Владислав Гераскевич та “правило 50”: що не так з рішенням МОК

Міжнародний олімпійський комітет відсторонив українського скелетоніста Владислава Гераскевича від участі у змаганнях через його намір вийти на трасу у “шоломі пам’яті” — із портретами українських спортсменів, які загинули у війні Росії проти України. При цьому МОК продемонстрував подвійні стандарти, зокрема навіть щодо самого Гераскевича.
Нагадаємо, попри заборону МОК, Владислав Гераскевич вийшов на тренування на олімпійській трасі у “шоломі пам’яті” із зображеннями спортсменів, які загинули під час війни з Росією. МОК заборонив йому використовувати цей шолом у змагальних заїздах, а перед ухваленням рішення зазначив, що екіпірування спортсмена “не відповідає правилам”.
При цьому МОК послуговувався “правилом 50” Олімпійської хартії, яке регулює політичну нейтральність Олімпійських ігор. Зокрема, на олімпійських майданчиках — аренах, стадіонах, в олімпійському селищі, під час церемоній — не допускається будь-яка політична, релігійна або расова агітація чи пропаганда. Заборонені політичні гасла, заяви, банери, плакати чи навіть жести.
Після 2020 року правило дещо пом’якшили. Зокрема Гераскевичу запропонували продемонструвати “шолом пам’яті” до або після заїздів, під час спілкування з медіа чи у спеціально відведених місцях в олімпійському селищі, а також використати його під час тренувальних заїздів. Як зазначила президентка Міжнародного олімпійського комітету Кірсті Ковентрі, ніхто не заперечує проти самого послання на шоломі, однак правила однакові для всіх. Проте сталося те, що сталося. Гераскевич зберіг можливість залишитися на Іграх у Мілані, але втратив право брати участь у змаганнях.
Так зване “правило 50” доволі суворе, але санкції за його порушення різняться. Це видно, зокрема, на прикладі самого Гераскевича, адже це не перший випадок у його кар’єрі. На зимових Олімпійських іграх у Пекіні 11 лютого 2022 року, за два тижні до початку повномасштабного вторгнення, Владислав продемонстрував на камеру плакат із синьо-жовтим прапором і написом “No war in Ukraine”. Це могло бути розцінене як політичний жест, і спортсмен ризикував отримати покарання, однак тоді санкцій не було.
Другим гучним випадком стала історія німецького важкоатлета Матіаса Штайнера під час літньої Олімпіади 2008 року в Пекіні. Він піднявся на п’єдестал із фотографією своєї дружини, яка загинула в автокатастрофі, присвятивши їй свою перемогу, оскільки обіцяв їй завоювати олімпійське “золото”.

Матіас Штайнер з фото своєї дружини / скрін з відео

Церемонія нагородження є зоною особливо суворих обмежень, однак МОК тоді не застосував санкцій, оскільки жест не мав політичного характеру й викликав співчуття публіки.
Втім, були й випадки суворих покарань. На Олімпіаді в Мехіко 1968 року американські бігуни Томмі Сміт і Джон Карлос підняли кулаки у чорних рукавичках під час виконання гімну на знак боротьби за права темношкірих американців. Їх виключили з команди та змусили залишити олімпійське селище.

Томмі Сміт та Джон Карлос роблять свій жест / фото з відкритих джерел

Проте випадки зі Штайнером та самим Гераскевичем у 2022 році свідчать про вибірковість у застосуванні “правила 50”. Через це український спортсмен має підстави для оскарження рішення, що, власне, він і збирається робити.
Як повідомляв “Прямий”,  президент України Володимир Зеленський відреагував на рішення Міжнародного олімпійського комітету дискваліфікувати українського скелетоніста Владислава Гераскевича під час Олімпіади-2026. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також прокоментував дискваліфікацію Владислава Гераскевича під час Олімпіади-2026.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.

The post Владислав Гераскевич та “правило 50”: що не так з рішенням МОК appeared first on Прямий.