Який % українців мають “справжню” роботу в Німеччині

Німецька економіка відчуває кадровий голод. Проте лише 22% українців працездатного віку, які проживають у Німеччині, мають «справжню» роботу. Про це пише Neue Zürcher Zeitung.«Через два роки після початку війни має діяти принцип: працюйте в Німеччині або повертайтеся в безпечні райони Західної України» — заявив голова ХДС у Бунденстазі Александер Добриндт, чим викликав багато критики.Соціальна допомога українцям у НімеччиніЗа даними Центрального реєстру іноземців, у квітні 2024 року у Німеччині проживало близько 1,3 мільйона громадян України. З них понад 1,1 мільйона прибули до країни як біженці після початку війни. На відміну від біженців з інших регіонів світу їм не потрібно було проходити процедуру отримання притулку, щоб отримати дозвіл жити і працювати в Німеччині.Це означало, що українцям із першого дня дозволили працювати. Якщо вони не працюють або заробляють недостатньо, то з червня 2022 року їм також надається допомога громадянина.Допомога громадянина — це німецька форма соціальної допомоги, яку отримують безробітні, які довго не можуть працевлаштуватись. Зараз розмір допомоги становить 563 євро на місяць, наприклад, для самотнього дорослого плюс розумні витрати на оренду та опалення.Інтеграція на ринку праціНавіть за такого підходу інтеграція на ринку праці відбувається нелегко. Через два роки після початку великої хвилі біженців більшість українців у Німеччині все ще живуть на допомогу громадянина.За даними Федерального агентства з працевлаштування, у березні близько 0,7 мільйона українців отримували допомогу. З них 0,5 мільйона були працездатного віку та отримували допомогу, оскільки нічого чи надто мало заробляли.У квітні 2024 року лише 22% українців працездатного віку були зареєстровані як зайняті та оподатковувалися внесками на соціальне забезпечення. Якщо включити до цього показника людей із маргінальною зайнятістю, із міні-зайнятістю, яка не покриває витрати на життя, то цей показник складе 27,4%.Чому так повільноПричинами цього є брак персоналу у центрах зайнятості, недостатня гнучкість при працевлаштуванні, відсутність визнання професійних кваліфікацій та недостатнє знання мови.Нестача місць для догляду за дітьми в Німеччині також ускладнює працевлаштування місцевих жінок, і короткострокового вирішення цієї проблеми поки не видно. А оскільки з 0,86 мільйона українців працездатного віку близько 0,54 мільйона — жінки (за даними на травень), багато з яких мають дітей, цей брак дуже відчутний.Окрім іншого — мовний бар’єр. Високий рівень зайнятості українців у Польщі можна пояснити принаймні частково близькістю двох слов’янських мов та великою кількістю україномовної громади по відношенню до населення країни.Ще одна перешкода — високий рівень регулювання у Німеччині. Особливо у сферах освіти, догляду за дітьми та охорони здоров’я, де відчувається гостра нестача кваліфікованих працівників, працевлаштування залежить від визнання кваліфікації, отриманої за кордоном.Ще одне спірне питання — чи не є дохід громадянина настільки високим, що це мало стимулює до працевлаштування. Соціальні допомоги у Німеччині вищі, ніж у більшості інших країн. Це створює певний привабливий ефект.