Від реанімації до… дискримінації: як українська медицина зраджує важкохворих пацієнтів

Ця історія починається 22 березня 2023 року, коли мені провели складну операцію – бокову торакотомію зліва з видаленням метастатичних вузлів плеври, перикарду, діафрагми та лівої легені. Комп’ютерна томографія органів грудної порожнини виявила вузлове ураження плеври зліва, спричинене мезотеліомою, лівобічний гідроторакс та випіт у правій плевральній порожнині.
Мезотеліома – це агресивний онкологічний діагноз, який вимагає негайного та професійного лікування. Після операції мені призначили курс хіміотерапії. Станом на серпень 2025 року я пройшов десять сеансів, проте бажаного ефекту це лікування не дало. За цей час я зіткнувся з низкою проблем у вітчизняній системі охорони здоров’я, які змушують замислитися про якість медичних послуг та ставлення до пацієнтів.
Інцидент у медичному центрі М24
25 липня 2025 року я проходив планове обстеження – МРТ головного мозку з контрастуванням у медичному центрі М24 (Київ, проспект Степана Бандери, 17/1). Після введення контрастної речовини моє самопочуття різко погіршилося: зафіксували значне зниження артеріального тиску та сатурації. Медичний персонал змушений був проводити невідкладні реанімаційні заходи.
30 липня я надіслав офіційний лист медичному директору М24 (ТОВ “Медистар”) Ярусовій Ірині Сергіївні з проханням надати детальну інформацію про інцидент. Я просив надати:

назву контрастного засобу (торгову та міжнародну);
склад препарату та допоміжні речовини;
дозування та спосіб введення;
відомості про виробника;
серійний номер та термін придатності;
перелік проведених реанімаційних заходів;
використані медичні препарати;
показники тиску та сатурації під час інциденту;
відеозапис з камер спостереження;
результати МРТ до введення контрастної речовини.

Я просив надати відповідь протягом трьох робочих днів на мою електронну пошту. Проте станом на 4 серпня 2025 року жодної офіційної відповіді від Ярусової І.С. я не отримав. Це неприпустимо, особливо враховуючи прогресуючий характер мого захворювання та необхідність подальшого лікування.
Тільки після звернення народних депутатів України до відповідних органів, а саме: Міністерства охорони здоров`я України, справа зрушила з мертвої точки.
8 серпня я отримав на електронну пошту відповідь за підписом генерального директора ТОВ “Медистар” Б. Цюрко, у якому мені надали відповідь щодо назви контрастного засобу, складу препарату та допоміжних речовин, дозування та способу введення, перелік проведених реанімаційних заходів та використані медичні препарати.
Натомість у наданні протоколу обстеження і відеозапису з камер спостереження було відмовлено. Відмову у наданні відеозапису з камер спостереження пояснили наявністю на відеозаписах інших осіб, які не надавали мені на обробку їх даних. На мою думку, доволі специфічне пояснення.
Утім, мої проблеми не обмежилися інцидентом у приватній клініці.
Проблеми з лікуючим лікарем у Київському онкоцентрі
Після чергового сеансу хіміотерапії 10 квітня 2025 року в Київському міському онкологічному центрі у мене спостерігалося різке погіршення загального стану: оніміння кінцівок, біль у грудній клітці, підвищена пітливість, головний біль, задишка.
14 квітня я звернувся до свого лікуючого лікаря Хіміча І.І. з проханням провести додаткове обстеження та призначити відповідне медикаментозне лікування. Однак мої скарги були проігноровані – жодного додаткового обстеження не провели, жодних препаратів для покращення стану не призначили.
Найбільше вражає те, що у виписному епікризі від 14 травня 2025 року лікар Хіміч І.І. зазначив, що “ускладнень під час лікування не було”, попри наявність тяжких симптомів. Щобільше, незважаючи на погіршення стану, мені рекомендували пройти ще два курси хіміотерапії.Коли я пройшов лікування препаратом Іксджева за рекомендацією лікарів з Національного інституту раку і попросив внести цю інформацію в історію хвороби, отримав відмову без пояснення причин.
За весь період лікування лікар Хіміч І.І. не призначив мені жодних медичних препаратів для покращення стану здоров’я, окрім хіміотерапії. Це змусило мене звернутися до інших, у тому числі іноземних спеціалістів, які порадили відмовитися від запропонованих ще двох сеансів хіміотерапії до стабілізації стану.
Дискримінація у Національному інституті раку
Найбільш прикрим випадком стала моя зустріч 13 листопада 2024 року з лікарем-онкологом відділення хіміотерапії солідних пухлин ДНП “Національний інститут раку” Касап Наталією Вікторівною. Я прийшов з результатами остеосцинтиграфії та рекомендаціями онколога Ревуна О., який призначив золедронову кислоту 4 мг внутрішньовенно та хіміотерапію паклітакселом і карбоплатином.
Касап Н.В. відмовила мені у госпіталізації, посилаючись на відсутність місць у стаціонарі та нібито відсутність золедронової кислоти у відділенні. Більше того, вона запропонувала придбати препарат за власний кошт і проводити хіміотерапію вдома, що складає пряму небезпеку для життя.
Варто зазначити, що золедронова кислота – це препарат, який впливає на структуру кісткової тканини та перешкоджає її руйнуванню метастазами. У Національному інституті раку цей препарат є в наявності, про що можна переконатися на їхньому офіційному сайті.
Національний інститут раку уклав договір із Національною службою здоров’я України на 16 пакетів загальною сумою майже 441 мільйон гривень. Цей договір дає можливість пацієнтам безоплатно отримувати медичні послуги за Програмою медичних гарантій.
Особливо болісним для мене стало те, що у Касап Н.В. негативну реакцію викликало місце моєї постійної реєстрації – Луганськ – та мій статус внутрішньо переміщеної особи. Я є учасником Революції Гідності, нагороджений медаллю “За любов і жертовність до України” та іменною вогнепальною зброєю за значний особистий внесок у систему загальнодержавних військових заходів.
Коли я запропонував Касап Н.В. надати письмову аргументовану відмову у наданні медичної допомоги, отримав негативну відповідь.
Системні проблеми охорони здоров’я. Мій досвід висвітлює кілька критичних проблем вітчизняної системи охорони здоров’я:
Відсутність відповідальності. Медичні заклади ігнорують законні вимоги пацієнтів надати інформацію про лікування, що може мати критичні наслідки для подальшої терапії.
Неякісне ведення пацієнтів. Лікарі ігнорують скарги на погіршення стану, не призначають необхідних обстежень і препаратів, але формально звітують про відсутність ускладнень.
Дискримінація пацієнтів. Ставлення до хворого може залежати від його соціального статусу чи місця реєстрації, що неприпустимо в медичній практиці.
Порушення державних гарантій. Пацієнтам відмовляють у безоплатних препаратах, які є в наявності та покриваються державними програмами.
Необхідні зміни
Ці випадки не є поодинокими. Вони свідчать про необхідність системних змін:

посилення контролю за якістю медичних послуг;
забезпечення реальної відповідальності медичних працівників;
гарантування рівного доступу до лікування незалежно від соціального статусу;
прозорість у наданні інформації пацієнтам;
ефективна реалізація державних медичних програм.

Онкологічні захворювання не чекають. Кожен день промедління може коштувати життя. Пацієнти мають право на якісну медичну допомогу, повну інформацію про своє лікування та рівне ставлення незалежно від походження чи статусу.
Я звернувся до народних депутатів з проханням взяти ситуацію під контроль та направити депутатські запити Міністру охорони здоров’я України щодо бездіяльності медичних працівників. Сподіваюся, що мій досвід допоможе покращити систему охорони здоров’я для всіх українців, які потребують медичної допомоги в найскладніші моменти свого життя.
P.S. На момент написання статті Міністерство охорони здоров’я не надало відповідь на депутатські запити від 11.08. 2025 року щодо бездіяльності медичних працівників.
Далі буде…
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Від реанімації до… дискримінації: як українська медицина зраджує важкохворих пацієнтів appeared first on Прямий.