Завод “Більшовик”. Що чекає на зруйнований оборонний гігант?

Після перенесення приватизації Об’єднаної Гірничо-Хімічної Компанії (ОГХК) єдиним лотом Великої Приватизації, який можна продати в цьому році, залишається Перший Київський Машинобудівний Завод (ПКМЗ), або, як його називають – Завод “Більшовик”. 

“Більшовик” – це колишнє велике оборонне підприємство. Після розпаду Радянського Союзу воно створювало вироби легкої промисловості. Певний час на цьому заводі виготовляли ескалаторні стрічки для метрополітену та прохідницький щит для будівництва ділянки від станції метро Деміївська до Теремків.

За словами колишнього генерального директора ПКМЗ Романа Білоскурського, завод вже давно не виробляє продукції для оборони України і не має замовлень від Укроборонпрому. Зараз на заводі виробляють великогабаритне устаткування, машини та виробничі лінії для гумопереробної, вугільної, хімічної, сільськогосподарської галузей.

Завод “Більшовик” є збитковим підприємством. За 2020 рік ПКМЗ отримав 22 млн грн збитку, борг підприємства сягнув 500 млн грн, а до столичного бюджету підприємство повинно сплачувати 40 млн грн земельного податку. 

Фонд Державного Майна України (ФДМУ) виставив це, по факту занедбане, підприємство на приватизацію. Його початкова ціна складає 1,39 млрд грн. Аукціон з продажу призначений на 27 жовтня. 

Але головним активом є не промислові виробництва заводу. Головний актив – це 35 га землі, які фактично перебувають у центрі столиці. 

Саме за землю буде йти головна боротьба, але які проблеми можуть чекати на нового інвестора після її отримання?

Борги підприємства

Ще у квітні під час прес-конференції голова Фонду Державного Майна України Дмитро Сенниченко казав, що завод буде продаватись з боргами. Тобто, судячи з його слів, новий власник підприємства отримає 500 млн грн боргів, борги по зарплаті перед працівниками, податки за землю та багато іншого. 

Труднощі з працівниками

Зараз на заводі працюють близько 300 робітників, чиї соціальні права та гарантії важливо буде захистити. За моєю інформацією, у колективі заводу вважають негативним процес приватизації підприємства.

У будь-якому разі на майбутнього власника чекає зобов’язання зі збереження основних видів діяльності, які потребують модернізації. Зараз існує вірогідність перенесення їх до Черкаської області, але трудовий колектив виступає проти, без їхнього погодження це зробити неможливо.

Цільове призначення землі

Земля, на якій продається “Більшовик”, має цільове призначення – промислове. Для того, щоб тут будувати, наприклад, торгівельний центр чи житловий комплекс, потрібна зміна її призначення. Для того, щоб це зробити, потрібне рішення Київради. 

Крім того, для цієї землі треба розробити детальний план території (ДПТ), а проєкт землеустрою погодити з Держгеокадастром та департаментом містобудування та архітектури КМДА.

Фонд Державного Майна наголошував, що отримання ДПТ і зміна цільового призначення землі не в його юрисдикції, а у плані роботи Київради, де новий інвестор потрапляє на великий депутатський корпус, створений із різних політичних фракцій. Однією з найбільших є фракція УДАР, яка належить чинному голові КМДА Віталію Кличку. 

П’ятий цех заводу “Більшовик” та Шулявський шляхопровід

Вже не є секретом, що між Віталієм Кличком та центральною владою триває конфлікт. У різних департаментах КМДА проходять регулярні обшуки, які здійснює прокуратура. 

Але однією з причин конфлікту між державою та Віталієм Кличком можна вважати 5-й цех заводу Більшовик. 

Місту потрібна земля під цим цехом, щоб добудувати багатостраждальний Шулявський шляхопровід. Минулого місяця КМДА презентувала нову концепцію реконструкції цього об’єкту інфраструктури, де його вартість зросла вдвічі: з 1,05 млрд гривень до майже 2 млрд. 

Ще у квітні в інтерв’ю виданню “Новое Время” Віталій Кличко заявив, що 5-й цех “Більшовика” це: “старий сарай, в якому продають секонд-хенд. Його спочатку оцінили в 700 млн грн. За ці гроші можна збудувати дві нові школи. Земля належить громаді міста”.

Тобто, після приватизації новий інвестор отримує велику проблему. Це комунікація з київською владою. Він повинен буде погодити проєкт землеустрою з департаментом містобудування та архітектури КМДА, отримати затверджений ДПТ від виконавчих органів Київради та зміну цільового призначення землі від Київради. 

Тут варто нагадати вищезазначену тезу: вся виконавча влада у Києві належить УДАРу Віталія Кличка, так само, як і одна з найбільших фракцій. 

Тобто, окрім проблем, пов’язаних з отриманням дозволів для використання купленої землі, новий інвестор повинен вирішувати проблему політичних проблем Віталія Кличка. Одна з яких стосується продажу місту 5-го цеху, без якого неможливо добудувати Шулявський шляхопровід.

Оренда

В довготривалій оренді у третіх осіб перебуває 15 тис м2 приміщень АТ “ПКМЗ”. Договори укладались щодо окремих частин заводу, що унеможливлює цілісне використання його території. Інвестор повинен чекати кінця терміну дії договору, щоб потім будувати новий проєкт. 

Не варто забувати, що 5-ий цех “Більшовика” також є в оренді. Про це свідчать слова Романа Білоскурського, що у 5-го цеху ще задовго до початку будівництва Шулявського шляхопроводу з’явились орендатори, “які погодились зробити в ньому ремонт власним коштом за умови пільгової оренди.” 

Ціна та інвестори

Стартова ціна “Більшовика” була затверджена у сумі 1,39 млрд грн. У квітні цього року “Економічна Правда” випустила статтю про “Вісім проблем приватизації Більшовика”. Перечитуючи її, я звернув увагу, що кажуть інвестори щодо стартової ціни з продажу заводу. 

Приведу цитату зі статті Дмитра Дєнькова та Богдана Вальда повністю:

“Власник компанії “КАН девелопмент” Ігор Ніконов каже, що адекватна ціна – 1 млн дол за гектар. Однак не всі поділяють такий оптимізм.

Президент компанії UTG Вадим Непосєдов оцінює землю 600-700 тис дол за га. “При такому розмірі ділянки це достатньо висока ціна, враховуючи проблеми цього активу”, – наголошує він”.

Короткий висновок

Тобто, в підсумку ми маємо цікаву історію. З одного боку, продається 35 га землі в центрі Києва, з іншого – номінальний інвестор отримує не просто землю, а ще й купу проблем бюрократичних, боргових, політичних, а також головний біль із людьми, які працюють на цьому заводі і яких треба буде якось звільняти згідно з КЗоТ. 

Навряд чи це підприємство приверне увагу іноземного інвестора. Але залишаються інвестори-українці, які теж зауважили високу ціну та проблеми навколо заводу. 

Завод “Більшовик” – це велике підприємство у центрі столиці, яке перебуває фактично у атрофованому стані та несе великі збитки державі. 

ФДМУ вже переніс кілька приватизаційних лотів на наступний рік, в тому числі, провалив приватизацію ОГХК. 

Перший Київський Машинобудівний Завод – це останній лот, який ще можна продати в цьому році у межах “Великої Приватизації”. Не провалити його приватизацію – справа честі для голови Фонду Держмайна Дмитра Сенниченка. Хоча це зробити буде нелегко. 

Володимир Фомічов