Чорнобильська АЕС: від катастрофи до ядерного тероризму

26 квітня виповнюється 40 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства – аварії на Чорнобильській АЕС. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі сталися два вибухи. Під час нинішньої російсько-української війни Чорнобиль пережив ще одну драму, яку за напругою порівнюють з аварією на ЧАЕС 40 років тому.
З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян.
Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку, поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку призвело до розпаду СРСР.

фото: Reuters/Mykola Lazarenko

1986 рік. Що сталося проти ночі 26 квітня?
25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували.

фото: AP

Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд пролунали два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.

фото: STF/AFP

На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 працівників. Під завалами загинув старший оператор реакторного цеху Валерій Ходемчук. Удень 26 квітня від опромінення помер наладник Володимир Шашенок. 11 працівників одержали дози опромінення. Від променевої хвороби всі вони померли до 20 травня 1986-го в московській лікарні № 6. Ще 14 осіб із персоналу станції одержали дози, що спричинили променеву хворобу 3-го та 4-го ступенів.

фото: ZUFAROV/AFP

Наступного дня після аварії урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті (так званої 10-кілометрової зони). Однак навіть найвищі посадові особи до кінця не усвідомлювали небезпеки.

фото: AP/Efrm Lucasky

На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Першими на місце катастрофи прибули кілька десятків солдат і офіцерів полку Цивільної оборони Київського військового округу із приладами радіаційної розвідки й армійським комплектом дезактивації техніки, мобільний загін хімічних військ та окрема рота радіаційної та хімічної розвідки. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли.

AP Photo/Efrem Lukatsky

Пожежники прибували “з голими руками”, без жодних засобів захисту, приміром спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи. Саме пожежники зупинили ще одну потенційну катастрофу – водневий вибух. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйона людей.

фото: AP/Mikhail Metzel

Що приховувала радянська влада?
Інформацію про техногенну катастрофу, спричинену вибухом і подальшим руйнуванням 4-го енергоблоку ЧАЕС, партійно-державним керівництвом СРСР і радянськими спецслужбами було відразу віднесено до категорії таємної. Як свідчать архівні документи, КГБ УРСР негайно взявся розробляти та впроваджувати комплекс спеціальних заходів із засекречування відомостей про аварію на режимному об’єкті. Це цілком відповідало тоталітарному режимові.

фото: Daniel Berehulak

Окрім того, КГБ СРСР спеціальним документом ввів у дію перелік інформації, яку людям не можна було знати. Йшлося зокрема про справжні причини аварії, характер руйнувань та обсяги ушкоджень устаткування і систем енергоблоку й АЕС, радіаційну обстановку, фактичний стан активної зони реактора, ступінь враження людей на АЕС разом з відомостями про характер їхньої діяльності й особливості аварії, опромінення персоналу станції, ремонтного персоналу залучених організацій і населення та інше.

фото: Reuters/Gleb Garanich

Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Аварія стала тією останньою краплею, яка переповнила чашу людського терпіння. Приховування владою правди про факт катастрофи та її наслідки, брак інформації про заходи безпеки і недостатня допомога потерпілим похитнули віру в цінності комуністичної ідеї навіть у найбільш лояльних її прихильників.

фото: Reuters/Gleb Garanich

2022 рік. Окупація Чорнобильської АЕС
Російський агресор у 2022 році використав Чорнобильську атомну станцію та об’єкт захисту після катастрофи для здійснення агресії та повномасштабного вторгнення. 24 лютого 2022 року підрозділи окупантів, що висувалися з Республіки Білорусь, увійшли в зону відчуження, захопили об’єкти Чорнобильської АЕС і взяли у заручники персонал станції.

фотоколаж: Радіо Свобода

У ніч проти 25 лютого з Чорнобиля в напрямку Іванкова висунулася механізована колона противника – до 300 одиниць техніки у напрямку Феневичів, Катюжанки, Димера (Вишгородський напрямок). Техніка військово-транспортних колон противника не мала розпізнавальних знаків, але в їх складі рухалися білі автомобілі (ймовірно, замасковані під ОБСЄ) і цивільні авто, скоріш за все, із десантом або ДРГ.
У березні 2022 року ворог накопичував сили в районі Чорнобильської АЕС, об’єкту “Укриття” та зоні відчуження загалом. Це мало надзвичайно небезпечні наслідки, зокрема призвело до підвищення загрози радіаційного зараження місцевості, створило передумови для аварійної ситуації на особливо небезпечних об’єктах тощо.

фото: Радіо Свобода

Безграмотні дії російських командирів, що прийняли рішення розташувати особовий склад трьох БТГр у так званому Рудому лісі (ділянка з особливо високим рівнем радіаційного забруднення в районі Чорнобильської АЕС), спричинили масове опромінення особового складу цих підрозділів.
31 березня 2022 року російські війська повністю вийшли з території Чорнобильської АЕС. Окупанти змусили працівників станції підписати “офіційні” документи, начебто РФ з 24 лютого 2022 року “охороняла” об‘єкт.
Під час виходу військові РФ встигли пограбувати приміщення, викрали техніку та інші цінні речі. Залишаючи територію станції, окупанти взяли в полон і вивезли у РФ цивільних співробітників ЧАЕС і нацгвардійців, які її охороняли.

фото: Радіо Свобода

Є ще один момент часів російської присутності на Чорнобилі: російські військові окопувались у зоні відчуження і навіть рили окопи в так званому Рудому лісі. Це ліс, який буквально випалила радіація під час аварії 1986 року, і він справді має рудий, вигорілий колір мертвих, застиглих дерев.
Цей Рудий ліс страшенно радіоактивний, а російські командири наказали підлеглим рити там окупи, бо думали, що Київ впаде і їм треба буде залишатись в зоні відчуження надовго. Також оцими лісами і місцевостями рухалась важка військова техніка і перевертала пласти радіоактивного ґрунту, а відтак піднімала рівень радіації на місцевості.

фото: Радіо Свобода

Також були були повідомлення про нудоту і блювоту у російських солдатів, про підняття рівня радіації в деяких частинах Чорнобильської зони, спокій в якій було порушено місяцем російської окупації. А край цій окупації зони поклала виграна Україною битва за Київ, а конкретно – визволення стратегічного села Мощун на ріці Ірпінь, що зробило реальною можливість оточення російських військ.

фото: Радіо Свобода

А коли 28 березня 2022 року було звільнене і місто Ірпінь, тоді російське командування заявило про виведення військ з Київщини та Чернігівщини. Відтак 35 днів російської окупації Чорнобильської зони минули. “Ми зітхнули з полегшенням. Слава Богу!” – сказав тоді один із працівників станції.
Виявилось, що персонал станції тримав захованими в шафках для зміни одягу п’ять українських синьо-жовтих прапорів, і люди дістали і розгорнули їх, коли окупанти вийшли. Один із прапорів підняли на флагштоку біля ЧАЕС під час обідньої перерви в перший день звільнення.

Фото: facebook.com/dazv.gov.ua

2025 рік. Удар по конфайнменту
14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на Чорнобильській атомній електростанції, пошкоджений під час удару безпілотника, втратив ключові функції безпеки, однак його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.

фото: Радіо Свобода

Нагадаємо, новий конфайнмент, збудований в 2019 році, накрив зруйнований вибухом реактор і тимчасове укриття, зроблене нашвидкуруч у 1986 році. Цю арку збудували поруч, а потім на рейках перетягнули і накрили небезпечний об’єкт, щоб потім всередині розбирати і старе укриття, і зруйнований реактор з особливою увагою до чотирьох з половиною тонн ядерних матеріалів.
Конфайнмент назвали в західній пресі “аналогом пірамід древнього Єгипту” – такого унікального об’єкту в світі до цього не було. Але і це не зупинило Росію, дрон якої влучив прямо в нове укриття, зробивши велику діру.

фото: Радіо Свобода

Після удару російського дрона по Новому безпечному конфайнменту (НБК) на Чорнобильській АЕС у лютому 2025 року об’єкт досі відновлюють. Частину герметичності втрачено, однак укриття й надалі стримує радіоактивні матеріали всередині зруйнованого четвертого енергоблока.
За даними державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС”, ситуація на станції залишається контрольованою: перевищення радіаційного фону не фіксують, усі показники – в межах норми.
У МАГАТЕ, яке працює на майданчику з 2023 року, підтвердили, що проєктна герметичність НБК порушена. Водночас пошкоджень несучих конструкцій і систем моніторингу не виявили, як і радіаційних викидів.

фото: Укрінформ

Водночас Greenpeace Україна оприлюднила звіт, у якому йдеться про серйозніші наслідки атаки. За даними організації, в даху НБК утворився отвір, частину конструкцій пошкоджено, а системи контролю температури та вологості перестали працювати. Там вважають, що без термінового ремонту ризики для об’єкта зростатимуть.
Наразі на ЧАЕС тривають роботи з відновлення герметичності укриття. За офіційними оцінками, ризик неконтрольованого виходу радіації залишається мінімальним.
Як зараз виглядає четвертий енергоблок ЧАЕС
У квітні 2026 року журналісти агентства “Укрінформу” показали, як сьогодні виглядає зруйнований четвертий енергоблок і що відбувається під захисною аркою. Вони побували в машинних залах, на блочних щитах управління та в приміщеннях, де досі зберігається обладнання. Рівень радіації в більшості відвідуваних зон контрольований і не становить загрози під час короткого перебування.

За матеріалами УІНП, Радіо Свобода, Укрінформ, а також інформації з відкритих джерел
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Чорнобильська АЕС: від катастрофи до ядерного тероризму appeared first on Прямий.