Чому гривня знецінюється: відповідь НБУ

Курс гривні продовжує коливатися в межах режиму керованої гнучкості, реагуючи на зміни попиту та пропозиції на валютному ринку. Водночас на готівковому ринку зберігається стабільна ситуація, а ознак ажіотажу серед населення немає.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/7946_rr-1171_4dfba444.jpg” border=”0″ width=”750″ height=”545″ alt=”7946_rr-1171_4dfba444.jpg (142.89 Kb)” /> Про це повідомили представники Національного банку України під час брифінгу, передає Delo.ua.<br /><br />Які чинники впливають на курс гривні<br /><br />Голова регулятора Андрій Пишний зазначив, що на курс гривні впливає динаміка попиту та пропозиції валюти: якщо попит зростає — гривня слабшає.<br /><br />«Зараз фактори тиску пов’язані з глобальними процесами, а також зі зростанням фіскальної складової, адже збільшилися витрати бюджету», — пояснив він.<br /><br />Пишний додав, що курсовий режим наразі працює так, як і передбачав НБУ: те, що курс коливається, дозволяє зменшувати вплив зовнішніх шоків на економіку.<br /><br />У Нацбанку зазначають, що попри традиційне сезонне зниження пропозиції валюти в червні-липні суттєвого скорочення надходжень на ринку не спостерігається.<br /><br />Підтримку забезпечують агропромисловий сектор, гірничо-металургійний комплекс та благодійні організації.<br /><br />Загалом за п’ять місяців поточного року валова пропозиція на 13% вища порівняно з аналогічним періодом минулого року, розповів заступник голови НБУ Юрій Гелетій.<br /><br />Водночас він зазначив, що в Україні відбувається нарощення бюджетних видатків, які за п’ять місяців зросли на третину. Через це в країні утворилася певна асиметрія:<br /><br />валовий попит зростає швидшими темпами, ніж валова пропозиція. Відповідно, відбувається зростання чистого попиту, основний внесок у який робить фіскальний імпульс: оборонний сектор, паливно-енергетичний комплекс та імпорт споживчих товарів.<br /><br />Чистий попит на валюту зріс<br /><br />Протягом червня чистий попит на валюту зріс і становить $147 млн (у травні — $107 млн, у квітні — $117 млн).<br /><br />Внаслідок цього відбулася девальвація до рівня 44,97 грн за долар.<br /><br />Що відбувається на готівковому ринку<br /><br />У готівковому сегменті ситуація контрольована, НБУ спостерігає стабілізацію курсових очікувань, а нервозності на ринку немає.<br /><br />«Якщо проаналізувати попит у готівковому сегменті: у березні він становив $44 млн, близько $20 млн — у квітні, $14 млн — у травні, а зараз він на рівні $19 млн. Загалом населення продовжує інвестувати, і жодного ажіотажу чи нервозності на готівковому сегменті ми не спостерігаємо. Була певна реакція населення, коли відбулася девальвація: люди наростили купівлю валюти, але наразі цей показник повернувся до $18−19 млн», — повідомив Юрій Гелетій.<br /><br />НБУ не планує повертатися до фіксованого курсу<br /><br />У Нацбанку вважають доцільним зберігати режим гнучкого курсоутворення, за якого валютні коливання не створюють суттєвих ризиків для інвестиційної привабливості економіки.<br /><br />Андрій Пишний додав, що регулятор не має завдання досягти певного фіксованого курсового показника. Головна ціль — дати можливість ринку рухатися під впливом ринкових чинників та макроумов.<br /><br />«Станом на зараз ми досягли певного балансу, але тиск факторів сезонності та зростання витрат бюджету впливають на курс. Проте ситуація залишається керованою. Ми працюємо над тим, щоб обсяг операцій між учасниками ринку без участі НБУ постійно зростав. Зараз він перебуває на рівні 40−50%», — каже Пишний.<br /><br />Яку інфляцію планує досягти НБУ<br /><br />Національний банк наразі не має курсової цілі, адже Україна перебуває не лише в режимі керованої гнучкості курсу, а й у режимі гнучкого інфляційного таргетування.<br /><br />«Ми чітко говоримо, що наша мета — досягнення інфляційного таргету на рівні 5%. Саме в цьому напрямку ми працюємо, використовуючи облікову ставку, ситуацію на валютному ринку, і операційний інструменти та інтервенції. На цьому шляху трапляються коливання, і ми наголошували на тому, що невизначеність стала нормою. Фактор війни на Близькому Сході певною мірою має свій інфляційний ефект.<br /><br />Але станом на зараз вторинні фактори, які почали позначатися на витратах виробництва, пов’язані з курсовою динамікою дещо сильніше, ніж ми планували», — пояснює Андрій Пишний.<br /><br />Після завершення війни на Близькому Сході фактори, які вказують на зростання попиту та курсову динаміку, можуть послабитися.