З початку листопада 2021 року країни Заходу кардинально змінили свою риторику щодо дій Росії на її західних кордонах – мова де про накопичення російських військ на кордонах з Україною, які на відміну від весни цього року відбувались не демонстративно – з метою спричинити політичний та психологічний тиск, а за всіма правилами військової науки. Ці дії Кремля викликали неймовірно жорстку реакцію Заходу, яку важко порівняти навіть з активною фазою російської агресії проти України у 2014-2015 років.
Чи змінила нарешті євроатлантична спільнота своє ставлення до РФ і на яку допомогу може сподіватись Україна у випадку російського вторгнення – з’ясовував PRM.UA.
Від натяків – до прямої мови: як Захід попереджав Україну про можливість прямого вторгнення військ РФ
31 жовтня видання The Washington Post повідомило про те, що російські військові вкотре починають накопичувати сили та засоби біля кордонів України.
1 листопада 2021 року американське видання Politico опублікувало фотографії з комерційного супутника, де зафіксоване накопичення російських військ поблизу кордонів України.
2 листопада до Москви прибув директор ЦРУ США Уільям Бернс. Згодом CNN повідомило, що президент США Джо Байден відправив директора ЦРУ до Москви, щоб попередити Кремль, що Вашингтону відомо про скупчення військ РФ поблизу українського кордону, а також, щоб з’ясувати, якими мотивами у цьому разі керується Кремль.
“Є загроза широкомасштабної військової агресії з боку РФ проти України, але є й певні оптимістичні сигнали з боку Заходу, і вони дуже однозначні. Це було продемонстровано і під час візиту директора ЦРУ до Москви. Це свідчить про те, що тримають руку “на пульсі” наші західні партнери, володіють повною мірою інформацією і, безумовно, вони не зацікавлені у розв’язуванні широкомасштабного конфлікту, який може призвести до Третьої світової війни”, – зазначає Василь Богдан.
Загострення на Сході: Порошенко назвав необхідні кроки для захисту України
4 листопада директор ЦРУ провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Того ж дня в Україну з візитом прибула помічниця державного секретаря США з питань Європи та Євразії Карен Донфрід. У Чорне море увійшов американський військовий корабель USS Mount Whitney.
10 листопада відбулося п’яте засідання українсько-американської Комісії стратегічного партнерства під співголовуванням міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та державного секретаря США Ентоні Блінкена. Міністр закордонних справ України жодного слова не сказав про те, що в ході засідання комісії буде порушене питання про зосередження військ Росії на українських кордонах.
Того ж таки 10 листопада стало відомо, що американський президент Джо Байден обговорив у Білому домі ситуацію навколо України з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн. Віцепрезидент США Камала Харріс з цього приводу провела у Парижі зустріч із французьким президентом Еммануелем Макроном.
11 листопада у британському виданні The Telegraph опубліковано статтю “Готуйтесь до російського вторгнення в Україну: США попереджають союзників”, в якій повідомлялось про те, що США попередили європейських союзників, що Росія цілком може напасти на Україну та повторити свою операцію з анексії Криму у 2014 році. Крім того, за інформацією The Telegraph, американські офіційні особи приватно поінформували своїх колег з ЄС про можливу військову операцію, оскільки біля українського кордону зосередилися десятки тисяч російських військовослужбовців.
Вже 12 листопада, Європейський Союз офіційно висловив стурбованість переміщенням російських військових біля кордону з Україною, щодо чого Вашингтон зі свого боку попросив пояснень у Москви.
“Я не можу говорити про наміри Росії. Ми не знаємо, які вони. Але ми точно знаємо, що бачили в минулому: російські війська на українському кордоні, заяви про провокації з боку України і потім — вторгнення”, — заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
13 листопада американська газета The Wall Street Journal навела слова американських посадовців про те, що на брифінгах з колегами з НАТО та з низкою союзників по ЄС поділилися занепокоєнням, що Росія найближчим часом може спробувати вчинити наступальні дії проти України.
Британський таблоїд The Mirror повідомив, що Велика Британія готова перекинути в Україну 600 військовослужбовців спеціального призначення на тлі побоювання з приводу можливого посилення російського вторгнення. Зазвичай, саме так спецслужби оприлюднюють інформацію, яку не можуть з певних причин повідомити офіційно. Цікаво, що це повідомлення ЗМІ не було заперечено офіційними особами міністерства оборони Великої Британії
“Така заява Великої Британії, якби вона пролунала на офіційному рівні – це фактично максимальна провокація Росії, на яку тільки можна було піти. Але зазвичай така інформація в ЗМІ просто так не просочується. Особливо давайте звернемо увагу на те, що оборонне відомство Британії доволі м’яко, точніше, воно ніяк не зреагувало на цю заяву. Тобто не було спростування, не було заяв про те, що це витік інформації і провокація. Так, своїм мовчанням вони визнали правдивість подібних чуток”, – зазначив експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв.
Крім того, це також може свідчити про переоцінку ставлення до Росії та України у Нью-Йорку та Лондоні.
“Інформація у ЗМІ про можливе перекидання в Україну 600 британських спецпризначенців, якщо це не фейк, не робить “погоди”, але це може говорити про зміну підходів основних підписантів Будапештського меморандуму – США та Великої Британії, які нам гарантували безпеку й мають перед нами моральний борг”, – вважає експерт з безпеки, генерал-лейтенант Василь Богдан.
Влада не відповідає на загрозу нового вторгнення Росії, адже Зеленський все ще сподівається на зустріч із Путіним – Климпуш-Цинцадзе
Далі, 15 листопада, перед засіданням Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ глава МЗС Австрії, країни надзвичайно лояльної до РФ, Міхаель Лінхарт заявив, що актуальна ситуація з військовою загрозою Україні від Росії “дуже критична”, і Євросоюзу слід чітко дати зрозуміти Кремлю – не варто йти на ескалацію.
Про небезпеку для України з боку Росії повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. “Будь-які подальші провокації чи агресивні дії з боку Росії викликають серйозне занепокоєння. Ми закликаємо Росію бути відкритою та прозорою щодо своєї військової діяльності”, – зазначив він. За словами генсека НАТО, альянс “насторожі” і готовий до “будь-якого розвитку ситуації”.
Командувач військовими силами Великої Британії генерал Нік Картер повідомив, що британська армія і флот мають бути готовими до війни з Росією.
Державний секретар США Ентоні Блінкен у телефонній розмові з міністром закордонних справ Польщі Збігневом Рау висловив думку, що дії режиму Олександра Лукашенка, спрямовані на розпалювання міграційної кризи на кордоні Білорусі та Польщі, також мають на меті відвернути увагу від дій Росії на кордоні з Україною.
Цього ж дня Україна отримала зі Сполучених Штатів Америки близько 80 тонн боєприпасів. Про це повідомило посольство США в Україні.
16 листопада прем’єрміністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що Європі найближчим часом належить зробити вибір між “дешевим” російським газом та підтримкою України, миром і стабільністю й західними цінностями.
“Ми сподіваємося, що наші друзі усвідомлюють, що незабаром їм належить зробити вибір між постачанням все більшої кількості російських вуглеводнів гігантськими новими трубопроводами та захистом України та відстоюванням справи миру та стабільності”, — сказав Джонсон.
Тема російської агресії проти України чи не вперше з 2019 року стала провідною у західних ЗМІ.
“Якщо ми зараз подивимося на новини з Заходу, то британські новини дійсно зайняті останніми цитатами міністра оборони про те, що Захід має готуватися до прямої війни з Росією, що ми насправді перебуваємо не те, що на порозі другої “Холодної війни”, а ми перебуваємо на порозі першої гарячої війни. Тому що такої загрози, за словами британців, не було навіть у 70-80-х, коли світ стояв на порозі чергової ядерної катастрофи”, – зазначив Олександр Краєв.
Західні партнери здивовані відсутністю реакції української влади на військові маневри РФ – Єлісєєв
У США, за його словами, превалює ще проблематика відновлення економіки країни, але профільні американські відомства і профільні аналітичні центри повністю зайняті української проблематикою, а також питанням спровокованою Мінськом та Москвою міграційної кризи на кордоні з Польщею.
Як відреагувала Україна: від заперечення – до вимушеного визнання небезпеки російського вторгнення
Українська влада продемонструвала виняткову нейтральність у питанні можливої повномасштабної агресії Росії, навіть заперечуючи розвідувальну інформацію своїх західних союзників. Лише згодом керівництво України вочевидь під медійним і дипломатичним тиском неохоче визнала ймовірну загрозу з боку РФ.
Так, 1 листопада Міністерство оборони України повідомило, що українська розвідка не зафіксувала додаткового перекидання російських підрозділів, озброєння та військової техніки до державного кордону з Україною.
2 листопада секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заперечив дані західних медіа про ймовірну концентрацію російських військ на кордоні з Україною, назвавши їх “свідомою дезінформацією суспільства”.
7 листопада Офіс президента не підтвердив інформацію про скупчення російських військ біля кордону України. “Залишається відкритим питання, навіщо американські ЗМІ поширюють таку інформацію, чи правдива вона. Але Офіс президента на даний момент не має жодної підтверджуючої інформації”, – заявив прессекретар президента України Сергій Никифоров.
8 листопада він додав, що Росія здійснює не так кількісні, як якісні зміни в розташуванні угруповань своїх військ на кордоні з Україною, що й стало причиною стурбованості міжнародних партнерів, що вилилося в публікації західних ЗМІ. Але висновки щодо конкретних цілей Росії та можливого розвитку подій на кордоні наразі робити передчасно”, – заявив Сергій Никифоров.
Вже 14 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що біля кордону з Україною перебувають майже 100 тисяч російських солдатів і що західні країни передали Києву інформацію про активні пересування російських військ у районі українського кордону.
“Я сподіваюся, що весь світ тепер може ясно бачити, хто дійсно хоче миру і хто концентрує майже 100 тисяч солдатів на нашому кордоні”, – сказав Зеленський у відеовиступі, який було опубліковано на сайті президента України.
15 листопада заступниця міністра оборони України Ганна Маляр у коментарі “Financial Times” повідомила, що західна розвідка припускає “високу ймовірність дестабілізації” України з боку Росії вже цієї зими після того, як Москва зібрала на кордоні понад 90 тисяч військових.
А начальник української військової розвідки Кирило Буданов додав, що РФ демонстративно залишила свої танки, бойові машини та реактивні системи поблизу кордону з Україною після широкомасштабних спільних військових навчань з Білоруссю у вересні.
“Це можна розглядати як підготовку до широкомасштабного вторгнення і як спробу психологічного тиску”, – наголосив Буданов.
Можливе вторгнення РФ до України: в Росії заявили, що не планують
“З огляду на те, що ми маємо справу з провідними країнами світу, які мають потужний воєнно-стратегічний потенціал і потужні спецслужби, як агентурно, так і технічно, то є всі підстави довіряти нашим західним партнерам, що ця концентрація військ і особового складу на кордонах з Україною – це не лише шантаж з боку РФ, але й підготовка, коли буде зручно і вигідно те, чого хоче Росія – далі просуватись по Україні і примусити її збройним шляхом до підписання капітулянтських угод”, – переконаний Василь Богдан.
Від ” глибокого занепокоєння” – до рішучих дій: як і чому Захід змінює ставлення до Росії
Рішучу реакцію лідерів колективного Заходу, локомотивами якого, як і завжди, виступають США та Велика Британія, експерти пояснюють певним “прозрінням” щодо реальних намірів Росії, а також серйозністю тієї інформації, якими володіють західні спецслужби про плани Кремля щодо України.
“Така активна діяльність пов’язана з тією інформацією, якою володіють уряди і спецслужби західних країн. Навряд чи вони просто роздмухували паніку, якби вони не мали інформації про накопичення військ РФ. Я не виключаю, що така активність пов’язана з тим, що у деяких країн, на щастя, з’явилось розуміння того, що Росія не збирається виконувати абсолютно нічого з того, що вона обіцяла, і буде продовжувати свою агресивну політику. Відповідно тональність Заходу змінилась достатньо серйозно”, – вважає керівник політико-правових програм ГО “Український центр суспільного розвитку” Ігор Рейтерович.
За його словами, це також є своєрідним попередженням Кремлю, що Захід все бачить, все розуміє, і навіть гіпотетично готовий прийти на допомогу безпосередньо Україні.
Деякі країни готові піти далі, ніж вони йшли у 2014-15 роках. Мова йде не лише про постачання зброї Україні, посилення санкційного тиску на РФ, інтенсифікацію навчань, а мова йде про війська, які можуть бути направлені в Україну
Ігор Рейтерович
Олександр Краєв звернув увагу на вражаючу швидкість, з якою розвідувальна спільнота США донесла своїм європейським союзникам та країнам НАТО про загрозу Україні з боку РФ.
“Тобто дійсно є певна інформація, яка змусила аж настільки оперативно реагувати країнам Заходу на цю ситуацію”, – зазначив він.
Країни Заходу передусім переслідують свої інтереси, але таким чином захищають й українські інтереси.
“У США є розуміння й у НАТО і, особливо, ці гібридні кроки Російської Федерації й в контексті інформаційно-психологічної, дезінформаційної війни, і кібервійни, і стосовно використання як гібридного елементу “міграційної кризи”, вони безумовно протверезлять голови на Заході, у відповідних організаціях, у відповідних країнах і змушують до відповідних дій у напрямках, які убезпечують перш за все саме їх. Якщо так звана Союзна держава – Росія та Білорусь – поглинуть Україну і створять тут потужний військово-стратегічний плацдарм, то, безумовно, це не буде вигідно ані Європі, ані Заходу в цілому”, – говорить Василь Богдан.
Захід б’є на сполох, а в ТКГ досі не бачать загрози вторгнення Росії до України
Крім того, Росія сама спонукала Захід на таку жорстку реакцію, створюючи цілу низку проблем, які потребують настільки активної реакції.
“Захід побачив, що Росія дійсно пов’язала і енергетичну проблему, бо “Газпром” декілька днів тому оголосив про підняття цін на грудневі ф’ючерси. Тут і питання Білорусі, тобто гуманітарної кризи. Тут і питання загострення на кордоні з Україною. Тут і питання Чорного моря. А от декілька днів назад ми побачили, що ще піднялося питання Карабаху, в якому Вірменія знову закликає Росію втрутитися і допомогти їй збройно захиститися проти Азербайджану. Тобто дійсно криза комплексна”, – розповів Олександр Краєв.
Саме складність ситуації та її комплексність змушує європейців та американців реагувати жорсткіше, ніж зазвичай, і реагувати активніше, ніж зазвичай
Олександр Краєв експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”
Тож, врешті решт у Заходу змінилось ставлення до російського керівництва та підхід до політики РФ.
“Він навіть не те, що змінився, а він нарешті оформився. Якщо раніше Захід постійно намагався знайти цей підхід, тобто або спробувати встановити зв’язок десь в більш м’яких темах, або спробувати встановити лише енергетичний зв’язок без політичного визнання, тобто спробувати знайти певний трек відносин, – то зараз, якщо ми подивимося і на заяву Столтенберга, і на останню промову Джонсона, і на останні заяви голів розвідувальних і оборонних відомств, ми побачимо, що він оформив дійсно все, на що ми чекали: що Росія не розводить політичне і неполітичне, що Росія готова грати на декількох шахових дошках одночасно і на кожній з них наступати, і що Росія дійсно агресор”, – наголосив Олександр Краєв.
Чи може різка реакція Заходу змінити чи призупинити плани Путіна щодо України
На думку експертів, рішуча позиція західних країн здатні змусити керівництво Російської Федерації, якщо не зупинити, то відтермінувати реалізацію агресивних планів щодо України.
Якщо Кремль побачить, що у союзників України наміри серйозні – не тільки з заявами, а й з конкретним кроками, на зразок постачання озброєнь – то так Путіна можна зупинити
Ігор Рейтерович
“Президент Росії зрозуміє, що з того боку знаходяться ті, хто не звернуть і також готові підвищувати ставки, оскільки вони захищають свої країни, свої принципи і готові прийти на допомогу Україні”, – додає Рейтерович.
Наразі між Кремлем і Заходом відбувається велика геополітична гра, в якій кожна зі сторін намагається зібрати найбільше козирів.
“Я не думаю, що Кремль змінить свої плани. Путін явно не відмовиться ані від Білорусі, ані від спроб послабити або навіть захопити нас, ні від економічних своїх намірів щодо “Північного потоку – 2″, але, як мінімум, це змінить розстановку сил. Те, що зараз відбувається, я би назвав великим геополітичним торгом. Кожна зі сторін намагається набрати собі в гру якомога більше козирів, щоб потім, коли підуть переговори про врегулювання ситуації, відповідно виходити з кращої і сильнішої позиції. І тому це не змінить настроїв і стратегії Кремля, але це, звісно, може змусити його трохи охолонути”, – заявив Олександр Краєв.
На яку допомогу країн Заходу може розраховувати Україна у разі нового вторгнення військ РФ в Україну
“Це залежить, по-перше, від позиції української влади. Якщо ми самі не покажемо здатність до спротиву і відбиття російського наступу, то ніхто нам не буде допомагати. Якщо ж ми продемонструємо серйозність намірів і почнемо нарешті визнавати факти накпичення військ РФ, а не грати у політичні ігри, то Україна зможе розраховувати на щось більше, ніж на допомогу з озброєннями і 600 бійців, які можуть бути гіпотетично перекинуті в Україну”, – зазначає Ігор Рейтерович.
Україна має бути готовою до вторгнення Росії в кожній області – командувач ССО
За його словами, мова може йти про серйозні масштабні навчання на території України, після яких частина військ союзників просто не піде з української території – або ці навчання будуть довготривалими, що дозволить військам країн НАТО постійно знаходитись на території України.
“І, можливо, проводитимуть їх не лише на заході України, а у центральній частині країни, можливо навіть у східній”, – додав експерт.
Не менш ефективним фактором стримування може стати й тимчасове розміщення військових країн НАТО в Україні.
“Класичний сценарій, ми вже бачимо його втілення. Американці почали активно видавати нам всю зброю, яку вони можуть просто нам видати найближчим часом. Буквально за декілька днів більше 80 тонн озброєння і обладнання, плюс розвідувальна інформація, плюс присутність американських військових в акваторії Чорного моря і союзників НАТО. Але був один цікавий прецедент – відома новина з британськими спецпризначенцями, яких загоном готують для участі в Україні. Ось якраз на такий підхід нам треба розраховувати і такий підхід просувати разом з іншими союзниками по НАТО”, – заявив Олександр Краєв.
Він нагадав, що за словами Путіна для Росії неприйнятна наявність закордонних військових на території України.
“А чи буде для Росії прийнятно, якщо ці закордонні військові ще й будуть діяти проти Росії. Можливо, навіть не стріляти. Але строїти блокпости, давати розвідувальну інформацію, проводити тактичні рухи. Це точно змінить ситуацію. Тому що перший вбитий британець, не дай боже, чи перший вбитий американець на нашій території – це прямий конфлікт з НАТО. А саме цього Путіну точно не треба. Тому такий формат залучення військ про який натякнула Велика Британія, як би це не звучало, за ним, мабуть, майбутнє нашої безпеки”, – підкреслив експерт.
Взагалі можна говорити, що у світі знову відновлюється антипутінська коаліція на користь України, яка була м’яко зруйнована чинним президентом України Володимиром Зеленським. Втім, це відбувається лише завдяки нахабним діям Кремля, а не чіткій політичній волі української влади.
“Формується нормальна трансатлантична коаліція. До речі, росіяни чекали, що це будуть США, а поки це Велика Британія. І по їх активності та їх риториці якраз Британія наразі є таким гуртуючим фактором для антиросійських сил на Заході”, – зауважив Олександр Краєв.
Ми бачимо навіть зі сторони Франції і Німеччини, які зазвичай “рашн ферштейн”, вони починають дійсно спілкуватися в термінах протистояння
Олександр Краєв
“Вони кажуть, що Росія не просто провокує, а Росія створює пряму загрозу, що Росія агресивно себе веде і що вона зазнає наслідків. Повертається коаліція, повертається розуміння української проблематики, на жаль, такими жорсткими методами зі сторони Кремля”, – додав він.
Сподіватися на легку перемогу над Україною тим більше з огляду на рішучу підтримку нашої країни не слід.
Україна в ООН заявила про можливість широкомасштабного вторгнення Росії
“Риторика, яка зараз йде з вуст генсека НАТО, держсекретаря США, прем’єрміністра Великої Британії, окремих діячів ЄС свідчить про те, що вони налаштовані не допустити відкритого нападу на Україну з боку РФ. Але ситуація може по-різному складатись. Тому з огляду на те, що загроза визначена і НАТО, і провідними країнами Заходу – і США, і Великою Британією – тому сподіватимемося на те, що Росії не буде дозволено рухатись і в Україні, і в Європі в цілому. Якщо Путін наважиться на агресію – це буде чергова Кримська війна, в якій Росія програє, у країн НАТО є той потенціал, який Росія перебити не зможе”, – зазначив Василь Богдан.
На межі вторгнення: чи готова Україна прийняти допомогу Заходу
Втім, українська влада не поспішає приймати “пас” від своїх західних союзників та актуалізувати питання ймовірної російської агресії проти нашої країни.
“90% залежить від України – наскільки ми зможемо змобілізуватися, наскільки ми у правовому полі України зможемо попереджати і припиняти діяльність “п’ятої колони”.
Я розраховую, що будуть не політико-дипломатичні акції, але будуть й більш конкретні дії, спрямовані на доозброєння України. А Україні потрібно серйозне протиповітряне озброєння, Україні потрібно сухопутне озброєння, і зброя, яка б діставала ворога далеко від кордону і завдавала враження стратегічним об’єктам країні-агресору. Є обережний оптимізм, що ми можемо розраховувати на це”, – зазначив Василь Богдан.
Як помітили в “Європейському інституті”, жодне західне ЗМІ не повідомило про проактивну позицію України – таке враження, що це не біля кордонів України зосереджуються російські війська.
“Не було інформації ні про телефонні розмови президента Зеленського з світовими лідерами, не було жодного повідомлення про інші заходи української влади – зустрічі високопосадовців з послами країн НАТО, ЄС. І це зрозуміло, бо жодної реакції України на концентрацію військ Росії біля українського кордону не було. Врешті, не було навіть засідання РНБО – на сьогодні улюбленої іграшки президента Зеленського. Більше того, на сайті президента Зеленського, на сайті РНБО жодного повідомлення про концентрацію військ на кордоні з Україною. А секретар РНБО навіть заперечував дані американської розвідки. За безпеку України переживають США, Британія, ЄС, але безпека країн жодним чином не турбує головнокомандуючого Зеленського, секретаря РНБО Данілова”, – йдеться у публікації установи від 11 листопада.
Пасивна позиція української влади та небажання “дратувати” Володимира Путіна послаблює позиції України перед ймовірним вторгненням російських військ.
“Те, що нам знадобилося десять днів на визнання факту накопичення російських військ на нашому кордоні, для мене стало тривожним дзвіночком. Тому що ще тоді Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, казав, що ми бачимо накопичення, але ми не бачимо “агресивного накопичення”. Тобто, на жаль, наразі я бачу, що ми намагаємося гратися термінами, ми намагаємося обходити гострі кути і ми намагаємося якось зайняти посередню позицію”, – заявив Олександр Краєв.
Ми підтримуємо наших союзників, ми визнаємо, що Росія агресор і так далі, але ми не хочемо напряму в очі це казати росіянам
Олександр Краєв
На його переконання, коли західні союзники України прямо заявляють, що Росія готується до агресії, то й офіційному Києву слід було би прийняти таку саму позицію.
Росія все ще може почати вторгнення в Україну з окупованого Криму – голова ДПС
“Бо це і називається бути союзником. Але у нас це приходить, скажімо так, поступово”, – зазначив експерт.
Такі дії української влади можуть бути пов’язані з важко зрозумілим прагненням Володимира Зеленського ще раз зустрітися з президентом РФ Володимиром Путіним.
“Дії влади ще не відповідають тим викликам, які стоять перед Україною. Добре, що вони вирішили відійти від цієї “політики страуса”, коли вони просто не реагували. Я так розумію, що це робилось через сподівання на якісь дипломатичні зустрічі й перемовини з Путіним до кінця року. А зараз приходить протверезіння. Але влада все ж таки не поспішає звертати на це велику увагу – для них це питання, менш актуальне, як би це дико не звучало, ніж ті питання, які перед ними стоять у контексті внутрішньої політики”, – заначив Ігор Рейтерович.
Втім, на його думку, під тиском союзників України та внутрішніх факторів – і опозиції, і волонтерів, і колишніх військових, які моніторять цю ситуацію – влада так чи інакше змушена буде звернути увагу і реагувати адекватно.
“Станом на сьогодні це реакція не на випередження, а просто констатація фактів”, – додав експерт.
Втім, таке надзвичайне занепокоєння США, Великої Британії та низки європейських союзників України може бути пов’язано з саме оцінкою реальних можливостей української влади у протистоянні російській агресії.
Путін прискорює повзучу анексію окупованих територій Донбасу – Порошенко
“У 2014-15 роках було набагато страшніше і небезпечніше, більше було жертв і загрози були більші. Але у нас було військово-політичне керівництво, яке було готове дати відсіч. А сьогодні ми не маємо цього фактору”, – підкреслив політичний експерт Тарас Чорновіл.
Сьогодні у нас в Україні не зрозуміло, що буде робити Зеленський, які він команди дасть як верховний головнокомандувач, якщо це якимось чином попре на Україну. І тому загроза, можливо, з боку наших західних партнерів оцінюється як більша через те, що вони не розуміють рівень здатності сьогоднішньої української влади до опору. От в чому біда
Тарас Чорновіл політичний експерт
“Але є “але”, яке вміщує у себе повністю компетенцію держави Україна та її вищого військово-політичного керівництва. Як кажуть – “на Бога надейся, а сам не плошай”. Попри усю західну допомогу, основний шмат роботи повинна виконати сама Україна – її військово-промисловий комплекс, її Збройні сили, сектор безпеки і оборони в цілому. Без активної мобілізації промислового, фінансового ресурсу з метою відсічі Російській Федерації нам у цій ситуації не витримати. Допомагають лише тому, хто чинить спротив. А розмови про те, що все можливо “не так” і таке інше – це, як кажуть від лукавого. І тут виникає багато підозр з приводу того, які впливи чиняться на відповідні інституції держави, хто там працює, і чи не здійснюють вони певні заходи під управлінням з Кремля”, – додав Василь Богдан.
У нинішній ситуації, на його думку, Україна у повній мірі розраховувати на себе не може, оскільки навіть ті досягнення вітчизняного ВПК – не пішли у серійне виробництво, на фронт та на озброєння українських військ.
У ЗСУ оцінили ймовірність вторгнення російських військ
З огляду на висловлені думки експертів, українська влада по суті саботує спалах уваги міжнародної спільноти до ймовірного нападу РФ на Україну – і цього разу не у вигляді “зелених чоловічків”, а усіма наявними силами та засобами регулярних військ. І однією з причин цього є прагнення президента України Володимира Зеленського в черговий раз “побачити мир” в очах Володимира Путіна.
Нагадаємо, співробітники західних спецслужб мають у своєму розпорядженні дані, які свідчать про “високу ймовірність” нового російського вторгнення в Україну та дестабілізації ситуації біля кордону.
Зазначимо, що в той час українська влада продовжує заперечувати загрозу, пов’язану зі скупченням російських військ та техніки поблизу кордонів України, президент США Джо Байден терміново відправив до Москви на переговори директора ЦРУ Бернса.
Проте начальник Генштабу Збройних сил України Сергій Шаптала вкотре заперечив концентрацію російських військ на кордоні України.
Раніше у виданні Politico зауважили, що Росія знову концентрує війська й озброєння на кордоні з Україною. Це підтверджують комерційні фотографії з супутника.
Однак у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України спростували інформацію щодо додаткового перекидання збройних сил РФ до кордону. Там вважають, що поширення у ЗМІ та мережі подібних повідомлень є елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій.
Крім того, видання The Washington Post написало про те, що Росія почала стягувати свої війська до кордону з Україною після того, як у Білорусі закінчилися спільні російсько-білоруські військові навчання “Захід-2021”. Співрозмовники видання стверджують, що бачать “незвичайні переміщення техніки та військових на західному фланзі Росії”.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Захід змінив ставлення до Росії: на яку допомогу може розраховувати Україна у разі нападу РФ appeared first on Прямий.
Схожі новини
США вигадали нову схему фінансування України за рахунок заморожених російських активів: у ЗМІ дізнались подробиці
Чи повинні військовозобов’язані реєструватися в електронному кабінеті: пояснення Міноборони
США попередили Ізраїль про можливу атаку з боку Ірану