Українська система телемовлення працює одразу через кілька платформ: цифрові ефірні мережі DVB-T/T2, державну мережу МХ-7, супутникове телебачення, інтернет-сервіси OTT/IPTV та аналогові передавачі. Така модель дає змогу доставляти сигнал аудиторії з різними технічними можливостями, зокрема в районах, де звичайна інфраструктура працює з обмеженнями.
За даними «Слово і діло», у загальнонаціональних цифрових мережах МХ-1, МХ-2, МХ-3 і МХ-5 представлені 35 загальнонаціональних, 10 регіональних і 96 місцевих медіа. Окремо функціонує державна мережа МХ-7: право на мовлення в ній мають дев’ять телекомпаній — Армія TV, Інтер Україна, Квартал TV, Ми — Україна, Рада, Світ+, Сонце+, УНІАН-2 і Megogo Спорт.
Цифрове ефірне мовлення забезпечує прийом телеканалів через наземні передавачі. Поряд із ним діють місцеві телекомунікаційні мережі, де, як наводить видання, працюють сім регіональних і 51 місцеве медіа. Це зберігає окремий простір для регіонального та локального контенту, який не обов’язково входить до національних мультиплексів.
Помітну частину ринку становить інтернет-телебачення. У сегменті OTT та IPTV налічується 86 медіа. «Слово і діло» з посиланням на звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення вказує, що ці сервіси дедалі більше використовують як базовий спосіб доставки теле- і радіоконтенту. OTT та IPTV дають змогу дивитися канали через інтернет, а не лише через ефірну антену, супутникову тарілку чи кабельну мережу.
Супутниковий сегмент, за наведеними даними, надає доступ до 75 медіа і використовує сім супутників: ASTRA 4A, ASTRA-3C, ASTRA 5E, Hotbird-13 G, ASTRA 1G, Azerspace1 та Türksat-3А. Поєднання супутникового й інтернет-мовлення дає компаніям можливість охоплювати різні аудиторії та, за оцінкою, наведеною у звіті Нацради, оптимізувати витрати на супутникові потужності.
Аналоговий сигнал не зник повністю: його застосовують на прифронтових територіях і в районах поблизу тимчасово окупованих територій. Для Криму, за даними матеріалу, відкрито 96 аналогових телеканалів, ще 78 — для чотирьох регіонів на ТОТ. У цих умовах аналогове мовлення є додатковим способом поширення українського сигналу там, де інші канали доступу можуть бути нестабільними або недоступними.
16 листопада в Україні відзначають День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Дату пов’язують із першою передачею Українського радіо з Харкова у 1924 році. Водночас власне історія українського телебачення почалася в листопаді 1951 року із запуском Київського телецентру. Сьогодні розвиток галузі визначає не одна технологія, а здатність поєднувати ефірне, супутникове, цифрове та інтернет-мовлення.
