Ворожіння і парубоцькі “збитки”: традиції святкування дня Андрія й головні прикмети

Сьогодні, 30 листопада, українці православного та греко-католицького обряду святкують день Святого апостола Андрія Первозваного, яке у народі також називають “Андрія”, “Андріїв день” або “день Андрія”.
Втім, це свято було не тільки релігійним, а й народним – на цей день наклались ще дохристиянські звичаї українського народу, які передбачали проведення низки обрядів.
Гра у “Калиту”
Згідно з традиціями, напередодні Андрія, коли починало сутеніти, хлопці й дівчата збиралися разом в одній хаті, щоб розпочати “Андріївські гуляння”.
Центральною розвагою вечора святкування дня Андрія Первозванного була “калита” — великий корж, який дівчата готували з борошна. . Тісто дівчата місили по черзі: від старшої до молодшої. У центрі “калити” обов’язково була дірка, через яку проводилася червона нитка чи стрічка.
Потім корж підвішували високо в середині будинку. Хлопці верхи на кочерзі, яка імітувала коня, повинні були стрибати, щоб не використовуючи рук вхопити корж зубами й відкусити його частину.

День Андрія Первозваного: життя і діяння апостола, історія та зміст свята

Біля “калити” завжди стояв “сторож” або “пан Калитинський”, з жартівливих парубків чи дівчат, який запрошував хлопців спробувати корж і намагався їх розвеселити та смикав за один кінець стрічки, щоб не дати відкусити шматок від “калити”.
Той, хто вміло відкусив кусень “калити”, й не засміявся міг розраховувати на щасливе одруження. Таких парубків величали Андріями, на голову їм дівчата одягали вінки з барвінку, прикрашені колосками жита, пшениці, пучечками калини й іноді цілували в уста.
Дівочі ворожіння
Основною традицією під час святкування дня Андрія є ворожіння. Молоді дівчата групувалися, щоб ворожити щодо своєї долі, а незаміжні прагнули дізнатися ім’я свого обранця.
Під час першої частини “Андріївських гулянь” ще до того, як приходили парубки, кожна дівчина випікала пампушку (“балабушок”) і клала на ослінчик, супроводжуючи ці дії магічними замовляннями. Чийого “балабушка” пес з’їдав першим, та дівчина мала першою вийти заміж; якщо не вийде, то ще рік дівуватиме.
Згідно з народними повір’ями, у ніч проти 30 листопада (13 грудня за старим календарем) дівчина може побачити уві сні свого майбутнього нареченого. Для цього під подушку клали шматочок хліба, випеченого власними руками, і промовляли: “Суджений-ряджений, приходь мого хлібця скуштувати”. Також під ліжко клали різні предмети з чоловічого гардероба.
У одному із ворожінь дівчина знімала свій чобіт та кидала його подалі із заплющеними очима. Потім відкривала очі та дивилась – у яку сторону чобіт впав носком – з тієї сторони й прийде її наречений.
Також брали у дівчини її чобіт, переставляли від стіни до порога, промовляючи: “молодець, удовець, буду дівувати”. І що з цього примовиться, коли закінчиться шлях – така доля її й чекає. Ще один метод – зняти взуття з лівої ноги й почати ним міряти відстань від столу до порогу: та дівчина, яка перша це зробить, першою і вийде заміж.
Крім того,  дівчат спеціально посилали по дрова. Дівчина навмання мала взяти в’язку колодок, а коли прийде додому порахувати їх. Якщо вийде парна кількість – той собі отримає пару в наступному році.
Ще один спосіб ворожіння – опівночі або як тільки дівчина прокинеться, вона має вибігти на вулицю, зупинити першого зустрічного чоловіка та запитати у нього ім’я – саме це ім’я, як вважалося, й буде мати суджений дівчини.

День Андрія Первозваного: що заборонено робити 30 листопада

Наприкінці вечорниць дівчата ходили попід вікнами сусідів або родичів, калатали ложками та запитували: “Чи ви є всі?”, на що чули відповідь: “Щоб повіддавалися всі!”. Прийшовши на своє подвір’я, дівчата зрізали вишневу гілочку і ставили у воду – якщо до Різдва зацвіте, то дівчині щаслива доля на одруження.
Парубоцькі “збитки”
Парубки після вечорниць робили збитки, за які їх було заборонено карати – наприклад, виносили на городи січкарні, знімали ворота чи хвіртки й несли на подвір’я майбутніх наречених. Найбільшим бешкетом вважали витягти на дах хати сани або воза.
Прикмети на день  Андрія
Здебільшого вони пов’язані з погодою, на яку наші предки звертали особливу увагу. Так вони могли дізнатися, якою буде зима і чи варто чекати врожаю наступного року.
• Сніг – до холодної зими, його відсутність – до теплої.
• Червоний вогонь у печі – до холоду, білий – до відлиги.
• У річках шумить вода – до сильних хуртовин, тихо тече – до гарної зими.
• Мороз цього дня – до гарного врожаю.
• На свято Андрія йде сніг – будуть морози.
Втім, слід підкреслити, що з 2023 року в Україні день Андрія Первозваного припадає на 30 листопада через перехід на новий церковний календар, раніше це свято відзначалось 13 грудня, тож більшість “андріївських” прикмет втратили своє значення.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Ворожіння і парубоцькі “збитки”: традиції святкування дня Андрія й головні прикмети appeared first on Прямий.