Влада скочується до повної диктатури, провал оборони і перемовин – але вихід є: інтерв’ю з Петром Порошенком

Як отримання безвізового режиму вплинуло на подальшу євроінтеграцію України; чому чинна влада провалила свою роботу на дипломатичному фронті і чи можна виправити ситуацію; яка ситуація з фортифікаціями поблизу лінії фронту; як вийти з глухого кута у перемовинах зі США; і чому Банкова згортає реформи в Україні і все більше скочується до “портновщини” та диктатури.
Про це та багато іншого розповів п’ятий Президент України Петро Порошенко під час спільного спецефіру “Прямого” та “5 каналу” “Говоримо про Україну”, присвяченого річниці безвізового режиму з Європейським Союзом.
— Зараз не вистачає дипломатії для отримання нової військової допомоги від Сполучених Штатів. Тобто її немає. А ви тоді і ваша команда довели ефективність дипломатії. Тоді відбулося неможливе. Тож я хочу говорити сьогодні саме про це. На тлі того, що відбувається на фронті, що ми спостерігаємо, нашим Збройним силам України, нам, українцям, просто необхідна ця дипломатична підтримка, яка б закріпила ці успіхи.
Чому для вас тоді, як для президента, було важливо отримати безвіз для України? Ми зараз продовжуємо стратегічний шлях до членства в Євросоюзі і ніяк не можемо розпочати вступні перемовини. Як це б закріпило наші успіхи у зовнішній політиці щодо отримання допомоги і підтримки наших партнерів, і щодо доведення, що ми, Україна, маємо сильну дипломатію, і не лише на фронті.
— Дякую. Перш за все, дякую, що запросили. Особливо дякую, що запросили в такий урочистий для мене день. 11 червня – це поєднання двох важливих днів. Це день народження мого батька. Сьогодні йому б виповнилося 89 років. Я дуже старався для того, і він, уявити собі не можете, дуже мріяв про безвіз як знакову перемогу для України. Я йому пообіцяв, що на його день народження я зроблю цей подарунок. І був дуже щасливий, коли вдалося наблизити дату запровадження безвізу і поставити її саме на 11 червня.
Друга позиція – чому безвіз був так важливий? Країна, нація потребує перемог. І це була одна з найважливіших перемог моєї каденції, коли ми в 2014 році підписали угоду про асоціацію, коли була введена в дію поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі, коли був підписаний безвіз, коли був отриманий Томос, і коли були внесені зміни до Конституції, які передбачали обов’язкове членство України в ЄС та НАТО.

Порошенко в річницю безвізу зустрівся з послами країн Балтії та Північної Європи – говорили про зброю, НАТО і санкції проти росії

Це була нелегка робота. Ви абсолютно праві, що велика кількість людей і за кордоном, і всередині України не вірили в саму можливість. Мало хто знає, що роботу над безвізом я почав ще в якості міністра закордонних справ у 2009-2010 роках. І можу наголосити, що тоді багато хто вимагав уповільнити або зробити неможливим безвіз. Сьогодні я вперше про це кажу: однією з пропозицій Російської Федерації, на той час “стратегічного партнера України”, була вимога – давайте ми спільно заявимо Європейському Союзу, що безвізовий режим Росія і Україна отримають разом. І я, як міністр закордонних справ, сказав ні. Ми не будемо залежати від доброї чи злої волі Росії. Ми є європейська країна і маємо власний шлях в Європу. Це була моя публічна позиція.
Що трапилося в 2014-2015 роках? Не лише агресія Росії проти України. Хочу наголосити, що у зв’язку з військовими подіями в Сирії, військовими подіями в Лівії, в Європі була так звана криза біженців. Лише сирійських біженців в Європі опинилося майже 5 мільйонів людей. Ще 3 мільйони застряли в Туреччині. І тоді була заява про те, що… Мені відкритим текстом казали: “Пане Президенте, вам просто не пощастило. Ніхто в Європі за безвіз для України не проголосує, тому що це тягне за собою внутрішньополітичні наслідки. Нам вистачає біженців з Сирії, щоб країну заполонили під час війни біженці з України”.
Це було не вирішення проблеми через голів держав та урядів, і через Раду міністрів закордонних справ, де нам вдалося сформувати те, чого зараз не зовсім вдається, – абсолютно потужну і одноголосну підтримку України. Це було рішення міністрів внутрішніх справ. Для цього нам було потрібно виконати 144 бенчмарки, починаючи від інтегрованого управління кордонами і завершуючи реальними досягненнями в боротьбі з корупцією, в тому числі з транскордонною корупцією.
Коли дехто ставився до цього скептично, я публічно наголошував, що ми не лише отримаємо безвіз, а ми отримаємо рішення про безвіз у 2016 році, а дату запровадження – у 2017-му. І що почалося всередині країни? Жахлива ситуація, коли з кожного “утюга” лилося про те, що Порошенко збрехав і безвізу ні в 2016, ні в 2017 не буде. Ми наполегливо і ефективно працювали. Я дуже був задоволений, коли дискусія звелася лише до того: а скільки вдасться затягнути лоукостів в аеропорти України і скільки буде коштувати поїздка до Відня, щоб випити філіжанку кави. Я тоді сказав, у день запровадження безвізу, рівно 8 років тому, що можна буде злітати до Відня за 20 євро і випити каву.

Достукатися до Трампа і Банкової: Єлісєєв назвав передумови припинення війни

Тоді абсолютно левова частина з невірою поставилась до цих моїх прогнозів. Ми зробили наступний крок, коли я особисто провів переговори з президентом Ryanair, найбільшим у світі лоукостером. І відкрили перший термінал в аеропорту “Бориспіль” для лоукостерів. Перший рейс за участю президента України і президента Ryanair відбувся. Я думаю, що на це відреагував весь світ. Це об’єднало українців. Я дуже щасливий був цим наслідком і можу наголосити, що зараз нам таких перемог, дипломатичних перемог, дуже не вистачає.
Я би хотів сьогодні поговорити, а чи можливі зараз ці перемоги. На фронті Росія зайняла позицію виснаження Української держави, виснаження українського народу і виснаження української армії. Це їх тактика. Що ми маємо і можемо протиставити цьому? Не тільки міць Збройних Сил, не тільки єдність разом з нашими партнерами, а й точно та переконливо – міць нашої дипломатії. Про цю дипломатію, про її можливі успіхи і про завдання, які ми маємо на сьогоднішній день, думаю, що ми будемо мати можливість.
Не можна жити лише минулим. Я хочу наголосити, що ми маємо абсолютно чітку стратегію, що робити в майбутньому. І це буде відповіді на питання, які дуже турбують сьогодні українців. Питання – як зупинити війну? Як закінчити війну? Питання – як забезпечити мир? Питання – як, якими інструментами натиснути на Росію для того, щоб вона припинила війну в дуже-дуже непростих умовах?
— Ми сьогодні говорили про фортифікації, про те, що з ними знову катастрофічна ситуація. Бійці з передової включаються в ефір і кажуть, що на Сумщині геть біда, там не виконані ті роботи, які мали б були виконані по фортифікаціях. Може, от таке питання, знаєте, може, і Києву вже задуматися? Можливо, треба і нам тут фортифікації навколо вже будувати. Як ви оцінюєте ситуацію?
— Фортифікації не є панацеєю. І питаннями фортифікації треба зайнятися не зараз. Хочу наголосити, що коли я поставив перше питання по фортифікації в серпні 2023 року, на мене полетіли всі каміння, сказавши: “Слухайте, ми наступаємо, у нас потужний контрнаступ, Порошенко каже, треба дивитися в майбутнє і будувати фортифікаційні споруди”. Де я казав будувати фортифікаційні споруди? Підніміть питання дворічної давнини. І я чітко наголосив, що питання, коли зараз ми маємо контрольовану ситуацію на україно-російському кордоні, фортифікаційні споруди мають бути побудовані в Сумській і Харківській областях, де на той час вже не було боїв.
І фортифікаційні споруди – це не вирита канава. Часто-густо, як дивилися наші депутати, які приїхали з інспекційною перевіркою, по коліно. Нехай би ті, хто планував, зараз опинилися би в таких траншеях. А наша позиція була, що глибина ешелонування цієї оборони – вибачте за ці складні слова – мають бути 15-20 кілометрів. І там мають бути мінні поля і загородження. Як би зараз вони нам допомогли разом з сітками-путанками, при атаці російських нелюдів, штурмовими групами по 5-10 нелюдів на мотоциклах, які дуже важко вразити FPV-дронам і стрілецькою зброєю. Де мінні поля? Де путанки? Де спеціальні “антикабівські” шелтери? Їх не будували.

“Ситуація критично гостра”: Порошенко вимагає скликати спеціальне засідання Верховної Ради щодо фортифікацій

На питання, чому ж їх не будували, нам казали, що Порошенко сіє паніку. А вони блискуче розбудовані. Це казали в 2023-му, це казали в 2024-му, і зараз вони намагаються казати це в 2025-му. Та ви не Порошенку кажіть. Ви скажіть цим мешканцям Сум, які були оточені, окуповані або вибиті з наших українських територій. Ви скажіть це вдовам і дітям загиблих бійців, які вимушені були в чистому полі зупиняти російський наступ. І там покажіть, де мали бути розташовані глибоко ешелоновані оборони. Ви розкажіть це мешканцям Покровська, де ще зовсім нещодавно я передавав військову допомогу бійцям наших Збройних Сил. Подивіться, у що зараз перетворився Покровськ, а до цього Бахмут, а до цього інші населені пункти.
В даному випадку, чому зараз це питання не менш актуальне? Я наголошую, що зараз на 20-25 кілометрів від лінії бойового зіткнення терміново треба побудувати нові і сучасні, не такі, як будувалися під час Другої світової війни, фортифікаційні споруди. І для цього мають бути вже задіяні не цивільні, ні в якому випадку президентська вертикаль корумпованих військово-цивільних адміністрацій, які закупляють будівельні матеріали і послуги по ціні в 5 разів, не на 5 відсотків, а в 5 разів вище ринкової вартості, і брешуть, не будуючи або не добудовуючи фортифікаційні споруди. Для нас це має бути 1200-1500 кілометрів потужного валу, ешелонованого, замінованого, з системою радіоперешкод, з системою відеоспостереження – так, як на сьогоднішній день будують росіяни. Подивіться, що вони набудували, як “лінію Суравікіна”, зробіть висновки.
Ситуації, коли нам відкидають, пояснюється лише одним. Корупціонери зацікавлені в тому, щоб там, де вони нібито будували фортифікаційні споруди, ця територія була захоплена ворогом, тому що це є знищення доказів їх корупції. І, звичайно, що ми вимагаємо, я вчора зробив з цього приводу брифінг, щоб це питання було розглянуто на окремому засіданні Верховної Ради України. Ми билися рік за те, щоб створити тимчасову слідчу комісію. Ви знаєте, що вони зробили? Вони засекретили її засідання. Друзі, 65 років тому Гагарін в Росії полетів в космос. І вже 65 років супутники Росія, так само, як і Сполучені Штати, бачать цей ваш секрет Полішинеля. Єдине, від кого ви це ховаєте, – це ви ховаєте від народу, щоб він не заважав і не перешкоджав вам красти.
Мова йдеться не про гроші. Мова йдеться про те, що врешті-решт, і це теж моя вимога, нам треба припинити втрачати людей, припинити втрачати території і припинити втрачати час. Ви два роки втратили. І мені дуже приємно було, що на наш вчорашній брифінг відреагували в першу чергу солдати. Я дякую, до речі, Юрію Бутусову, який повністю підтвердив. Цю інформацію коментували зі слів учасників бойових дій. І тому я можу сказати, що я не приймаю відповідь прем’єр-міністра Шмигаля, де він повторив те, що він казав у грудні 2023 року. Відповідаючи на моє запитання, він сказав: “Будівництво, Петре Олексійовичу, третьої лінії фортифікаційних споруд урядом України завершено на всій ділянці лінії бойового зіткнення”. Я хочу сказати: а хто зараз буде нести відповідальність за цю брехню?
Вона мені дуже нагадує брехню січня-лютого 2022 року, коли війни не буде, а ми побудували систему оборони, яка дозволить зупинити ворога на кордоні. Дуже велика ціна за це сплачується. Велика ціна сплачується за Курську операцію. Перші 1200 тіл загиблих українських героїв, більшість з яких з Курська, ми не просто маємо вшанувати пам’ять і віддати почесті, ми маємо задати запитання, за що вони загинули і який був результат цієї операції. І результатом було би хоча б, коли ми воюємо на території Росії, а на території України будуємо захисні рубежі, які неможливо подолати, об які розіб’ються хвилі російських штурмовиків. А замість цього бійці кажуть, що ми не можемо знайти ні під Сумами, ні під Покровськом, ні в Запорізькій області, ні в Костянтинівці, а на сьогоднішній день треба будувати вже в Дніпропетровській області. Бо ворог вийшов на кордони Дніпропетровської області.

Дипломатія від Єрмака: чи впоралася Україна з “фактором Трампа”

Я вимагаю просто, щоб ми дуже серйозно до цього поставилися. Бо людського ресурсу для того, щоб м’ясними контрнаступами зупиняти російський наступ у нас вже немає. Достатньої кількості зброї, яка би дозволяла артилерії, ракетами, керованими бомбами, авіації знищувати наступаючі порядки російських військ, у нас немає. І світла в кінці тунелю стосовно постачання американської зброї поки що у нас немає. Бо напрацювання, які були здійснені попереднім американським президентом, великим другом України, великим моїм другом Джо Байденом, закінчилося або закінчуються в липні.
— Петре Олексійовичу, це якраз цю тему я хотіла на цю тему поговорити і запитати. Перемовини, або те, що ми бачимо, їхня відсутність щодо припинення війни. Відносини зі Сполученими Штатами, цей мирний процес і отримання від них допомоги, про новий військовий пакет. Ми абсолютно не почули нічого від нинішньої влади, переговорників і дипломатів, 5-6 менеджерів, як завгодно це можна назвати. І навіть вони літали минулого тижня до Вашингтона, ми очікували на якийсь результат.
Але в мене складається таке враження, що ми якомусь у глухому куті щодо стосунків зі США. Як з нього загалом можливо вийти, як налагодити цей ефективний процес співпраці зі Сполученими Штатами. Тому що вони ж, насправді, завжди є стратегічним партнером і підтримують Україну. І, власне, перемовини про припинення війни. Яка у нас перспектива?
— Перш за все, я себе вважаю без зайвої скромності компетентним, професійним дипломатом. І, звичайно, на фоні вашого питання, дуже тривожного, я хотів би сказати, що метою моєї відповіді буде – існує світло в кінці тунелю. Ми знаємо, що треба зробити для того, щоб вивести ситуацію з глухого кота. Ми готові публічно презентувати нашу стратегію і тактику дій. Єдине, з чим я, можливо, вперше за багаторічну історію нашого знайомства, дозволю собі перший раз не погодитися з вами, що нам треба сконцентрувати всі зусилля після 28 лютого.
Я думаю, що ви маєте на увазі катастрофу і трагедію, яка відбулася в Овальному кабінеті. Я думаю, що нам якраз треба було сконцентрувати всі зусилля “до”. І я думаю, що основна причина, яка привела до катастрофи Овального кабінету, була “до”. Зустріч була в дипломатичному, професійному, компетентному плані абсолютно непідготовлена. Не був готовий ні президент, ні міністр, ні переговорна група, ні американська сторона. І в цьому була причина… А ціну за це платимо ми. Платимо Збройні Сили України, платить держава Україна, платить народ України.
Щоб не бути голослівним, я вам покажу такий приклад. Скажіть, будь ласка, ми збирали три “саміти миру”. Зараз я вже можу про це сказати. Навіщо наші партнери їхали на ці саміти? Знаєте, для чого? Почути від України, як вони, українська влада, мають сценарії закінчення війни. Які їх вимоги, які спільні узгоджені дії? І що треба зробити? Чого Україна чекає від партнерів? Чи ми висловили наш сценарій? Ні. Вам скажуть, що це було таємно, не таємно. Запам’ятайте. Коли ця влада каже про щось таємне, це означає, що в них жахливі результати. Їм нема що сказати суспільству. Чому? Бо вони зорієнтовані на піар. Якби було хоч їм щось видумати, вони би це придумали.

Візит Єрмака до США: що пішло не так і як виправити ситуацію

І от давайте проаналізуємо. Перший саміт. Приїхали керівники ста держав і міжнародних організацій. Кажуть: що вам потрібно? Виявляється, було потрібно лише “фемілі-фото”. Воно сталося, сфотографувалося, і головний результат – ми домовились про наступну зустріч. Як?
Другий саміт. Може, зараз уже ви на щось вийдете? Ні. Ми категорично відкидаємо пропозицію Китаю, ми категорично відкидаємо пропозицію Бразилії, ми категорично відкидаємо пропозицію… Друзі, а з чим ви залишилися? У вас же немає ні пропозиції України, ні пропозиції НАТО. Це було жахливо.
Третя зустріч – коли знову-таки готуємо позицію. Перший візит нашої делегації до нової команди в грудні. Ніяких пропозицій, як ми бачимо закінчення війни, не було надано. Нам сказали: добре, давайте ми вам запропонуємо питання припинення вогню. Яка була відповідь України? Ні, нам припинення війни не підходить, ми вимагаємо повноцінної угоди по закінченні війни. А чому вам припинення війни не підходить? Ми відкидаємо.
Проходять два тижні – позиції України змінюються. Кажуть: ми вже готові на припинення вогню, але тільки в повітрі і на морі. На землі – неприйнятно. Наші партнери розводять руками, кажуть: а чому вам не подобається всеохоплююче припинення вогню? Проходять два тижні – позиції України знову змінюються. Кажуть: добре, нам вже підходить припинення вогню на землі, але постійно діючої. 30 днів ми відкидаємо. Добре, кажуть партнери.
Проходять два тижні – нам уже підходить 30-денне припинення вогню, але ми вимагаємо безпекових гарантій з боку США. Американці кажуть: ні, для припинення вогню спочатку припиніть, потім будемо обговорювати всі умови. Проходять ще два тижні – ми кажемо: добре, нам вже підходить відсутність гарантій, але нам потрібні французькі, британські, німецькі війська на території України, які здатні будуть забезпечувати функції дотримання припинення вогню. Нам кажуть: ні, не буде цього зараз. Ми кажемо: добре, і на це ми згодні, але ми вимагаємо, щоб були за столом переговорів, і це абсолютно правильно, американці, французи, німці, британці. Кажуть: ні, йдете віч-на-віч на ці переговори.
Слухайте, коли у вас є 20 концепцій, і ніхто в світі не розуміє, як ви збираєтесь закінчувати війну, вам неможливо допомогти. Причому я не звинувачую українську владу і не звинувачую партнерів. Я кажу, що це некомпетентна позиція підготовки переговорної позиції. Яку позицію пропонував і пропоную я? Ви тут зібрали “Коаліцію охочих”. Ми вийшли з абсолютно чіткою стратегією. Ми даємо Путіну п’ять днів. І якщо не буде безумовного 30-денного і всеохоплюючого припинення вогню без будь-яких умов для того, щоб розпочати переговори, то буде те, що казав Трамп, і за що нам треба було хапатися. Це називається “план Б”.
Що таке “план Б”? Що якщо Путін за п’ять днів не зупиняє війну… Бо існує два підходи в переговорах з Путіним. Один підхід, який помилково використовує Трамп, який називає Путіна “my friend”. Це не працює. Бо Путін як офіцер КДБ спеціально вчився, як таку ситуацію на переговорах повертати на свою користь і обдурювати, брехати партнеру, в даному випадку Трампу. І друга – це “language of strength”, “мова сили”. І Західний світ має можливість говорити з Путіним мовою сили.

Геополітичні підсумки Павутини: Україна знайшла “голку в яйці” Путіна

Які є складові цього “плану Б”, цієї мови сили? Номер один – перелік зброї, яку Сполучені Штати і НАТО нададуть Україні наступного дня після відмови Путіну. У Путіна не має залишатися жодних надій, що він може обдурити. Там мають бути далекобійні ракети, там мають бути системи протиповітряної оборони, там мають бути керовані авіаційні бомби, там мають бути достатня кількість артилерійських снарядів, там мають бути засоби радіоелектронної боротьби і протидії засобам технічної розвідки Росії. Це перше.
Друге – це резолюція Конгресу з забезпеченням необхідної фінансової підтримки, скоординованої з Європейським Союзом. Третє – це санкції. Я хочу наголосити, що сьогодні я мав зустріч з представниками NB8, тобто вісімки балтійських і північних країн, які були представлені на рівні послів, повністю підтримали цю мою позицію по санкціям. Європа підготувала 18-й пакет санкцій, де враховані більшість моїх пропозицій.
Позиція перша – це є санкції проти енергоносіїв. Обмежити максимальну стелю ціни російської нафти 45 доларів за тонну. І припинити будь-які можливості обходити санкції. Я задаю питання: як Україна може вимагати цього, коли вона забезпечує транзит через свою територію 300 тисяч барелів нафти на добу, коли Росія через цей транзит отримає 21 мільйон доларів за день? Прем’єр мені дав відповідь, що вони за. Тільки Європейська комісія проти. Це брехня. Вони за, але Угорщина проти. Вибачте, будь ласка. Угорщина має абсолютно іншу мотивацію, щоб ми дуже чітко слідували їх вимоги. Тим більше, що є інформація, що частина продукції в вигляді нафтопродуктів, які виробляються в Угорщині з російської нафти, повертаються назад в Україну за зниженими цінами, а отже є джерелом корупції. І єдине, що ми можемо в даному випадку зробити – зупинити діяльність нафтопроводу. Принаймні це принесе 6-7 мільярдів недоотриманої експортної виручки, а значить 6-7 мільярдів не буде дофінансована російська збройна агресія.
Друге – санкції Європейського Союзу – це відключення від системи SWIFT 20 найбільших російських банків. Третє – атака на так званий тіньовий флот для того, щоб зупинити російський експорт. Четверте – це санкції, це вже погоджений документ, це не просто “бла-бла-бла”. Санкції проти “північних потоків”, зупинка де-факто газового постачання аж до постачання російського скрапленого газу. І оці санкції до чого вони призведуть? Скорочення російського експорту, припинення можливості для Путіна фінансувати війну. Це і є та розмова, яку Путін розуміє.

З підсумкового комюніке саміту НАТО зникли згадки про вступ України: що відомо

Отже – зброя, санкції, гроші, інтеграція України в ЄС, і ми не маємо в жодному разі піддаватися на путінський шантаж. І п’яте – це в жодному разі не приймати ультиматум Путіна про заборону для України вступу до НАТО.
— До речі, Урсула фон дер Ляєн озвучила, що саме ці санкції будуть представлені і обговорені якраз 14-15 червня на зустрічі країн “Великої сімки”. Але саме цей перелік, якби він був представлений як план, він абсолютно був би сприйнятий нашими партнерами? І, припустимо, через п’ять днів, якщо Росія не виконує, це б спрацювало?
— Дипломатія – це мистецтво можливого. Якби ви спитали, чи спрацював би план Порошенка по отриманню безвізу, вам би сказали ні. Але ти маєш працювати. І це є світло в кінці тунелю. І я, коли говорю про дипломатичний наступ, я саме це маю на увазі. Бо червень є вирішальним для дипломатичного наступу України. Червень є вирішальним, тому що 15 числа буде засідання “Великої сімки”. Червень є вирішальним, тому що в 20-х числах буде в Гаазі саміт НАТО. Червень є вирішальним, тому що нам під час червня потрібно прийняти відповідну резолюцію Конгресу. І ніхто ні по Конгресу, ні по НАТО не робить нічого.
Декілька слів щодо НАТО, щоб ви розуміли і щоб у нас було абсолютно чітке розуміння. З 2014 року Україна зараз ризикує не брати участь в саміті НАТО лише другий раз. Перший раз було в 19-му році, пам’ятаєте, коли ми вимагали, щоб українська влада поїхала на саміт НАТО в Лондоні. І вона відмовилась. І зараз вже є ризик, що вони не зможуть добитися, щоб нас запросили. Звертаю вашу увагу, що повідомлення окремих засобів масової інформації, що Україна запрошена, не відповідає дійсності. Тому що нас запросив хто? Його величність, король Нідерландів, на вечерю. Вибачте, будь ласка, участь в вечері і участь в саміті НАТО – це різні речі. Для мене принципово має відбутися рада “Україна-НАТО”. Вона має проходити. Це є обговорення співпраці.
Друга позиція – в кінцевій резолюції саміту НАТО має бути місце для України з чіткими меседжами, які має почути весь світ. І це завдання для української влади за ті два тижні, які залишились до саміту – забезпечити, щоб це відбулося. Або не забезпечити. Це означає, що дипломатичний наступ буде провалений. І для мене це буде трагедія. Я, хоча лідер опозиції, я ніяк не аплодую, бо на зовнішніх ринках ми маємо забезпечувати єдність. І як треба розділити відповідальність, мені взяти участь в візиті до Сполучених Штатів Америки, до Гааги і до НАТО. Для мене це питання життя і смерті нашої держави. Саме так стоїть питання. Не про перемогу, не про території, а про чи буде існувати європейська незалежна держава чи ні.
Ми не можемо бавитися з цим, бо коли я вам говорив про історію дипломатії, що таке мир, як закінчувати війну, не можна думати лише про піар, як вони думали, коли організовували катастрофу в Овальному кабінеті. Не можна думати про те, щоб підняти власний рейтинг на 2-3%. Не можна думати про антиамериканську істерію всередині країни, тому що подобається вам чи не подобається, інших Сполучених Штатів, у світу для вас немає. І без США забезпечити зупинку війни, дотримання досягнутих зобов’язань немає можливості. І тому ви маєте знайти справжніх переговорників і справжню мотивацію для американців.
Скажіть, будь ласка, а як ви збираєтесь забезпечити двопартійну підтримку резолюції проукраїнської в Конгресі діями лише монобільшості, діямо 5-6 менеджерів, яких ніхто нікуди не пускає? Вони є токсичними для них в силу різних обставин і не здатні вести переговори. Багатопартійна парламентська делегація України має бути присутня, у Вашингтоні має бути присутня, у Брюсселі має бути врешті-решт присутня, і в Гаазі.
Якщо цього не робити, і тоді, коли весь світ готується для укріплення обороноздатності держави й ефективного закінчення війни, ви всередині країни готуєтесь до виборів, замість того, щоб будувати фортифікаційні споруди і забезпечення озброєння армії, ви роздаєте по тисячу гривень, намагаючись купити голоси, або фінансуєте за гроші, які ви забрали в платників податків і фінансуєте пропагандистський “єдиний марафон”, який нічого спільного не має з журналістикою.

Фейк про цукерки: як блогери Банкової просувають російські наративи

І врешті-решт кому прийшло в голову в Сумах, коли ворог в 20 кілометрах від столиці обласного центру організовувати тендер на закупівлю п’яти тисяч щитів. І лише сьогоднішній розголос, який відбувся, в Сумах це було. П’ять тисяч щитів – це для п’яти тисяч поліціянтів. П’ять тисяч – це є бригада. І замість того, щоб мати цю бригаду на фронті, де ви скаржитесь про відсутність підготовлених людей, ви маєте їх лише в Сумах для того, щоб розганяти демонстрації. І лише наш потужний розголос сьогодні одразу привів до того, що цей тендер був скасований. От так нам треба ефективно діяти.
— Але залишається запитання. Те, що скасували, тому що це набуло публічності і розголосу. А те, що не набуває публічності і розголосу, на жаль, робиться десь там за зачиненими дверима і утаємничено. Але насправді запитання, чому була така ініціатива, від кого захищалися, можливо, про якісь небезпеки, ми не знаємо.
— Відповідь дуже проста. Вони готуються до виборів. Мій меседж, моє повідомлення, яке йде до влади – ви зараз концентруєте всі зусилля на боротьбу з Порошенком. Незаконні, неконституційні санкції запроваджуєте. Запроваджуєте “портновське” переслідування моїх прихильників і членів нашої команди. І відповідь буде дуже проста. Порошенко – не ваш ворог. Ваш ворог є Путін. І якби ви боролися за Україну, ви б боролися з Путіним. А ви боретеся за вибори. І тому боретеся з Порошенком. І це вас точно приведе до катастрофи. А наше завдання – зробити все можливе, щоб це не призвело до катастрофи для України.
— Щодо просування України в НАТО мені здається, що тут наша влада складає лапки і не думає, що це може бути вдалий трек якийсь. Я хочу поговорити про євроінтеграцію. Ви акцентували увагу на тому, що і під час війни треба продовжувати цей курс, працювати щодо євроінтеграції. Євроінтеграція – це процес, який не ця влада починала, але вона його ніби продовжує. Звітує, що все добре, що всі завдання виконуються, навіть якісь там певні дати ставить, що ось уже може бути Україна в Європейському Союзі через деякий час.
Ми всередині країни констатуємо інше. Громадянський сектор говорить, що реформи зупинилися. Громадянський сектор говорить, що корупція шалена. Журналісти говорять, що зі свободою слова не все добре. І навіть “єдиний марафон” говорить, що до них навіть Шмигаль не хоче в ефір ходити, бо не хоче світитися і зайвий раз інтерв’ю давати. Політична опозиція в Україні, самі знаєте, в якому стані, переслідування санкцій і так далі. Які у нас перспективи щодо європейської інтеграції в цьому контексті?
— Головним аргументом, що Україна буде в Європейському Союзі, є майже 90% підтримки українського народу. І тоді влада з цим нічого не може зробити. Ви кажете, реформи зупинилися. Ні, в Європі використовують інше слово. Це називається “backslide of the reform”. Це означає відкат від реформ, які були зроблені моєю командою. Що би вам не обіцяли, вам брешуть, тому що перший пункт, перший хаб, з якого відкривається переговорний процес, він називається “fundamentals”. Фундаментальні права і свободи людей. Що є першим в цьому “fundamentals”? “Rule of law” – верховенство права. Це саме те, на що йде в “портновському” стилі атака діючої влади: залежні суди, залежні не правоохоронні, а каральні органи, розправа над політиками, розправа над бізнесом, розправа над місцевими депутатами.
І ви з цим збираєтесь їхати і дурити Європу? Головне питання, яке зараз задають в Європі: Петро Олексійович, чи думаєте ви, що в Україні можливий “грузинський сценарій”? Ще два роки тому у нас це питання навіть не виникало. І я думаю, що це має бути дуже тривожним дзвіночком. Коли у нас міністр юстиції, яка відповідає за переговори й антикорупційне все, напряму звинувачується незалежними громадськими активістами і журналістами в прямій корупції на розкраданні її прямих родичів в армії. Слухайте, і ти після цього не пишеш заяву про відставку? Це означає, що ти руйнуєш європейські перспективи держави.

Санкції проти Порошенка: адвокат звинувачує владу у маніпуляціях

Те саме у нас є і з точки зору інших міністрів. Коли ми говоримо про “fundamentals”, сьогодні на зустрічі посол Данії казав: я хочу нагадати, що критерії, яким ви маєте відповідати, є “копенгагенські критерії”. І там є, я вам нагадую, верховенство права, там є незалежність судової гілки влади, там є ефективний антикорупційний режим, там є права людини, там є права журналістів, там є права громадських активістів, там є права вільності зібрання, там є, врешті-решт, після припинення вогню, вільні вибори. Ми сьогодні ближче до них чи далі? Їх, не мій висновок, що країна стрімко рухається в бік диктатури. Санкції, які були накладені на лідера опозиції Порошенка, є якраз самим яскравим тому підтвердженням. Навіть доводити нічого не потрібно. І от навіщо вони це роблять? Я в шоці. І це питання, яке задають мені – навіщо? Ви можете пояснити? Вони програють цей процес.
— Справа в тому, що не вони програють, а ми програємо, Україна програє.
— Якщо ми не будемо вірити в перемогу, тоді ми точно програємо. Тому – виграємо!
— Я би ще поговорила про 19 червня, напередодні саміту НАТО. Це буде показова історія, це буде засідання Верховного Суду – позов Порошенка проти Офісу президента щодо накладених санкцій. Я нагадаю, що на першому засіданні були присутні посли “Великої сімки”.
– І на другому були посли та представники посольств. І на третьому вони мені сказали, що будуть. Але як планують від цього захиститися? Планують утаємничити це засідання і вигнати послів. Оце є наступний крок, як вони збираються проводити євроінтеграцію. І ще одна новина, бо в понеділок завершилася дата чергового надання доказів і пояснень. Бо зараз в цьому процесі влада має сама представити і довести причини запровадження санкцій. Поки що нічого, крім того, що санкції носять превентивний характер, тобто нічого не було зроблено. І вони роблять для того, щоб зупинити “думкозлочин” з Оруела “1984”. Вони не розуміють, що вони стали посміховиськом для всього світу.
На жаль, ми, які це терпимо, не зможемо далі демонструвати таку толерантність. Тому, думаю, що час об’єднатися, час для них зрозуміти, що ворог Путін, і час зберегти Україну. Бо такими темпами вони не допомагають, а ускладнюють процеси збереження.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Влада скочується до повної диктатури, провал оборони і перемовин – але вихід є: інтерв’ю з Петром Порошенком appeared first on Прямий.