Все що потрібно знати про надомну роботу та дистанційну

Відповідно статті 601КЗпП, надомна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях. Робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем. Про це пише Держпраці.У разі виконання надомної роботи за трудовим договором на працівників поширюється загальний режим роботи.Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на роботодавця. Працівник у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 КЗпП.Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників. Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує перевірений облік виконаної роботи.Відповідно статті 602 КЗпП, дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника.При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку.У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця.Порядок і строки подання працівниками звітів про виконану роботу, відшкодування пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.