрію Тарану.
Перший документ – це доповідь від 22 червня 2020 року начальника ГУР Міноборони генерал-полковника Василя Бурби міністру оборони Андрію Тарану про те, що розвідка отримала документи та інші дані щодо 151 громадянина РФ стосовно їх участі у бойових діях проти України.

В РНБО заявили про відсутність документів щодо спецоперації по “вагнерівцях”

Також в доповіді Бурба пропонує і детально описує проведення спецоперації “Авеню”, яка мала на меті захоплення та вивезення на територію України громадян РФ, які скоїли воєнні злочини проти України. Крім того, Бурба просить Тарана санкціонувати проведення даної операції.
Другий документ, звіт від 4 серпня 2020 року про проведення спецоперації “Авеню” на ім’я начальника ГУР Міноборони генерал-полковника Василя Бурби від начальника спеціального резерву ГУР МО полковника Юрія Семенюка. У звіті детально описується проведення спецоперації, та повідомляється, що вона в цілому коштувала 719,3 тис. грн.
За її словами ці документи публікуються вперше, адже їх не було навіть у розслідуванні Bellingcat щодо “вагнергейту”.
“Вагнергейт” – одна із найскладніших і найпрофесійніших спецоперацій в історії Європи. Наші спецслужби круті. А ще “Вагнер” – лакмус того, хто саме сидить на Банковій. І чому ми це допустили”, – написала Соколова.
Експертна думка: які будуть наслідки для влади матиме розслідування Bellingcat

PRM.UA поспілкувався з експертами про розслідування Bellingcat та можливі наслідки, яких варто очікувати вищому українському керівництву.
На думку директора Інституту світової політики Євгена Магди, журналістське розслідування матиме наслідки для Зеленського як на зовнішньополітичній арені, так і всередині України.

Причиною зриву спецоперації по “вагнерівцям” могло стати упереджене ставлення Зеленського до Бурби – Bellingcat

“Наслідки для Зеленського на міжнародному рівні є досить очевидними. Адже довіра до Bellingcat у західному світі достатньо висока. Відповідно, висновки розслідування є для Зеленського суттєвою проблемою для подальшого руху вперед у відносинах із Західними партнерами. А всередині України наслідки для влади будуть після завершення його президентської каденції. А зараз він користується юридичним імунітетом”, – каже експерт.
Магда також наголошує на необхідності розслідувати діяльність глави Офісу президента, який міг перевищити свої повноваження та вплинути на хід спецоперації по “вагнерівцях”.

Виявляється, керівник Офісу президента може вплинути на операцію, яка готувалась не один місяць і була зірвана, що призвело до негативних наслідків для України. Це є приводом для реального, а не формального розслідування з боку правоохоронних органів. Треба з’ясувати, як же так сталось, що позиція керівника ОП виявилась більш вагомою за перспективу отримати кілька десятків свідків злочинів на Донбасі.

Євген Магда директор Інституту світової політики

Він додає, що у нинішній ситуації в Україні багато хто хоче швидких рішень, але “Зеленський не спроможний на швидкі рішення щодо Єрмака”.
“Водночас усі ці питання потребують чіткої та формалізованої юридичної оцінки. А наслідки будуть, ймовірно, після того, як Єрмак полишить свою посаду. Наразі ж складається враження, що Єрмак користується імунітетом, хоча це не передбачено жодним законом”, – припускає Магда.
Він також прокоментував небажання Банкової відповідати на запити журналістів Bellingcat щодо зриву спецоперації.

В Офісі президента думають, що в усьому є другий дубль. Відповідно, можна брехати українським журналістам, і можна брехати західним журналістам. Наприклад, вчора почали просувати тезу, що, мовляв, Bellingcat тільки вчора запитав Банкову про “вагнерівців”. Це неправда, їх питали набагато раніше й це відомий факт.
Кілька місяців тому в Києві був Христо Грозєв, який казав про численні обіцянки з боку ОП поспілкуватися з ним. Але потім на Банковій несподівано передумали. Це проблема авторитарної влади, коли вона не знає, що робити з інформаційними сигналами, які вона випустить. І тому вона вважає, що краще взагалі не робити жодних заяв.

Євген Магда директор Інституту світової політики

Він також наголосив, що ми живемо у світі, де все таємне рано чи пізно стає очевидним, і що “Зеленському та його команді треба було про це знати”.
Водночас керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко звертає увагу на те, що всі представники влади включно з Зеленським захищають главу Офісу президента.

Росія може впливати на рішення Зеленського, бо знає, хто злив спецоперацію по “вагнерівцях” — Ар’єв

“Це парадоксальна річ, яку важко уявити в будь-якій країні світу. Я розумію, коли захищають президента, але дивитись як вся владна команда працює виключно на те, що захищати главу ОП – це просто дивно. Такого в історії України ще не було”, – каже аналітик.
На його думку, якщо президент України санкціонував операцію по “вагнерівцях”, то чому б йому прямо не сказати, що він дійсно схвалив цей захід, але десь пішов збій через незалежні від нього обставини. Зокрема через невдалі дії когось із президентського оточення.
“Натомість президент і вся його команда намагаються захищати керівника ОП. Попри те, що у розслідування зазначається, що саме Єрмак рекомендував пану Бурбі відкласти спецоперацію”, – зауважує Мусієнко.
Експерт також звернув увагу на кілька незрозумілих моментів щодо рішення влади відтермінувати спецоперацію.

По-перше, якщо це зробив керівник Офісу президента, виходячи зі своїх власних міркувань, то чи не йдеться тоді про перевищення повноважень? Якщо так, то це є кримінальним діянням згідно з нашим законодавством.
По-друге, чи повідомляв Єрмак президента про те, що рекомендував спецслужбам відтермінувати спецоперацію?
І по-третє, чи це Зеленський сказав керівнику свого Офісу, щоб той повідомив керівників спецслужб про рішення президента щодо відтермінування спецоперації? Якщо так, що це було неправильно, адже про такі суттєві рішення президент має особисто розмовляти з міністром оборони або керівниками спецслужб. Тут не має бути посередників.

Олександр Мусієнко керівник Центру військово-правових досліджень

Він додає, що попри незрозумілі причини про відтермінування спецоперації, мета цього рішення видається доволі зрозуміло.
“Єдине, що мені зрозуміло в цій ситуації – це причина відкладення спецоперації. Вона була політична. Адже тоді українській владі було важливо розпочати угоду про припинення вогню на Донбасі. І задля того, щоб ця угода почала діяти вирішили знехтувати вчасним проведенням спецоперації по “вагнерівцях”, – вважає експерт.

Операцію зупинило вище воєнно-політичне керівництво: оприлюднили нові документи про “вагнергейт”

Мусієнко додав, що політичний фактор часто негативно впливає на проведення військових операцій.
“Така вже суть політики та військової сфери, що вони перетинаються та інколи суперечать одна одній. Водночас треба встановлювати умисел дій влади.
Чи дійсно мотиви Зеленського і Єрмака полягали у тому, щоб забезпечити перемир’я. Або ж умисел був у тому, аби не розізлити Росію проведенням такої спецоперації й не дати можливість Україні захопити військових злочинців, які могли б дати важливі свідчення. А потім їх можна було б обміняти на українських полонених”, – говорить експерт.
На його думку, у першому випадку це є політичною підставою, коли може йтись про звільнення або, у разі перевищення повноважень, про кримінальну відповідальність. В другому ж випадку, якщо метою була шкода інтересам України – це вже державна зрада.
Мусієнко також вважає, що ігнорування Банкової запитів Bellingcat є наслідком внутрішньої неузгодженості влади щодо заяв по справі “вагнерівців”.

Зеленський та учасники наради в ОП мають свідчити щодо спецоперації зі затримання “вагнерівців” — Бутусов

“Гадаю, на Банковій все ж намагались налагодити якусь комунікацію з Bellingcat. Просто ми не про все знаємо, бо ця комунікація могла бути не публічною. В будь-якому випадку, було б правильним з боку Офісу президента зайняти якусь зрозумілу позицію щодо всіх цих питань і надати коментарі журналістам. Те, що цього не було, свідчить про те, влада намагалась приховати певні факти. Але що вже приховувати, якщо президент України врешті визнав, що спецоперація дійсно була. Схоже, що навіть всередині команди президента не було узгодженості щодо коментарів з цього приводу”, – зазначає Мусієнко.
Політичний експерт Тарас Чорновіл зауважує, що детальний опис операції свідчить, що “все сказане Безуглою, а також численні заперечення Зеленського, Єрмака та їхнього оточення були цілковитою брехнею”.

Дані про хід операції від так званої ТСК – це узагалі демонстративна брехня, яка тягне на кримінал для Безуглої, а ще умисне приниження наших розвідників. Зеленський добре знав про операцію і йому регулярно доповідали про її підготовку. Станом на червень останню, силову стадію (а не всю операцію, як каже Безугла) санкціонував міністр оборони й попередньо підтримав Зеленський.
Однак, як видається, він її розглядав, як можливий фактор торгів з Путіним. На цій стадії ми маємо вже задокументовані ряд злочинів: допуск до секретної інформації осіб, які не мали права про неї знати, починаючи від Єрмака. Ще гірше – передача Єрмаку невід’ємного й виключного права президента виносити рішення про такі операції.

Тарас Чорновіл політичний експерт

На його думку, та версія подій, яку пропонують Bellingcat свідчить про те, що був не злив, а зрив спецоперації Єрмаком, який не має права не лише розв’язувати такі питання, але й бути про них поінформованим.

Зеленський та Єрмак мають піти у відставку та їхати до Ростова – Лерос

“І, що особливо злочинно, Єрмак зробив це за погодженням із Зеленським, який традиційно заховався в кущі”, – зазначає політичний експерт.
Чорновіл переконаний, що в результаті все відбулося з вигодою для трьох фігурантів, але з програшем для України.

Лукашенко отримав маленький, але козир перед Путіним, коли ще не було ясно, чи той визнає його сфальшовану “перемогу” на виборах. Путін отримав назад своїх бойовиків і вони не стали фігурантами й свідками злочинів його режиму в ряді міжнародних судових процесів. А ще йому розкрилися проколи власної системи й методика української розвідки.
Зеленський отримав фейкове перемир’я, яке в той час без якихось додаткових “аргументів” виглядало дуже малоймовірним. Саме на ньому, коли число жертв уже йшло на десятки, він продовжував вихвалятися й рятувати свій рейтинг.

Тарас Чорновіл політичний експерт

Нагадаємо, раніше шеф-редактор видання “The Insider” Роман Доброхотов заявив, що українська влада намагалася вплинути на журналістів, які проводили розслідування обставин зриву спецоперації по “вагнерівцях”.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський був уперше поінформований щодо спецоперації з затримання “вагнерівців” 15 червня 2020 року під час брифінгу з питань безпеки з керівниками спецслужб.
Крім того, саме керівник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень.
Так, президент Володимир Зеленський визнав факт проведення спецоперації по захопленню російських найманців з ПВК “Вагнера”, однак назвав її “ідеєю інших країн”.
Водночас секретар Ради національної безпеки Олексій Данілов заявив, що жодного документа про зірвану спецоперацію щодо “вагнерівців” в РНБО немає.
Однак журналіст Юрій Бутусов зазначив, що в Офісі президента починають розуміти масштаби наслідків від провалу спецоперації щодо “вагнерівців”
Раніше Юрія Бутусова та Яніну Соколову викликали на допит до ДБР через справу “вагнерівців”.

Також Володимир Ар’єв повідомив, що “Європейська Солідарність” має неспростовні докази, що Офіс президента зірвав спецоперацію щодо “вагнерівців”. У зв’язку з цим фракція вимагає створити Тимчасову слідчу комісію.
Крім того, головний редактор сайту “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов заявив, що затримання “вагнерівців” мало бути українською операцією, яка зірвалась після доповіді в Офісі президента Володимира Зеленського.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

The post По слідах розслідування Bellingcat: чи стане “вагнергейт” проблемою для Зеленського і його команди appeared first on Прямий.