Троє у фургоні, не враховуючи пса: огляд на фантастичну драму “Фінч” з Томом Генксом

Минулого понеділка на стрімінг-платформі Apple+ вийшла науково-фантастична драма “Фінч” з Томом Генксом в головній ролі.
Подивився цю стрічку і кінооглядач “Прямого”.
Після того, як Сонце майже повністю знищило озоновий шар, Земля перетворилась на постапокаліптичну пустелю, де невеликі групи людей намагаються вижити, ховаючись в підвальних приміщення і бункерах. Фінч Вайнберг, який до апокаліпсиса працював інженером-робототехніком, живе одинаком в підготовленому бункері в Сент-Луїсі. З компаньйонів у нього рудий волохатий собацюра Гудьєр та перероблений робот-місяцехід Дьюї. Також Фінч створює повноцінного андроїда Джеффа, який має доглядати за псом, адже Фінч смертельно хворий. І ось ця компанія відправляється з Сент-Луїса в Сан-Франциско, щоб вберегтись від чергового катаклізму.

Режисером стрічки став британець Мігель Сапочнік, який після не дуже вдалого повнометражного дебюту “Різники”, пішов на 10 років в телебачення, де зняв прекрасні окремі епізоди великих серіалів, як то “Доктор Хаус”, “Справжній Детектив” та “Гра престолів”. “Фінч” – це друга повнометражна робота режисера. В цьому плані Сапочнік схожий з Девідом Фінчером, який у свій час також зробив велику перерву в повному метрі й сконцентрувався на роботі кліпмейкера.

Історій про те, як люди на при кінці життя відправляються в останню подорож у кінематографі чимало. З останнього можна згадати “письменницьку роад-муві” “Бестселер” з Майклом Кейном. Здавалось би така історія – просто ідеальний сюжет для сентиментального кіно, де глядач буде втирати сльози за смертельно хворим чоловіком та його улюбленим псом. Про те “Фінч” не намагається розжалобити глядача, хоч і розповідає достатньо драматичну історію. Особливого шарму тут додає пес Гудьєр, для ролі якого замість комп’ютерної голограми використали справжнього двортер’єра.

Хоча звісно найсильніший козир цієї стрічки – це Том Генкс в головній ролі. Після не дуже вдалої стрічки “Новини зі всього світу” та абсолютно провального “Грейхаунда”, “американський тато” вкотре нагадав, за що отримав два Оскари підряд. Грав би тут інший актор – фільм би здавався малодинамічною занудною сентиментальщиною. Однак акторська харизма Генкса і додає тієї кіномагії, що перетворює стрічку на захопливу драматичну історію. Ось він монтує деталі в робота, наспівуючи “American Pie”. А ось стримуючи сльози, розповідає історію листівки з видом на Сан-Франциско. А кадром перед тим грається з псом, кидаючи йому тенісний м’ячик,(нагадаємо, що в молодості Генкс уже знявся з іншим чотирилапим актором в “Тернер і Гуч). Всі ці з одного боку побутові, а з іншого драматичні замальовки розвертають звичний для постапокаліптичної фантастики сюжет про месіанство і порятунок людства (“Я-легенда”, “Книга Ілая”, “Водний світ”) в сторону стрічки про життя маленької людини на фоні глобальної катастрофи. Герой Генкса не намагається створити врятувати залишки людства чи хоча б передати їм необхідні знання (як робототехнік він це може). Він просто намагається достойно дожити решту життя і подбати лише про найближчих. Так, у нього не має глобальних викликів, однак його особисті виклики не менш масштабніші, ніж у героїв-рятівників з інших постапокаліптичних фільмів.

У стрічці вражає якість пропрацьованих спецефектів. Попри постійну присутність у кадрі роботів та постапокаліптичних пейзажів – відчуття їхньої нереалістичності чи “комп’ютерності” майже немає – все виглядає дуже натурально та природно. “Фінч” виглядає достатньо старомодним фільмом, що відсилає нас до олдскульної наукової фантастики, яку всім ми пам’ятаємо з бібліотечних полиць. На початку стрічки Джефф озвучує три відомих закони робототехніки Айзека Азімова, додаючи четверте: “В будь-які ситуації доглядати за псом”. В передкульмінації стрічки ми бачимо відсилку до одвічного питання Філіпа Діка: “Чи мріють андроїди про електричних овець?”. На фоні масштабної екранізації “Дюни” та не менш епічної “еппелівської” презентації серіалу “Фундація” за однойменною сагою Азімова можна побачити, як перевірений роками сай-фай може успішно конкурувати з велетенськими коміксовими кіновсесвітами.

В сухому залишку “Фінч” – це в міру сентиментальна драма, яка поєднана з олдскульною науковою фантастикою. Історія маленької людини на тлі глобальної катастрофи, яка однозначно є найкращим фантастичним фільмом осені.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.
The post Троє у фургоні, не враховуючи пса: огляд на фантастичну драму “Фінч” з Томом Генксом appeared first on Прямий.